У дисертації проведено комплексне теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні підстав кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, вироблені рекомендації щодо удосконалення відповідних положень законодавства та практики його застосування. Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки та рекомендації, що мають як теоретичне, так і прикладне значення. 1. Адміністративний нагляд є достатньо ефективним видом соціального контролю за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Проте його потенціал в чинному кримінальному законодавстві розкритий не повною мірою, що пов’язано з наявністю в санкції ст. 395 КК тільки одного виду покарання. Дане положення не дає достатніх можливостей диференціювати покарання за даний злочин, де кожний конкретний випадок має свої специфічні особливості. 2. На думку дисертанта, видається доцільним встановлення в санкції статті 395 КК декількох видів покарання: позбавлення волі на певний строк (в межах від одного до трьох років), обмеження волі (в межах від одного до трьох років), виправні роботи (в межах від шести місяців до одного року), громадські роботи (в межах від шістдесяти до двохсот сорока годин). Така структура санкції дозволила б суду більш широко використовувати принцип індивідуалізації та більш справедливо оцінити характер і ступінь суспільної небезпеки як вчиненого діяння, так і особи, винної у вчиненні даного злочину. 3. Оскільки суб’єктом попередження порушення правил адміністративного нагляду особами, звільненими з місць позбавлення волі, є міліція, дисертантом визначені як спеціальні, так і індивідуальні заходи профілактично-виховного впливу на таких осіб. 4. У результаті аналізу об’єктивних ознак складу злочину за порушення правил адміністративного нагляду дисертантом виведені їх специфічні особливості. Оскільки суспільно небезпечне діяння в законі повністю не розкривається, він відсилає до іншого нормативного акту – Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. 5. У контексті вирішення проблеми концептуального співвідношення понять “обов’язки піднаглядних” (правил адміністративного нагляду) і “обмеження дій піднаглядних” продемонстровано неможливість їх протиставлення, оскільки і перші, й другі відносяться до правил адміністративного нагляду. 6. Дисертантом доведено, що при порушенні правил адміністративного нагляду нерідко має місце поєднання форм здійснення протиправної поведінки шляхом дії або бездіяльності (причому одна дія іноді поєднується з одним або декількома актами бездіяльності, і навпаки), які в своїй сукупності призводять до порушення суспільних відносин, що забезпечують нормальну діяльність міліції щодо здійснення адміністративного нагляду. До обов’язкових ознак об’єктивної сторони цього злочину, окрім суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності), відносяться і такі ознаки, як час і місце вчинення порушення правил адміністративного нагляду. Суб’єктивні ознаки порушення правил адміністративного нагляду об’єднують у своїй сукупності вину та мету цього злочину. Склад злочину, передбачений ст. 395 КК України, сконструйований таким чином, що його суб’єктивна сторона припускає наявність не тільки вини у виді прямого умислу, але й спеціальної мети вчинення цього злочину – уникнення адміністративного нагляду. Мета уникнення нагляду є основною, безпосередньою, найближчою метою діяння осіб, звільнених з місць позбавлення волі. 7. Окрім осудності та віку, загального для суб’єктів всіх складів злочинів, суб’єкт складу, передбаченого ст. 395 КК України, характеризується і спеціальними ознаками. Це означає, що відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду може нести не кожна осудна особа, яка досягла повноліття, а лише особа, що перебуває під адміністративним наглядом. Дисертант робить висновок про спеціальний суб’єкт злочину, що розглядається. З метою удосконалення законодавчого регулювання адміністративного нагляду як виду соціального контролю за особами, звільненими з місць позбавлення волі, пропонується внести наступні зміни та доповнення до : 1) ст. 395 КК України, яку пропонується викласти в наступній редакції: Стаття 395 КК. Порушення правил адміністративного нагляду. 1. Порушення правил адміністративного нагляду, – карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років, або обмеженням волі від одного до трьох років, або арештом терміном від одного до шести місяців, або виправними роботами від шести місяців до одного року, або громадськими роботами від шістдесяти до двохсот сорока годин. 2. Порушення правил адміністративного нагляду, вчинене повторно, а також залишення піднаглядним місця проживання з метою уникнення адміністративного нагляду або неприбуття без поважних причин у визначений термін до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, у разі звільненні з місць позбавлення волі, – караються позбавленням волі терміном від одного року до трьох років. П р и м і т к а 1. „Під порушенням правил адміністративного нагляду в цій статті слід розуміти умисне порушення особою, щодо якої застосовано адміністративний нагляд або судом встановлено будь-яке обмеження”. 2) Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” наступні зміни та доповнення: 1. Ст.1 Поняття адміністративного нагляду. Адміністративний нагляд – це вид соціального контролю, що застосовується міліцією за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з метою здійснення профілактично-виховного впливу на них. 2. Ст. 9 доповнити вказівкою про обов’язок піднаглядних суворо дотримуватися не тільки правил адміністративного нагляду, але і встановлених обмежень відповідно до ст. 10 зазначеного Закону України. Дане доповнення пропонується викласти в наступній редакції: “З моменту встановлення адміністративного нагляду піднаглядні особи зобов’язані також суворо дотримуватися обмежень, застосованих до них відповідно до ст. 10 цього Закону”. 3. У ст. 10 “Обмеження дій піднаглядних” пункт „а” викласти у такій редакції: заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час із 22 години до 6 години ранку місцевого часу, і лише в окремих випадках, з урахуванням конкретної обстановки і особи піднаглядного, – з більш раннього часу. 4. Доповнити цей Закон окремим розділом, в якому викласти права та обов’язки працівників міліції щодо здійснення адміністративного нагляду. | 