Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Біотехнологія


Себа Микола Васильович. Корекція заплідненості корів і телиць та метаболізму в їх організмі препаратом глютам : дис... канд. с.-г. наук: 03.00.20 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. - Біла Церква, 2005.



Анотація до роботи:

Себа М.В. Корекція заплідненості корів і телиць та метаболізму в їх організмі препаратом глютам. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 біотехнологія. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2005.

У дисертації викладено експериментальне та наукове обґрунтування використання препарату глютам та глютам 1М для прискореного розмноження великої рогатої худоби, що досягається збільшенням заплідненості корів і телиць за штучного осіменіння. Виявлено позитивний вплив препарату на заплідненість корів і телиць після його використання на 6–8-й та 13–15-й дні статевого циклу.

Матеріали дисертації доводять, що введення під шкіру коровам біологічно активного препарату глютам на 68-й та 1315-й дні після штучного осіменіння збільшує їх заплідненість не зумовлюючи змін у відтворній функції в наступні роки. Ін’єктування препаратів зумовлює збільшення в крові корів і телиць вмісту прогестерону та інтенсифікує енергетичний та пластичний обміни. Введення препарату глютам у піхву не має позитивного впливу на заплідненість. Встановлено, що ін’єктування під шкіру телицям препарату глютам 1М на 68-й день статевого циклу після стимуляції у них статевої охоти аналогом простагландину F2a – естрофан вірогідно (Р<0,05) збільшує заплідненість та концентрацію прогестерону, поряд із незначними змінами імуногематологічних показників у крові, які свідчать про відсутність імуномоделюючого ефекту та імунотоксичної дії запропонованої дози препарату в організмі тварин.

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукової задачі щодо прискореного розмноження великої рогатої худоби за біотехнологічного методу, а саме штучного осіменіння, що досягається корекцією заплідненості корів і телиць та метаболізму в їх організмі препаратом глютам.

Біологічно активний препарат глютам та глютам 1М, введений в організм корів та телиць української чорно-рябої молочної породи різними способами, призводить до ряду змін в активності ферментів і вмісту статевих гормонів, інтенсифікує енергетичний, білковий обміни та нормалізує вуглеводний без суттєвого впливу на імуногематологічний гомеостаз та хімічний склад молока. Ці імунобіохімічні зміни в організмі корів і телиць сприяють збільшенню їх заплідненості.

1. Препарат глютам, введений коровам під шкіру на 6–8-й день статевого циклу в об’ємі 20 мл, збільшує заплідненість на 17,9 % (Р<0,05) без негативного впливу на подальшу відтворну функцію.

  1. Після введення під шкіру коровам препарату глютам на 13–15-й день статевого циклу заплідненість була на рівні 86,7 %, що на 13,7 % більше ніж у контролі.

  2. Введення в піхву корів препарату глютам на 6–8-й день статевого циклу не сприяє збільшенню їх заплідненості. Заплідненість у дослідних корів була на рівні 66,7 %, що на 6,3 % менше ніж у контролі.

  3. Введення під шкіру телицям препарату глютам 1М на 6–8-й день статевого циклу після стимуляції у них статевої охоти аналогом простагландину F2, препаратом естрофан, вірогідно (Р<0,05) збільшує заплідненість на 24,5 %.

  4. Введення під шкіру телицям біологічно активного препарату глютам 1М на 6–8-й день статевого циклу зумовлює вірогідне (Р<0,05) збільшення в крові концентрації прогестерону, змінює кореляційні зв’язки між гормонами.

6. Введення глютаму під шкіру корів на 6–8-й та 13–15-й день статевого циклу інтенсифікує енергетичний обмін організму. Так у дослідних корів співвідношення коферментів NAD+/NADH був більшим на 13,4 % та на 48,7 % і 50,4 % порівняно з контролем.

7. Чотирикратне використання на коровах препарату глютам перший раз за годину до осіменіння та на 6–8-й день після осіменіння сприяє вірогідному (Р<0,05) зменшенню сечовини на 30,8 %, збільшенню активності лужної фосфатази на 15,4 % аланінамінотрансферази на 25,9 % та концентрації в крові глюкози на 29,9 %, що зумовлює зміну кореляційних зв’язків метаболітів у корів на 10-й день статевого циклу.

8. Після введення під шкіру телицям препарату глютам на 6–8-й день статевого циклу, спостерігається тенденція до збільшення імуногематологічних показників крові без інтоксикації організму та імуномоделюючого ефекту.

9. Підшкірні ін’єкції препарату телицям спричинюють зміну кореляційних зв’язків між статевими гормонами та імуногематологічними показниками крові, що не має негативного впливу на їх заплідненість. Так, у дослідних тварин встановлюються вірогідні кореляційні зв’язки між прогестероном та гемоглобіном (г= -0,979, -0,946 Р<0,05), а також позитивні кореляційні зв’язки (Р<0,05) між тестостероном та популяцією лімфоцитів.

10. Спостерігається тенденція до підвищення на 0,05 % масової частки жиру в молоці корів під час введення препарату глютам без пролонгуючої дії.

Публікації автора:

1. Шеремета В.І., Тараненко Г.С., Себа М.В. Біохімічний склад крові корів при використанні препарату глютам //Науковий вісник НАУ. – К., 2003. – Вип. 64. – С. 24–29. (самостійно проведено визначення вмісту біохімічних показників крові, біометрична обробка даних та спільно їх аналіз).

2. Себа М.В. Хімічний склад молока корів в період введення препарату глютам //Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин. – Львів, 2004. – Вип. 5. № 3. – С. 65–69.

3. Себа М.В., Шеремета В.І. Морфобіохімічні зміни в крові телиць після введення препарату глютам // Науковий вісник НАУ – К., 2004. – Вип.. 78. – С. 175-181. (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та спільно їх аналіз).

4. Шеремета В.І., Себа М.В. Вміст статевих гормонів у крові телиць української чорно-рябої породи // Вісник аграрної науки. – 12.– 2004.– С. 35–38 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та спільно їх аналіз).

5. Себа М.В., Запліднюваність телиць чорно-рябої молочної породи після введення біологічно активних препаратів // Науковий вісник НАУ – К., 2005. – Вип. 85. – С. 160–163.

6. Заявка на винахід Шеремета В.І., Себа М.В., Тищенко Я.Г. „Спосіб стимуляції запліднюваності самок сільськогосподарських тварин” (№ 2004 12 10 884).

7. Заявка на винахід Шеремета В.І., Себа М.В., Тараненко Г.С., „Спосіб введення тваринам біологічно активних речовин” (№ 2004 12 10 885).

8. Заявка на винахід Шеремета В.І., Себа М.В., Тараненко Г.С., „Спосіб стимуляції запліднюваності самок сільськогосподарських тварин” (№ 2004 12 10 887).