Проведене комплексне дисертаційне дослідження проблем кредитного забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств дало змогу одержати якісно нові наукові положення теоретичного і методичного змісту та практичні результати, які розв’язують основні завдання відповідно до поставленої мети, а саме: 1. Уточнено економічну сутність поняття “кредитне забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств” кріз призму інтересів та спроможності сільськогосподарського підприємства до залучення кредитних ресурсів. Таке оригінальне трактування дає змогу під особливим кутом зору чітко визначити склад та структуру кредитного забезпечення, досконаліше розкрити цілісність і специфіку взаємозв’язків елементів і форм цієї складної конструкції; виявити їх цінність, фундаментальні особливості як витоку відтворювальних процесів, що динамічно впливають на функціонування сільськогосподарських підприємств та розробити і запропонувати уточнену класифікацію, що істотно розширює діапазон умов і можливостей для застосування кредитних механізмів та дає змогу вийти за межі усталених орієнтирів, відкриваючи нові горизонти щодо пошуку шляхів удосконалення і поліпшення кредитного забезпечення та підвищення його результативності. 2. З’ясовано, що фінансовий потенціал, конкурентоспроможність кожного господарства залежить від забезпечення основними засобами, їх складу і раціонального співвідношення. Встановлено, що особливістю основних засобів сільськогосподарських підприємств є їх органічний склад, родові ознаки, функціональне призначення. Обґрунтовано, що характеристику відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств доречно здійснювати за результатами їх кругообігу, при якому вони проходять три стадії. Виявлено, що процес відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств має ряд специфічних ознак. Доведено, що ефективне функціонування механізму кредитного забезпечення відтворення основних засобів потребує врахування об’єктивних відмінностей галузі, стану, структури основних засобів і визначення різновидів кредиту. 3. З’ясовано, що вартість основних засобів сільськогосподарських підприємств щорічно зменшується (у 2006 р. – 47,13 млрд. грн., у 2000 р. – 88,76 млрд. грн., а в 1996 р. – 121,33 млрд. грн.). Виявлено, що наявність й стан основних засобів сільськогосподарських підприємств за регіонами має істотні відмінності, що зумовлене розміром земельних угідь, зональною спеціалізацією та працезабезпеченістю галузі. 4. Доведено, що одним із ефективних інструментів державної політики став механізм здешевлення кредитів, а таке джерело, як кредитне забезпечення для сільськогосподарських підприємств набуває виняткового значення. Так, лише у 2007 р. залучено у 25 разів більше кредитних ресурсів, ніж у 1999 р. Водночас виявлено, що його стан характеризується низкою недоліків: відсутністю надійного забезпечення; високим ризиком кредитних операцій; високими процентними ставками; не відповідністю структурних змін у мережі фінансово-кредитних інституцій потребам сільськогосподарських підприємств та недостатнім діапазоном додаткових фінансових послуг для їх обслуговування. 5. У структурі залучених ресурсів сільськогосподарських підприємств на відтворення основних засобів за останні роки банківські кредити становлять лише 15%. Найбільшу питому вагу займають витрати на будівництво об’єктів виробничого і соціального призначення, придбання техніки, транспортних засобів. З’ясовано, що залежно від спеціалізації підприємств частка цих витрат істотно змінюється. 6. В останні роки склалася позитивна тенденція до збільшення обсягів надходження кредитних ресурсів для сільськогосподарських підприємств Вінницької області. Обґрунтовано, що для виявлення ступеня взаємозв’язку між придбаними основними засобами та обсягом одержання кредитів сільськогосподарськими підприємствами доцільно використовувати кореляційно-регресійний метод аналізу. 7. З’ясовано, що крім банківських кредитів на відтворення основних засобів сільськогосподарські підприємства одержують і лізингові кредити. Так, за період з 1998 р. по 2004 р. обсяг лізингових операцій зріс у 4,3 раза. Водночас встановлено, що негативною стороною лізингу є те, що багато техніки, отриманої за лізинговими угодами, є неякісною за високої вартості лізингових операцій, вигідність лізингу порівняно з кредитом зумовлена гнучкістю цього інструменту, а розподіл платежів в часі є ключовим чинником, що визначає ефективність лізингу. 8. Визначено та обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення кредитного забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств, серед яких формування спеціальної кредитної системи, для розвитку інфраструктури якої мають бути застосовані особливі методи державного регулювання. Запропоновано дієві заходи щодо їх практичного застосування на макро- та мікрорівнях, які покликані слугувати підвалинами розвитку кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств і стати фундаментом для підвищення їх конкурентоспроможності, стабілізації та економічного поступу. 9. Обґрунтовано, що кредитне забезпечення сільськогосподарських підприємств доцільно формувати на ринкових засадах, але з елементами державного регулювання, і саме цей висхідний принцип став теоретичним підґрунтям розробленої моделі розвитку кредитного забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств. Такий науковий вимір передбачає якісно нові концептуальні підвалини побудови гармонійних взаємовідносин між сільськогосподарськими підприємствами, фінансово-кредитними інституціями та державою, що в свою чергу сприятиме множинності варіантів кредитного забезпечення. 10. З’ясовано, що нині спостерігається відсутність комплексних методичних підходів щодо оцінки впливу кредитного забезпечення на результати виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств і визначення ефективності відтворювального процесу основних засобів у сільськогосподарських підприємствах за допомогою кредитних ресурсів. Запропонована модифікована методика щодо визначення ефективності кредитного забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств кількісно виражає результати впливу використання кредитних ресурсів на процеси відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств, що набуває виняткового значення стосовно створення передумов розширення спектру інформаційного поля системи управління та забезпечує їх гнучкість і орієнтацію на нові шляхи розвитку. Крім того, її застосування дозволяє оцінити оптимальні обсяги потреби сільськогосподарського підприємства у кредитах, обсяги та структуру активів, прийнятний рівень кредитних ставок, їх вплив на результативність виробництва, показники фінансового стану та забезпеченість і ефективне використання основних засобів. Доцільність застосування та обґрунтованість даної методики з використанням розробленої системи показників підтверджена на прикладі досліджуваних підприємств АНВП “Візит” та СТОВ “Дружба” Хмільницького району Вінницької області. |
