Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Кримінальний процес, криміналістика та судова експертиза, оперативно-пошукова діяльність


Мартиненко Інна Василівна. Криміналістичне дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики : дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Мартиненко І.В. Криміналістичне дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. – Національна академія внутрішніх справ України. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці засад і структури інформаційно-аналітичної системи встановлення розшукуваного за ознаками зовнішності. Запропонована система, яка на відміну від наявних інформаційно-пошукових систем, дозволяє аналізувати повноту та вірогідність інформації, отриманої від потерпілих (свідків), встановлювати індивідуальні особливості процесу впізнавання потерпілими (свідками) та зважати на ці особливості під час матеріалізації “слідів пам’яті”, моделювати образ розшукуваного.

Проаналізовано етапи становлення теорії криміналістичної ідентифікації, її завдання, засади класифікації об’єктів. Під час розгляду людини як одного з об’єктів криміналістичної ідентифікації уточнюються класифікації властивостей, ознак і елементів зовнішності особи, термінологія, яка сьогодні використовується при цьому в криміналістичній літературі.

Проведено аналітичний огляд наявних методів та засобів дослідження інформації про ознаки зовнішності особи, з’ясовані причини низької якості суб’єктивних портретів розшукуваних.

Розглянуто процесуальні аспекти використання науково-технічних засобів в кримінально-процесуальній діяльності, запропоновано відповідне доповнення чинного кримінально-процесуального законодавства України.

Розроблено поняття інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності, загальні та спеціальні вимоги, яким ця система має відповідати, її основні функції, алгоритм роботи та блок-схема.

Визначено напрями впровадження досягнень інформаційних технологій при дослідженні інформації про зовнішність особи.

Практичні рекомендації розраховані на використання в криміналістиці і криміналістичній інформатиці як науках, навчальних дисциплінах і в практичній діяльності органів досудового слідства України.

В дисертації вирішено наукове завдання з розробки засад та структури інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками її зовнішності, яка, на відміну від наявних інформаційно-пошукових систем, дозволяє аналізувати повноту і вірогідність показань потерпілих (свідків), встановлювати індивідуальні особливості процесу впізнавання потерпілих (свідків), зважати на них під час відтворення “слідів пам’яті”, моделювати образ розшукуваного.

Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити такі висновки:

  1. Необхідність підвищення ефективності встановлення особи за ознаками її зовнішності потребує чіткої класифікації властивостей, ознак і елементів зовнішності людини. Через наявність в цих класифікаціях необґрунтованого змішування їх принципів та використання термінів, значення яких не відповідає змісту понять, запропоновано класифікації властивостей, ознак і елементів зовнішності людини.

  2. У процесі дослідження з’ясовано, що формування методів і засобів криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи, яка розшукується, відбулося у чотири етапи: 1) кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст. – формування наукових засад процесу встановлення розшукуваного за об’єктивними та суб’єктивними відображеннями; 2) перша половина ХХ ст. – розробка методів встановлення розшукуваного за об’єктивними зображеннями (портретної експертизи); 3) середина 50-х рр. ХХ ст. – розробка інструментальних методів дослідження фотозображень, опрацювання отриманих даних математичними методами; 4) кінець 60-х – початок 70-х рр. ХХ ст. – створення теоретичних засад використання суб’єктивних відображень у процесі встановлення особи; розробка технічних і організаційних питань складання і застосування суб’єктивних портретів при розслідуванні злочинів. До цього ж періоду належать перші спроби створення електронних інформаційних обліків, основу яких склали інформаційно-пошукові системи, та комп’ютерних систем для складання композиційних портретів розшукуваних осіб.

  3. До проблем, які стримують процес подальшої автоматизації криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи, належать: обмеженість і неточність показань потерпілих (свідків); відсутність особливих прикмет у розшукуваних; брак художніх здібностей та знань у сфері портретування у спеціалістів, які складають суб’єктивні портрети; відсутність або недостатній рівень у них навичок самостійної роботи з сучасними апаратно-програмними комплексами, певного рівня знань щодо їх можливостей; недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення; відсутність обліку та аналізу ефективності використання сучасних апаратно-програмних комплексів.

  1. Розв’язання цих проблем вбачається у розробці інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками її зовнішності, яка б забезпечувала процес активізації пам’яті потерпілих (свідків) з різними формами впізнавання, аналіз отриманої інформації, накопичення і зіставлення різноманітної інформації про розшукуваного, моделювання його образу, оперативну передачу інформації.

  2. Правове розв’язання проблеми використання сучасних науково-технічних засобів в кримінально-процесуальній діяльності пропонується здійснити шляхом доповнення чинного кримінально-процесуального законодавства.

  3. Використання новітніх інформаційних технологій при криміналістичному дослідженні інформації про зовнішність особи потребує:

1) впорядкування відомчої нормативно-правової бази;

2) сучасного програмно-апаратного забезпечення;

3) створення єдиного інтегрованого банку даних з можливістю постійного аналізу та доповнення інформації;

4) створення системи підвищення кваліфікації особового складу органів досудового слідства з метою ознайомлення та найефективнішого використання сучасних науково-технічних засобів в повсякденній діяльності.

Публікації автора:

1. Мартиненко І.В. Використання цифрової фото-, відеотехніки у процесі розслідування злочинів // Науковий вісник НАВСУ. – 2000. – № 1. – С.108–112.

2. Мартиненко І.В. Проблеми відтворювання зовнішності злочинця за допомогою інформаційних технологій // Науковий вісник НАВСУ. – 2000. – № 2. – С.154–155.

3. Мартиненко І.В. Правове регулювання питань використання науково-технічних засобів працівниками правоохоронних органів // Науковий вісник НАВСУ. – 2001. – № 1. – С. 186–191.

4. Хахановський В.Г., Мартиненко І.В. Ідеї Бертильйона та сучасність // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. – 2002. – № 138. – С. 35–43.

5. Громовенко Л.И., Мартыненко И.В. Использование информационных технологий при идентификации личности // Бюллетень по обмену опытом работы МВД Украины. – 1999. – № 124с. – С. 36–37.

6. Мартиненко І.В. Правова регламентація використання науково-технічних засобів органами досудового слідства і прокуратури // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 10 (28). – С. 53–56.

7. Мартиненко І.В. Використання теорії криміналістичної ідентифікації людини у протидії організованій злочинності // Боротьба з організованою злочинністю. – 2003. – № 8. – С. 160–167.

8. Мартиненко І.В. Проблеми використання інформаційних технологій у процесі розкриття злочинів // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю: Матеріали наук.-практ. конференції, Київ, 30 березня 2000 р. – К., 2000. – С. 131–133.

9. Хахановський В.Г., Мартиненко І.В. Використання досягнень сучасних інформаційних технологій в діяльності правоохоронних органів // Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України: Матеріали міжвузівської наук.-практ. конференції, Київ, 15 березня 2001 р. – К., 2002. – С. 86–88.