Анотація до роботи:

Дударєва Г.Ф. Кореневі гнилі озимої та ярої пшениці, шляхи зниження їх розвитку в Південному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11. – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей формування комплексу збудників кореневих гнилей, а також розробці заходів обмеження їх розвитку.

Встановлено, що основними збудниками кореневих гнилей озимої та ярої пшениці є гриби Bipolaris sorokiniana (Sacc) Shoem., Fusarium graminearum Schwabe, F. culmorum (W.G. Sm) Sacc., F. oxysporum Schlecht, F. gibbosum App. еt. Wr. emend Bilai, F. sambucinum Fuck.. var. minus Wr., F. avenaceum (Fr.) Sacc., F. solani (Mart.) App. еt Wr., F. moniliforme Sheld.; Pseudoсercosporella herpotrichoides та Rhizoctonia cerealеs. Домінуючими серед них є Bipolaris sorokiniana та Fusarium. Ураженість звичайною кореневою гниллю ярих сортів пшениці була значно вища, ніж озимих.

Виявлено зниження розповсюдженості кореневих гнилей при тривалому застосуванні безполицевої системи обробітку грунту проти полицевої залежно від попередника.

Проведено оцінку стійкості сортів озимої та ярої пшениці до ураження збудниками захворювання, їх реакцію на агротехнічні прийоми, моніторинг фітосанітарної ситуації.

З”ясована біологічна й економічна ефективність застосування хімічних препаратів сумісно з регулятором росту рослин Марс-1.

1. У зоні Південного Степу України коренева гниль – одна з найбільш поширених хвороб пшениці. При несприятливих умовах для розвитку рослин їх ураженість може досмягати 100%, а розвиток хвороби - 35,3% на озимій пшениці, 25% - на ярій.

2. Основними типами кореневих гнилей озимої та ярої пшениці є гельмінтоспоріозна, фузаріозна, церкоспорелльозна і ризоктоніозна, збудниками яких відповідно є гриби Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker, Fusarium graminearum Schwabe, F. culmorum (W.G. Sm) Sacc., F. oxysporum Schlecht, F. gibbosum App. еt. Wr. emend Bilai, F. sambucinum Fuck.. var. minus Wr., F. avenaceum (Fr.) Sacc., F. solani (Mart.) App. еt Wr., F. moniliforme Sheld.; Cercosporella herpotrichoides (Fron) Detghton, Rhizoctonia cereals van der Hoeven та інші. Домінуючими серед них є Bipolaris sorokiniana та гриби роду Fusarium. Інші види – Pseudocercosporella herpotrichoides та Rhizoctonia cerealеs зустрічаються в посівах зернових тільки в окремі роки і в незначній кількості. Ураження Bipolaris sorokiniana ярих сортів пшениці було значно вищим, ніж озимих.

3. Недобір урожаю зерна від кореневих гнилей становив 0,6-47,0%. Кількість зерен у колосі уражених рослин озимої пшениці знижувалась на 21,5-31,5%, маса 1000 зерен – на 14,7-34,2%. На ярій пшениці - відповідно 5,4-65,7%; 4,0-65,7% і 16,6-29,9%.

4. Зниженню розвитку хвороби і підвищенню врожайності зерна озимої та ярої пшениці сприяє сівба після попередника чорний пар, де ураженість рослин озимої пшениці була в 1,3-1,4; ярої – в 1,2-6,2 раза менша, ніж після інших попередників, а врожайність зерна зростала відповідно на 2,2-10 ц/га і 1,3-8,9 ц/га.

5. На розвиток кореневих гнилей пшениці значно впливає внесення органо-мінеральних добрив під основний обробіток грунту, особливо на ранніх етапах органогенезу.

Відмічена тенденція зменшення ураження рослин кореневими гниллями при застосуванні безполицевого обробітку грунту порівняно з полицевим: після чорного пару - на 3,0-26,4%, кукурудзи на силос – на 7,4-18,4%, гороху – на 9,0-24,7%.

6. В оздоровленні ярої пшениці від кореневих гнилей велике значення має густота рослин. Оптимальна норма висіву для сорту Харківська 23 – 5 млн схожих зерен на 1 га. Із збільшенням норми висіву з 4 до 6 млн поширеність хвороби зростає в 1,4-2,0 рази.

7. Важливим агротехнічним заходом в стриманні розвитку кореневих гнилей на озимій пшениці є строк сівби. Найбільш помітно поєднується мінімальна розповсюдженість хвороби з максимальною продуктивністю рослин при сівбі 15-25 вересня. Рання сівба (5 вересня) посилює розповсюдженість кореневих гнилей порівняно з цим строком у 2-4 рази.

8. Серед районованих і перспективних сортів озимої та ярої пшениці імунних не виявлено, проте у деяких з них відмічена відносна стійкість до хвороби. Більш пластичними виявились сорти озимої пшениці Вікторія одеська, Степовичка, Струмок, Леля, Зерноградка 8, Українка одеська, які найменше уражувались кореневими гнилями в усі строки сівби. В більш ранні строки (5 та 15 вересня) високі показники відмічено також у сортів Одеська 162, Лузанівка одеська. Сорт Ніконія, навпаки, менше від інших уражувався при сівбі 25 вересня та 5 жовтня. Відносно стійкими до кореневих гнилей були сорти ярої пшениці селекції Харківського інституту рослинництва ім. Юр’єва: твердої – Харківська 43, Харківська 23 та Харківська 27, м’якої – Харківська 18 та Харківська 26.

9. У захисті озимої пшениці від фузаріозної кореневої гнилі ефективним заходом є передпосівна обробка насіння реалом у кількості 0,2 л/т, дивідендом Стар - 1 л/т, вітаваксом 200ФФ - 2,5 л/т. Розповсюдженість хвороби при цьому знижується на 70,5-91,6%, урожайність підвищується на 4,3-5,1 ц/га, при 41,5 ц/га у контролі. Окупність додаткових затрат на 1 грн. становить 2,22-3,05 грн. На ярій пшениці з переважним розповсюдженням гельмінтоспоріозної кореневої гнилі встановлена висока ефективність застосування препаратів раксил (1,5 кг/т), вітавакс 200 ФФ (2,5 л/т), дивіденд Стар (1 л/т). Обробка ними насіння забезпечує зниження ураження рослин кореневими гнилями на 71,3-92,5%, активізує їх ріст, сприяє збільшенню кількості продуктивних стебел, довжини колосу на 4,3-8,7%, кількості зерен у колосі - на 4,7-20,6% та їх маси - на 5,1-13,7%, підвищенню врожайності зерна - на 2,8-4,1 ц/га (у контролі – 15,0ц/га).

10. Захворювання рослин озимої пшениці кореневими гнилями знижується в 2,3-2,5 раза при застосуванні вітавакса 200ФФ (1,8 л/т) з пониженою (на 30%) нормою витрати сумісно з регулятором росту Марс-1 (0,2 л/т). Окупність додаткових витрат при цьому становила- 2,23 грн/га.

Публікації автора:

1. Дударєва Г.Ф., Романенко О.Л. Стійкість нових сортів до кореневих гнилей в Степу // Захист рослин.-1998. - № 6. - С.7-8 (Особистий внесок здобувача складає 70%. Експериментальні дослідження та їх теоретичне обґрунтування).

2. Кирик М.М., Дударєва Г.Ф., Левада С.О. Протруювання насіння ярої пшениці // Захист рослин. - 1999. - № 4. - С.8-9 (Особистий внесок здобувача складає 60%. Проведено експерименти, зроблені висновки).

3. Дударєва Г.Ф. Кореневі гнилі озимої пшениці та шляхи зниження їх шкодочинності в умовах Півдня Степу України // Аграрний вісник Причорномор’я.- Сільськогосподарські науки. - В. 3(6). - Частина ІІ: Агрономія: Збірник наук. праць. - Одеса, 1999. - С.102-105.

4. Крючкова Л.О., Дударєва Г.Ф. Звичайна коренева гниль // Захист рослин. - 2000. - № 11. - С.10-11 (Особистий внесок здобувача складає 40%. Проведено аналіз літератури, лабораторні дослідження, зроблені висновки).

5. Дударєва Г.Ф. Кореневі гнилі озимої і ярої пшениці та шляхи зниження їх шкодочинності в умовах Півдня Степу України // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Землеробство України в ХХІ столітті, 24 червня 2000 р.” (Київ - Чабани). – К., - 2000. - С.29-30.

6. Дударєва Г.Ф. Коренева гниль пшениці. Вплив ґрунтозахисних систем обробітку грунту, добрив та попередників на розвиток хвороби // Захист рослин. - 2001. - № 4. - С.10-11.

7. Бобруйко Н.П., Левада С.О., Дударєва Г.Ф. Інтегрована технологія захисту озимих зернових культур від шкідників, хвороб та бур’янів // Аграрна наука — виробництву. – К., - 2000. - № 3. - С. 20 (Особистий внесок здобувача складає 40%. Експериментальні дослідження та їх аналіз).

8. Романенко О.Л., Бобруйко Н.П., Дударєва Г.Ф., Романенко Н.О. Стійкість сортів озимої пшениці щодо хвороб та шкідників у степовій зоні // Захист рослин. -2001. - №10. - С.8-9 (Особистий внесок здобувача 40%. Експериментальні дослідження, зроблені висновки).

9. Крючкова Л.О., Дударєва Г.Ф. Патогенність ізолятів Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker — збудника звичайної кореневої гнилі пшениці та стійкість сортів проти хвороби // Захист і карантин рослин. - 2001. - Вип.47. - С.31-39 (Особистий внесок здобувача 50%. Проведено аналіз літератури, лабораторні дослідження, зроблені висновки).

10. Романенко О.Л., Дударєва Г.Ф., Романенко Н.О. Озима м’яка пшениця. Стійкість нових сортів озимої м’якої пшениці до хвороб у Південному Степу України // Захист рослин. - 2002. - № 9. - С.4-5 (Особистий внесок здобувача складає 70%. Експериментальні дослідження та їх аналіз).