Анотація до роботи:

Колосова В.П. Кредитування реального сектору економіки України міжнародними фінансовими організаціями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Київ, 2003.

У дисертації розкрито сутність міжнародних валютно-кредитних відносин, визначено роль та місце міжнародних фінансових організацій в умовах глобалізації фінансових ринків, в тому числі тенденції розвитку їх кредитної діяльності, проведено моніторинг кредитування економіки України міжнародними фінансовими організаціями та проаналізовано ефективність використання кредитних коштів, які надійшли на Україну.

Зроблено висновки та запропоновано практичні рекомендації відносно подальшого розвитку співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями. Запропоновано нову, змінену схему руху кредитних коштів, що надходить від МФО, подано аналіз та запропоновано організаційні засади удосконалення менеджменту міжнародних кредитних програм України.

Проведене дисертаційне дослідження дало змогу більш ґрунтовно підійти до пошуку шляхів розвитку співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

У дисертації розкрито економічну природу та проаналізовані різноманітні сучасні теорії міжнародних валютно-кредитних відносин, проведено емпіричний аналіз основних тенденцій розвитку державних зовнішніх запозичень України. Результатом проведеного дослідження стала розробка нових організаційних та методологічних засад ефективного механізму співпраці з України з міжнародними фінансовими організаціями. Основні висновки і пропозиції, які є результатом дослідження, зводяться до наступного.

1. У період післякризового розвитку, коли стадію входження нашої держави в міжнародну фінансову систему можна вважати завершеною, потрібне вдосконалення механізмів співробітництва з МФО. Основою такого співробітництва мають бути національні економічні інтереси, потреби подальшої ринкової трансформації, соціальні пріоритети.

2. Принципи організації, структура, головні функції таких міжнародних фінансово-кредитних установ, як МВФ, Світовий банк та ЄБРР, забезпечують їм провідну роль у системі світового господарства. Світовий банк та МВФ утворюють подвійну міждержавну основу, яка підтримує всю світову економіку та її інфраструктуру, а не окремі країни. Аналіз принципів організації та функцій Світового банку, МВФ та ЄБРР доводить, що підтримувані ними заходи економічної та фінансової стабілізації у країнах-членах відповідають меті глобального розвитку. Виходячи з цього участь країн з перехідною економікою в діяльності цих організацій не є загрозою їх національній безпеці. Проблема криється безпосередньо в самій країні-позичальнику, в ефективності і перспективній прибутковості використання нею запозичених коштів, і тому факті, що в сьогоднішніх умовах ізоляція є збитковою.

3. Враховуючи різні підходи до надання кредитів державам-членам з боку Світового банку та ЄБРР, автор вважає за необхідне інтенсивно розширювати такі види міжнародного кредиту, як інвестиційні кредити Світового банку та ЄБРР. Доцільно активніше співпрацювати з ЄБРР з питань залучення кредитних коштів під конкретні інвестиційні проекти розвитку вітчизняної економіки, що передбачають повну окупність, а з Світовим банком – з питань залучення коштів на структурні перетворення, інституціональні проекти, теоретичні дослідження.

4. Продовження співробітництва України з МФО є доцільним і виправданим, в подальшому необхідно розвивати взаємодію з іншими організаціями групи Світового банку (Міжнародною фінансовою корпорацією, Міжнародною асоціацією розвитку, Багатостороннім агентством гарантування інвестицій).

5. В багатьох випадках Україна має доступ до кредитних коштів, але не вибирає їх, особливо по проектах, які реалізуються у державному секторі. Головною причиною цього є недостатньо високий рівень менеджменту проектів з боку України. З метою більш високої ефективності використання кредитних коштів МФО необхідно налагоджувати взаємодію між урядом України і підрозділами МФО. Регулярний перегляд проектного портфелю Світового банку в Україні, який проводиться вже на протязі 6 років, довів важливість і необхідність подібної практики і розповсюдження її на співпрацю з ЄБРР.

6. На сьогодні процес кредитування МФО регламентується цілою низкою законів та інших нормативних документів, в першу чергу законами про вступ України до МФО. Ця законодавча база не є досконалою і потребує розширення і доопрацювання. Необхідною умовою підвищення ефективності управління системою державних запозичень є прозорість цієї системи, яку можливо забезпечити за наявності відповідної законодавчої та нормативної підтримки, в тому числі на основі імплементації запропонованих автором методологічних засад обліку державних зобов’язань та розробки порядку проходження запозичених коштів через рахунки казначейства.

7. Подальше вдосконалення організаційних засад системи управління державними запозиченнями має здійснюватися на основі реформування інституцій, що є відповідальними за систему державних запозичень у напрямі створення умов для посилення контролю, покращення менеджменту та застосування інструментів активного управління борговими зобов’язаннями. Міністерство фінансів є фінансовим агентом у стосунках з МФО і відповідно до більшості кредитних угод з МФО – представником позичальника.

8. Шляхами вирішення проблеми підвищення ефективності співпраці України з МФО є удосконалення механізму отримання позик, залучення іноземних та вітчизняних аудиторських компаній для аналізу фінансового стану позичальника, впровадження методик оцінки кредитоспроможності позичальника. З метою підвищення ефективності використання кредитних коштів МФО доцільно якнайширше залучати вітчизняні та іноземні рейтингові агентства в зв’язку з тим, що існує тісний зв’язок між кредитним рейтингом та премією за ризик, яка визначає ціну зовнішніх запозичень.

9. Умовою підвищення ефективності використання міжнародних фінансових ресурсів є покращення системи менеджменту, створення своєчасно груп підготовки і впровадження проектів. Щодо статусу і форми груп впровадження проектів, слід створювати групи в структурі установи, що відповідає за реалізацію проекту з можливістю залучення підготовлених консультантів для роботи в групі.

Публікації автора:

1. Колосова В.П. Роль кредитів Світового банку в реструктуризації економіки України // Наукові праці НДФІ. – 1999. – №8. – С. 22-31.

2. Колосова В.П. Кредитування економіки України міжнародними фінансовими інститутами // Фінанси України. – 2000. - №2. – С. 20-30.

3. Колосова В.П. Основні напрямки стратегії Світового банку в Україні // Наукові праці НДФІ. – 2000. - №12. – С. 47-56.

4. Колосова В.П. Особливості кредитування Світовим банком країн із перехідною економікою // Фінанси України. – 2002. - №8. – С. 48-53.

5. Колосова В.П. Реформа банківської системи і розвиток банківського сектору в Україні // Матеріали міжн. наук. конференції “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)” м. Київ, 19-20 листопада 1998 року. – К.: Діалог прес. – 1998. – С. 130-135.

6. Колосова В.П. Розвиток вугільної галузі України та її співпраця з Світовим банком // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми фінансової політики в Україні” м. Київ, 6-7 квітня 2000 року. – К.: НДФІ при Міністерстві фінансів України. – 2000. – С. 106-111.

7. Колосова В.П. Світовий банк: проблеми реалізації кредитних проектів в Україні та пропозиції щодо підвищення ефективності кредитування // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки” м. Київ, 5-6 квітня 2001 року. – К.: НДФІ при Міністерстві фінансів України. – 2001. – С. 95-101.

8. Колосова В.П., Капленко О.І. Новые тенденции развития взаимоотношений Украины с МФО в энергетической отрасли // Международный энергетический форум: МЭФ СНГ-2001: Крым, 23-30 сентября 2001 г. / Под ред. Г.Л.Романова. – Харьков: Энерго Клуб Украины, 2002. – С. 126 – 131.

9. Колосова В.П. Кредитна діяльність Міжнародного банку реконструкції та розвитку // Енциклопедія банківської справи України. – К.: НБУ, 2001. – С. 309.

10. Колосова В.П. Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів // Енциклопедія банківської справи України. – К.: НБУ, 2001. – С. 356.

11. Україна в Міжнародному банку реконструкції та розвитку / Шаповалов А.В., Єременко А.В., Колосова В.П. та ін. / за заг. ред. В.С.Стельмаха. – К.: НБУ, 2001. – 144 с.