У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробці науково методичних і практичних підходів щодо вдосконалення процесу кредитування експортоорієнтованих підприємств. 1. Досліджено роль банківського кредитування в експортної діяльності підприємств. Кредитні відносини мають сприяти інтеграції господарства України у світове господарство і забезпечувати прогресивний розвиток вітчизняного товарного виробництва. Залежно від об`єкта кредитування та впливу кредиту на конкурентоспроможність позичальника автором запропоновано класифікацію банківського кредитування експортоорієнтованих підприємств: 1) кредитування зовнішньоторговельних угод підприємств-експортерів, що забезпечує безперервність процесу виробництва експортної продукції та її просуванню на міжнародному ринку, завдяки конкурентним перевагам (ціновим), що створюються кредитним забезпеченням зовнішньої торгівлі і умовам платежу; 2) кредитування інвестиційних проектів створення, розширення або модернізації експортного виробництва, що гарантує фінансову можливість створення експортного виробництва, його розширення або модернізацію, також надасть конкурентні переваги підприємству (цінові і нецінові) на міжнародному ринку. 2. Визначені особливості процесу кредитування експортоорієнтованих підприємств, пов`язані з функціонуванням суб`єкта кредитування – підприємства-експортера, а саме: на експортну діяльність підприємств впливають політичні та економічні фактори, вони реагують на зміни з боку українського законодавства та національних законодавств інших країн, міжнародних угод; структура експорту та експортний потенціал визначають конкурентоспроможність держави на міжнародному рівні, її статус і місце в світовому господарстві; існування системи світових цін, а також певних міжнародних стандартів якості продукції, визначають конкурентоспроможність продукції підприємства за ціновими і якісними параметрами; експортна діяльність підприємств передбачає здійснення валютних операцій і міжнародних розрахунків, що пов`язано з існуванням різноманітних ризиків, у тому числі фінансових, правових, операційних. 3. Зроблено висновок, що необхідно збільшувати обсяги кредитування конкурентоспроможних суб`єктів господарювання, які визначають рівень конкурентоспроможності галузі і національної економіки на міжнародному ринку. У цьому контексті уточнені визначення: конкурентоспроможності експортоорієнтованих підприємств, як реальної і потенційної можливість суб`єктів господарювання в існуючих для них умовах проектувати, виготовляти та збувати товари на зовнішньому ринку, що за ціновими і неціновими характеристиками більш привабливі для споживача, ніж товари їх конкурентів; виробничо-інвестиційниного потенціалу експортного виробництва, як сукупності оцінки, динамічних і структурних змін та можливостей ефективного залучення і використання виробничо-інвестиційної бази розвитку зовнішньоекономічної діяльності, зокрема експортного виробництва. 4. Розглянуто основні галузі, підприємства яких становлять експортний потенціал України, та досліджено практику банківського кредитування їх експортної діяльності. Обґрунтовано, що розвиток експортного потенціалу України необхідно здійснювати не лише за рахунок збільшення обсягів експорту, а й зміни його структури, оскільки в ньому повинні бути сфокусовані ресурсні, економічні, технологічні та інші порівняльні переваги країн. Аналіз показав, що збільшення обсягів банківського довгострокового і короткострокового кредитування експортної діяльності підприємств забезпечує збільшення обсягів експорту підприємств та змінює його структуру. 5. Установлено, що банки заінтересовані у наданні кредитів експортоорієнтованим підприємствам через стійкі надходження у валюті цим підприємствам, які є джерелом погашення кредиту; використання валютних контрактів підприємства-позичальника як застави при наданні позички; високу надійність клієнтів. Результати дослідження дозволили виявити такі тенденції: 1) збільшилися обсяги кредитування підприємств-експортерів українськими банками, що пов’язано зі зменшенням вартості кредитних ресурсів, стабілізацією валютних курсів; 2) зменшення частки кредитів експортоорієнтованим підприємствам у загальному обсязі кредитів через недостатність банківських фінансових ресурсів для кредитування експортної діяльності підприємств; недосконалий процес банківського кредитування таких підприємств, що підвищує ризик кредитної операції, негативно впливає на повернення кредиту та відсотків за ним. 6. Обґрунтовано, що розвиток кредитування експортоорієнтованих підприємств ставить особливі вимоги до формування відповідної ресурсної бази банківських установ. Це мають бути стабільні та керовані ресурси, терміни перебування яких у розпорядженні банку адекватні термінам відповідних активів. У рамках цього постає проблема як капіталізації вітчизняних банків, нарощення обсягів залучених ресурсів на депозити юридичних i фізичних осіб, так і залучення українськими банками коштів з-за кордону у вигляді синдикованих кредитів. Європейські банки дедалі активніше співпрацюють із банками країн пострадянського простору, що пояснюється підвищеними процентними ставками та значним попитом на кредити з боку банківських установ цих країн. Активізація операцій банків з кредитування експортоорієнтованих підприємств, також пов`язується із забезпечення з боку держави гарантій для кредиторів та експортоорієнтованих підприємств. Це стосується звільнення від податків прибутку банків, який спрямовуватиметься на капіталізацію або коштів експортоорієнтованих підприємств, які інвестуватимуться в банки, законодавче забезпечення прав кредиторів і створення відповідної інфраструктури (кредитних бюро, рейтингових агентств тощо), яка буде сприяти зниженню банківських ризиків по операціям з кредитування експортоорієнтованих підприємств. 7. Встановлено, що нагальною є потреба в поетапному удосконаленні процесу кредитування експортоорієнтованих підприємств за етапами, і запропоновано: на першому етапі запроваджувати комплекс операцій і показників, за допомогою яких можна дослідити ринок позичальника і визначити його конкурентні переваги; на другому етапі ввести методику оцінки кредитоспроможності позичальника, за допомогою якої можна оцінити його конкурентоспроможність, виробничо-інвестиційний потенціал та визначити стратегію. Аналіз позичальника на першому і другому етапах процесу кредитування визначає доцільність поетапного проведення цього процесу: визначення конкретних умов кредитної операції, позичкового проценту та застави, укладення кредитної угоди, надання та вчасне повернення кредиту. Зроблені автором пропозиції з вдосконалення процесу кредитування експортоорієнтованого підприємства були використані на практиці під час кредитування ЗАТ КБ «Приватбанком» підприємства – експортера гірничо-металургійного комбінату «Південний». 8. Для розвитку операцій з кредитування кредитування зовнішньоторговельних угод або інвестиційних проектів створення, розширення, модернізації експортного виробництва та підвищення їх ефективності банкам потрібно: 1) знизити валютний ризик по операціях з валютного кредитування експортерів за рахунок прогнозування банком обсягів валютної виручки підприємства; 2) дати можливість позичальникам-експортерам розміщувати валютну виручку на депозиті; 3) використовувати пільгові процентні ставки по операціях з кредитування експортоорієнтованих підприємств; 4) розширити акредитивні, інкасові, гарантійні, консалтингові, форфейтингові операцій при кредитуванні зовнішньоторговельних угод підприємств-експортерів; 5) залучати синдиковані кредити; 6) давати позичальникам можливість отримати цінові конкурентні переваги і розширити ринки збуту через залучення клієнтів в інших країнах – контрагентів експорту в систему одного банку. |