Анотація до роботи:

Лосєв О.А. Кровопаразитичні джгутиконосці (Euglenozoa, Kinetoplastidеa) риб водойм Київського Полісся. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.25 – паразитологія, гельмінтологія. – Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2009.

Дисертація присв’ячена вивченню видового складу, особливостей екології та життєвих циклів паразитичних джгутиконосців кров’яного русла прісноводних риб; з’ясуванню гостальної специфічності кола їх хазяїв, особливостей перебігу патологічного процесу в залежності від гідрологічних, гідробіологічних і екологічних особливостей модельних водних об’єктів різного типу, розташованих на території Київського Полісся. Виявлено та описано 9 видів паразитичних джгутиконосців. Рід Trypanosoma: представлений видами: T. carassii, T. remaki, T. cobitis, T. percae. Вперше на території України знайдено T. elegans, T. gasimagomedovi, а трипаносома знайдена в крові бичка-цуцика мармурового і визначена нами як Trypanosoma sp., правдоподібно належить до нового виду. До роду Trypanoplasma входять – T. borreli і T. guerneyorum. Шляхом проведення серій експериментальних заражень риб встановлено ступень специфічності знайдених джгутиконосців по відношенню до хазяїна-риби. До поліксенних видів віднесені T. (С.) borreli і T.carassii, решта 7 видів – до моноксенних. У результаті дослідження ультраструктури T. carassii виявлено наявність додаткової захисної протеїнової оболонки навколо клітини трипаносом. У форм, культивованих на поживному середовищі, цей шар відсутній. Встановлено зв’язок зараженості риб кровепаразитами в залежності від їх екологічної приналежності, віку та сезону року. Вперше встановлено, що трипаноплазма з крові щипавки C. taenia є поліксенним паразитом коропових риб – T. borreli. Сама щипавка є «резервуаром інвазії» цього паразита через якого здійснюється потік інвазії. На прикладі експериментального зараження золотих рибок і коі трипаноплазмами T. borreli з крові щипавок, прослідковані і описані стадії розвитку і клінічні симптоми паразитозу, викликаного цим збудником.

1. В результаті паразитологічного обстеження 28 видів риб (4204 екз.) у представників 16 видів (908 екз.) зареєстровані кровопаразитичні джгутиконосці

В якості хазяїв трипаносом і трипаноплазм відмічені: короп, карась звичайний, карась звичайний сріблястий, плітка, краснопірка, лящ, густера, лин, в’язь, пічкур, щипавка звичайна, щука, окунь, колючка триголкова, колючка мала південна, бичок-цуцик мармуровий.

У представників 12 обстежених видів риб кровопаразити не знайдені. Це 4 представники аборигенних видів – судак, синець, верховодка і вівсянка і 8 видів-вселенців – тюлька звичайна, чебачок амурський, бичок-гонець, бичок-бабка, голка морська пухлощока, голка морська довгорила, головешка Глена (ротан), горчак звичайний.

2. Знайдено 9 видів паразитичних джгутиконосців крові риб –7 видів трипаносом і 2 види трипаноплазм. Рід Trypanosoma представлений: T. carassii, T. remaki, T. cobitis, T. elegans, T. percae, T. gasimagomedovi, Trypanosoma sp. Вперше на території України знайдені – T. elegans і T. gasimagomedovi. Трипаносома з крові бичка-цуцика мармурового, визначена нами як Trypanosoma sp., вірогідно є новим видом. Рід Trypanoplasma представлений T. borreli та T. guerneyorum. Встановлено гостальну специфічність кровопаразитів. У більшості видів коропових паразитують 2 поліксенні види – Trypanoplasma borreli і Trypanosoma carassii, решта 7 видів джгутиконосців є моноксенними паразитами.

3. За результатами культивування трипаносоми T. carassii на поживному середовищі вдалося описати стадії її розвитку з утворенням розеткподібних форм. Температурні межі найбільш активного розмноження трипаносоми становили 18–25С, а період проходження через всі стадії розвитку тривав 7–10 діб. Дослідження ультраструктури T carassii із крові ляща A. brama виявило наявність тонкого протеїнового шару товщиною 15–20 нм, який вкриває цитоплазматичну оболонку клітини трипаносоми. Цей шар зафіксовано виключно у трипаносом, вилучених з крові риб; у форм, культивованих на поживному середовищі, він відсутній. На нашу думку, протеїновий шар формується як протидія імунним реакціям з боку хазяїна.

4. Максимальні показники зараженості джгутиконосцями крові зафіксовано у хижих риб і бентофагів фітофільної групи (щипавка, щука, лин, карась, окунь) (48,7–100%). Максимальних показників інвазії риби досягають у віці 1–2 роки (59,6–100%), що в основному співпадає з відомими закономірностями вікової динаміки формування паразитофауни риб.

5. З’ясовано сезонну динаміку зараженості риб. Максимальна екстенсивність інвазії риб відмічена в осінній період, у листопаді; мінімальна, у бентофагів – на початку весни, а хижих – влітку, що пояснюється сезонними періодами життєвої активності хазяїв, які беруть участь у реалізації життєвого циклу кровопаразитів.

6. Уперше експериментально, на прикладі T. (C) borreli, підтверджена можливість переносу кровопаразитичних джгутиконосців від малоцінних риб до риб промислово цінних видів, у яких паразитичні джгутиконосці здатні викликати тяжкі захворювання. Експериментально встановлено, що трипаноплазма з крові щипавки C. taenia, яка була описана під назвою C (T.) varia є ідентичною широко розповсюдженому небезпечному поліксенному паразиту коропових риб T. (C.) borreli. Сама щипавка відіграє роль «резервуара» інвазії цього паразита через якого здійснюється головний потік інвазії.

7. На прикладі експериментально заражених T. (C) borreli з крові щипавок, золотих рибок і коі прослідковано стадії розвитку і клінічні симптоми захворювання, викликаного цим паразитом.

Публікації автора:

1. Лосев А.А. Кровяные паразиты рыб рода Trypanosoma в озерах г. Киева / А.А Лосев // Материалы юбилейной науч. конф. «Биоразнообразие, экология, эволюция, адаптация» (Одесса, 28 марта – 1 апреля 2003 г.). Труды Одесского национального университета им. И.И. Мечникова. – О : Одесский нац. ун-т, 2003. – С. 88.

2. Лосев А.А. Методические основы изучения кровяных паразитов рыб / А.А. Лосев, Н.А. Овчаренко // Гидробиол. журн. – 2003. – Т. 39, № 6. – С. 105–114.

3. Лосев А.А. Использование щиповки Cobitis taenia (Osteichtyes: Cobitidae) для определения наличия кровяных паразитов рыб в водоеме / А.А. Лосев // Рибне господарство. – 2004. – Вип.63. – С. 139–142.

4. Лосев А.А. К вопросу об изученности фауны кровепаразитических простейших рыб р. Рось / А.А. Лосев // Матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. «Еколого-біологічні проблеми водойм басейну р. Дніпро», (7–8 травня 2004 г.). Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету. – Нова Каховка, 2004. – С. 125–127.

5. Лосев А.А. Эксперементальное заражение некоторых видов карповых кровяными жгутиконосцами щиповки Cobitis taenia (Osteichtyes: Cobitidae) / А.А. Лосев // Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету. Серія: Біологія. Спец. Випуск: Гідроекологія, 2005. – С. 222–223.

6. Віта І. Джгутиконосці деяких прісноводних риб України / І. Віта, Г. Карбовяк, О. Лосєв, У. Чаплінська // Паразитология и современность. Материалы науч.-практ. конф. УНОП. – Вестник зоологии, 2005. – Ч. 1. – Отдельный выпуск № 19. – С. 69–70. (Особистий внесок: збір і обробка матеріалу, участь у написанні статті).

7. Лосев А.А. Видовой состав кровяных жгутиконосцев – паразитов рыб внутренних водоемов г. Киева / А.А. Лосев // Рибне господарство. – 2006. – Вип. 65. – С. 163–168.

8. Лосев А.А. К вопросу об изученности фауны кровепаразитических простейших р. Рось / А.А. Лосев // Природничий альманах. Біологічні науки, Наукові записки Тернопільського педуніверситету. – ПП Вишемирський, Херсон, 2006. – Вип. 7. – С. 136–139.

9. Давыдов О.Н. Общая характеристика разнообразия паразитов рыб-вселенцев в водоемах Украины / [О.Н. Давыдов, Л.Я. Куровская, Ю.Д. Темниханов, А.А. Лосев] // «Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах». Матеріали IV Міжнар. наук. конф., (Дніпропетровськ, 9–12 жовтня 2007 г.). Наукові записки Дніпропетровського національного університету. – Д.: Дніпропетр. ун-т, 2007. – С. 331–333. (Особистий внесок: збір і обробка матеріалу, участь у написанні статті).

10. Лосев А.А. Методика и техника ихтиопаразитологических иследований при изучении паразитов крови рыб / А.А. Лосев, Н.А. Овчаренко // Проблеми здоров’я гідробіонтів у сучасних умовах. – Рівне: Ін-т епізоотології НААУ, 2009. – С. 250–263.

11. Лосев А.А. Щиповка Cobitis taenia (Osteichtyes: Cobitidae) как индикаторный объект для определения наличия кровепаразитических жгутиконосцев рыб в водоеме / А.А. Лосев // Проблеми здоров’я гідробіонтів у сучасних умовах. – Рівне: Ін-т епізоотології НААУ, 2009. – С. 263–267.

12. Лосев А.А. Кровепаразитические простейшие рыб в озерах г. Киева / А.А. Лосев, А.А. Мирошниченко // Проблеми здоров’я гідробіонтів у сучасних умовах. – Рівне: Ін-т епізоотології НААУ, 2009. – С. 267–273.

13. Лосев А.А. Паразитические простейшие крови рыб р. Рось / А.А. Лосев, А.А. Мирошниченко // Проблеми здоров’я гідробіонтів у сучасних умовах. – Рівне: Ін-т епізоотології НААУ, 2009. – С. 274–278.