В результаті дисертаційного дослідження здійснене розв’язання важливого для науки кримінального права наукового завдання, що виявляється у дослідженні факторів соціальної обумовленності кримінальної відповідальності за неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 КК), наданні розгорнутого аналізу ознак складу цього злочину, формулюванні пропозицій щодо удосконалення редакції ст. 137 КК та практики її застосування: 1. Психічний і фізичний розвиток, життя і здоров’я неповнолітніх є благом, соціальною цінністю, яка була і залишається об'єктом спеціальної уваги з боку законодавця. Суспільна небезпечність розглядуваного злочину характеризується тяжкістю наслідків і неможливістю їхнього повного усунення, а також поширеністю цього виду порушення, що має динаміку зростання. 2. Зміст суспільних відносин, що визнаються безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 137 КК, полягає в належному виконанні професійних, службових або інших договірних обов'язків при здійсненні нагляду, догляду, турботи про неповнолітніх, відвернення впливу на них різного роду небезпек, а також охороні здоров’я вагітних жінок. 3. Соціально-негативний зміст невиконання або неналежного виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх полягає в руйнації суспільних відносин (необхідних умов) щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх, а саме у створенні можливості заподіяння суспільно небезпечних наслідків. Наслідками цього злочину є істотна шкода здоров'ю неповнолітнього (середньої тяжкості і легкі тілесні ушкодження, що спричинили незначну стійку втрату працездатності), тяжкі тілесні ушкодження, самогубство, замах на самогубство або його смерть. Пропонується криміналізувати наслідки у виді шкоди психічному або фізичному розвитку неповнолітнього. 4. Розглядуваний злочин в цілому є необережним, проте ставлення винного до діяння може бути як умисним, так і необережним. Мотив і мета цього злочину на кваліфікацію не впливають. 5. Суб'єктом розглядуваного злочину є фахівці в галузі виховання, охорони здоров'я, догляду за дітьми (працівники установ освіти, охорони здоров'я, соціального супроводу, приватні підприємці) або службові особи, що безпосередньо охороняють життя і здоров’я неповнолітнього, здоров’я вагітної жінки чи забезпечують контроль за виконанням фахівцями своїх безпосередніх професійних обов'язків. 6. При відмежуванні розглядуваного злочину від суміжних враховується зміст обов'язків, вік потерпілого, джерела виникнення небезпеки, правовий статус суб'єкта злочину і інші ознаки. 7. На завершення пропонується: а) проект нової редакції ч. 1 ст. 137 КК: «1. Порушення професійних, службових або інших договірних обов'язків щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх чи охорони здоров’я вагітної жінки, що спричинило істотну шкоду здоров'ю неповнолітнього, його належному фізичному чи психічному розвитку - карається ...…....»; б) у Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачити відповідальність за порушення обов'язків щодо охорони життя і здоров’я дітей за відсутності ознак злочину. |