Анотація до роботи:

^{Катюха С.М. Кровосисні мошки в умовах Західного Полісся України та розробка методів боротьби з ними. – Рукопис.}

^{Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2006.}

^{Дисертація присвячена розробці та впровадженню науково обґрунтованої системи заходів захисту великої рогатої худоби від мошок на основі вивчення їх фауни, біологічних особливостей, патогенної ролі й визначення ефективності препаратів для лікування тварин, хворих на симуліїдотоксикоз та запобігання масовому нападу на них.}

^{На території Західного Полісся України виявлено 20 видів мошок. З них 5 – уперше зареєстровані в даному регіоні. Масові є B. erythrocephala (ІД-35,7) і Sch. nigra (ІД-18,5). Періодичність спалахів симуліїдотоксикозу підпорядковується 11-річним циклам сонячної активності. Виявлено 5 видів мікроспоридій і 3 види мермітид, що значною мірою знижують чисельність симуліїд.}

^{Виділено три ступені тяжкості перебігу симуліїдотоксикозу тварин: легкий, середній і тяжкий, які характеризуються варіацією клінічних симптомів. Ефективним засобом лікування симуліїдотоксикозу є окреме застосування натрію тіосульфату, рідини за Кадиковим, аскорбінової кислоти у поєднанні з розчинами глюкози і кальцію хлориду в комплексі з мазями календуловою або „Фітосепт”. Для захисту тварин від нападу мошок треба використовувати інсектициди бутокс, неостомазан та репелентний препарат „Фітореп”.}

^{1. У дисертації досліджено видовий склад та біологію кровосисних мошок в умовах Західного Полісся України. Вивчено сезонну і добову динаміку чисельності мошок, розроблено метод прогнозування їх масового вильоту і нападу. Досліджено паразитів симуліїд у популяціях водних фаз розвитку. Розкрито механізми патогенного впливу мошок на організм великої рогатої худоби. Визначено ефективність нових методів лікування тварин, хворих на симуліїдотоксикоз. Підібрано сучасні інсектицидно-репелентні препарати та вивчено їх переваги й економічну доцільність у застосуванні. За результатами роботи розроблено науково обґрунтовану систему заходів захисту великої рогатої худоби від мошок.}

^{2. У Західному Поліссі України виявлено 20 видів кровосисних мошок, які належать до 7 родів: Schoenbaueria (1), Boophthora (2), Wilhelmia (2), Odagmia (1), Simulium (5), Eusimulium (4), Nevermannia (1). З них 5 видів: Od. pratorum, S. dolini, S. promorsitans, S. verecundum, Nev. volinicum уперше зареєстровані в регіоні. Застосування під пологом фіксаційного станка створює зручні умови для збору комах на тварині та дозволяє точніше проводити їх облік, достовірно визначаючи при цьому видовий склад. Під час кровоссання червоноголова мошка виявляється частіше, ніж чорна в 2 рази, і в 7-10 разів, ніж інші види.}

^{3. Захворювання тварин на симуліїдотоксикоз пов’язане з першим підйомом активності нападу мошок, який спостерігається переважно в І-ІІ декаді травня. Надалі, навіть при високій чисельності агресивних популяцій, тварин із тяжким ступенем перебігу хвороби не виявлено. Добовий ритм активності мошок залежить від сезону року і належить до короткочасного ранково-вечірнього типу.}

^{4. Прогнозувати чисельність і строки активізації мошок можна за допомогою результатів обстеження біотопів на наявність їх водних фаз та аналізу гідрометеорологічних даних у весняний період. Важливою умовою при цьому є своєчасне опрацювання середньорічних чисел Вольфа, так як масовий виліт агресивних популяцій симуліїд спостерігається в роки з високою сонячною активністю та в пік її спаду.}

^{5. У личинках мошок виявлені 5 видів мікроспоридій Pl. simulii, Pl. debaisieuxi, Th. varians, Th. fibrata, Th. Bracteata і 3 види мермітид G. boophthorae, G. likhowosi, I. rossica, які можуть значно знижувати чисельність кровососів. Мікроспоридії поширені повсюди цілорічно з піком ураження у травні й серпні – 55 – 70%. Мермітиди паразитують з травня по жовтень з двома вираженими піками інвазійності – травень, серпень. Ступінь зараження ними не перевищує 40%.}

^{6. Залежно від інтенсивності нападу симуліїд у тварин виникають тяжкі клінічні симптоми отруєння – прискорення частоти пульсу і дихання, лихоманка, утворення набряків, салівація. Показники крові свідчать про різко виражену еритропенію, лейкопенію з одночасним зниженням гемоглобіну. Розвивається еозинофілія, нейтрофілія із зміщенням ядра вправо. Патолого-анатомічні зміни відзначаються застійною гіперемією, запаленням слизових оболонок, серозним набряком підшкірної клітковини та органів дихальної системи.}

^{7. Ефективним засобом для лікування великої рогатої худоби, хворої на симуліїдотоксикоз, є внутрішньовенне введення 30% розчину натрію тіосульфату в дозі 33 см3/100 кг м.т. Високий лікувальний ефект дає одно- або дворазове використання рідини за Кадиковим із розрахунку 100 см3/100 кг м.т. та дворазове з інтервалом 6 год застосування 10% розчину аскорбінової кислоти в дозі 20см3/100 кг м.т. у поєднанні з 40% розчином глюкози і 10% розчином кальцію хлориду. Нанесення на місця укусів мошок мазей календулової або „Фітосепт” забезпечує протизапальну та репелентну дію.}

^{8. Обробка 0,001% в.е. бутоксу забезпечує задовільний захист великої рогатої худоби від нападу мошок протягом 28 год, 0,0125% в.е. неостомазану – 27год, настоєм препарату „Фітореп” у співвідношенні 1:10 – 8 год. Економічний ефект застосування бутоксу і неостомазану на великій рогатій худобі молочного напрямку становить 6,90 і 4,55 грн., а для породи м’ясного напрямку – 4,50і 2,69 грн. на 1 гривню затрат відповідно.}

Публікації автора:

^{1. Катюха С.М. Фауна, екологія, сезонна динаміка чисельності водних фаз кровосисних мошок (Diptera: Simuliidae) в межиріччі Прип’яті, Случі, Стоходу // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2001. – Том 3 (№3). – С. 150–153.}

^{2. Катюха С.М. Захворювання і загибель сільськогосподарських тварин від симуліотоксикозу // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2002. – Том 4 (№2). – Ч.1. – С. 71–73.}

^{3. Катюха С.М. Симуліотоксикоз великої рогатої худоби // Матеріали ІІІ конф. Всеукр. тов. вет. патологів. – Харків, 2004. – Ч.І. – С. 14–15.}

^{4. Катюха С.М. Культивування личинок мошок (Diptera, Simuliidae) // Матер. міжн. наук.-практ. конф. – Одеса, 2004. – Ч.І. – С. 155–158.}

^{5. Катюха С.М. Наукове обґрунтування прогнозу симуліотоксикозів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2004. – Том 6 (№3). – Ч.1. – С. 117–123.}

^{6. Катюха С.М., Ліховоз Л.К. Біологічний метод боротьби з мошками в умовах Західного Полісся України // Ветеринарна медицина України. – 2003. – №10. – С. 22–23. (Дисертант проводив збір матеріалу для досліджень, узагальнив експериментальні дані).}

^{7. Катюха С.М., Ліховоз Л.К., Мандигра М.С. Прогнозування симуліотоксикозів // Зб. наук. праць Луганського НАУ „Вет. науки”. – Луганськ, 2003. – №31/43. – С. 257–262. (Дисертант провів дослідження та брав участь в узагальнені і оформленні матеріалів).}

^{8. Мандигра М.С., Ліховоз Л.К., Катюха С.М. Деякі питання епізоотології симуліотоксикозів в Україні // Наукові праці Полтавської держ. аграр. акад. „Вет. науки”. – Полтава, 2002. – Том 2 (№21). – С. 235–237. (Дисертант узагальнив експериментальні матеріали та проаналізував результати досліджень).}

^{9. Деклараційний патент на корисну модель 8282 U Україна, МПК, А 61 К 35/78. Фітотерапевтичний репелентний препарат для профілактики симуліотоксикозу тварин „Фітореп” / С.М. Катюха, М.С. Мандигра (UA). – u 200502341; Заявл. 15.03.2005; Опубл. 15.07.2005, Бюл. №7. (Дисертант брав участь у розробці препарату та проводив його випробовування).}