Анотація до роботи:

Литвинова О.В. Корекція відновних процесів у породіль з прееклампсією після кесаревого розтину з урахуванням реактивності організму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2006 р.

Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу прееклампсії (ПЕ) вагітних залежно від неспецифічної резистентності їх організму, впливу початкового стану вагітних на вираженість стресової реакції після кесаревого розтину (КР) і особливостей перебігу відновних процесів в післяопераційному періоді, механізмів дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) для його диференційованого призначення в комплексній реабілітації у породіль з ПЕ. Виділені особливості перебігу ПЕ при вагітності та після КР при гіпо- й гіперергічній реактивності організму за показниками вагосимпатичного балансу та вмісту стрес-індукувальних і стрес-лімітувальних гормонів.

In vitro виявлена спрямованість дії НІЛВ на кров з метою визначення показань для призначення даного методу породіллям з ПЕ. Адаптогенна та біостимулювальна дія НІЛВ диктує необхідність його використання на фоні зниженої реактивності організму роділь з ПЕ. Диференційований підхід до призначення НІЛВ дозволив підвищити ефективність реабілітаційних заходів у роділь з ПЕ після КР. Нормалізація індексів рівноваги служила критерієм ефективності реабілітації.

У дисертації приведене розв`язання актуальної задачі акушерства – підвищення ефективності реабілітації породіль з ПЕ після кесаревого розтину. На підставі комплексного вивчення стану адаптаційних систем пацієнток з ПЕ залежно від типу реактивності їх організму вдосконалена схема післяопераційної реабілітації шляхом диференційованого включення низькоінтенсивного лазерного випромінювання, що сприяло поліпшенню клінічних та біохімічних показників відновних процесів у породіль із зниженою реактивністю організму.

1. Встановлено, що ПЕ розвивається у 18-20% вагітних та супроводжується функціональною поліорганною недостатністю з формуванням дизадаптаційного синдрому. У 20-25% випадків спостерігається тяжкий перебіг ПЕ, що не піддається медикаментозній корекції та вимагає необхідності оперативного розродження. Додатковим інформативним показанням до проведення кесаревого розтину при ПЕ може служити різке падіння або зростання ПН₄ сироватки крові при різних типах реактивності організму вагітних. Кесаревий розтин є додатковим стресовим чинником, який посилює дизадаптацію організму в післяопераційному періоді. Все це потребує необхідності удосконалення комплексної схеми реабілітації породіль з ПЕ після кесаревого розтину з урахуванням реактивності організму.

2. ПЕ на фоні гіпоергічного типу реактивності організму вагітних відрізняється клінічним превалюванням набряків (генералізовані набряки у 100% вагітних з тяжкою ПЕ, р<0,05) і гіпертензивного синдрому з високим тиском (165,7±1,5/ 128,5±4,7 мм рт. ст., р<0,05) особливо - діастоли, в основі яких лежить гормональний дисбаланс з переважною секрецією стрес-лімітувальних гормонів (ІГБ - 0,89±0,01, р<0,05); значне переважання парасимпатичної нервової системи (ІВСР - 0,82±0,01, р<0,05); зниження в'язкості та колоїдно-осмолярних властивостей крові, гіперволемія із зниженням показників статичного поверхневого натягу (ПН₄) сироватки крові в порівнянні з фізіологічною вагітністю на 6% (р<0,05); інтенсифікація перекисного окислення ліпідів при зниженій активності антиоксидантної системи з підвищенням ІРОС в 1,4 рази (р<0,05); порушенням співвідношення біогенних амінів у бік серотоніну (ІРБА – 0,785±0,004, р<0,05); підвищенням рівня ендогенної інтоксикації із збільшенням коефіцієнтів ароматичного (у 1,68 рази, р<0,05) і пептидно-нуклеотидного (у 1,4 рази, р<0,05).

3. Характерними особливостями перебігу ПЕ у вагітних з гіперергічним типом реактивності організму є гіпертензія з вираженим систолічним тиском (196,9±7,9/104,2±1,1 мм рт. ст., р<0,05), високий рівень протеїнурії (9,798±0,052 г/л, р<0,05), які розвиваються на фоні гормонального дисбалансу із збільшенням продукції стрес-індукувальних гормонів (ІГБ - 1,7±0,01, р<0,05); переважання активності симпатичної нервової системи (ІВСР - 1,78±0,02, р<0,05); підвищення в'язкості та колоїдно-осмолярних властивостей крові, гіповолемії із збільшенням поверхневого натягу (ПН₄) на 7,5% (р<0,05) в порівнянні з фізіологічною вагітністю; надмірно висока інтенсифікація перекисного окислення ліпідів на фоні пониженої активності антиокислювальної системи з підвищенням ІРОС в 1,61 рази (р<0,05); зрушенням співвідношення біогенних амінів у бік значного підвищення рівня гістаміну (ІРБА – 1,607±0,031, р<0,05); вираженою ендогенною інтоксикацією із збільшенням коефіцієнтів ароматичного (у 1,91 рази, р<0,05) і пептидно-нуклеотидного (у 1,67 рази, р<0,05).

4. Відновні процеси у породіль з ПЕ після кесаревого розтину носять затяжний та ускладнений характер. Десинхронізована і неадекватна адаптивна реакція на операційний стрес у пацієнток з гіпореактивністю організму клінічно виявляється подовженням періоду нормалізації діастолічного артеріального тиску та зникнення набряків, затяжною субінволюцією матки, депресивними явищами, а у жінок з гіперреактивністю – подовженням періоду нормалізації систолічного артеріального тиску, тривалою протеїнурією, вираженим гіпертермічним синдромом, підвищеною емоційною лабільністю. Повної нормалізації біохімічних показників гомеостазу не відбувається, що вказує на недостатню ефективність проведеної традиційної реабілітації.

5. Дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання інфрачервоного діапазону in vitro на кров породіль з ПЕ викликає істотніше в порівнянні з кров'ю здорових пацієнток підвищення статичного поверхневого натягу сироватки крові, інтенсифікацію перекисного окислення ліпідів із незначним підвищенням активності антиоксидантної системи, збільшення викиду біогенних амінів із зсувом їх співвідношення у бік серотоніну, що обґрунтовує можливість використання біостимулювального впливу лазеротерапії у роділь з ПЕ на фоні гіпореактивності організму з уповільненими адаптивними і репаративними процесами та виключає її використання при гіперреактивності організму пацієнток.

6. Застосування вдосконаленої схеми комплексної реабілітації у породіль з ПЕ на фоні зниженої реактивності організму приводить до скорочення термінів перебування в стаціонарі в 1,23 рази (р<0,05), за рахунок скорочення періоду нормалізації діастолічного артеріального тиску в 1,61 рази (р<0,05), періоду зникнення набряків в 1,66 рази (р<0,05), зменшення кількості випадків субінволюції матки на 33,3% (р<0,05), поліпшення перебігу відновних процесів в результаті корекції балансу стрес-індукувальних і стрес-лімітувальних гормонів (первинне підвищення ІГБ в 1,12 рази, р<0,05, з подальшим зменшенням до 7-8-ї доби в 1,23 рази, р<0,05), симпатичної і парасимпатичної нервової системи (підвищення ІВСР в 1,33 рази, р<0,05, із зменшенням в 1,28 рази, р<0,05); підвищення в'язкості та колоїдно-осмолярних властивостей крові із збільшенням показника поверхневого натягу (ПН₄) сироватки крові до кінця терміну спостереження на 3,2% (р<0,05); інтенсифікації перекисного окислення ліпідів з підвищенням активності антиокислювальної системи (зменшення ІРОС в 1,87 рази, р<0,05); встановлення балансу біогенних амінів (зменшення ІРБА в 2,1 рази, р<0,05); зниження рівня ендогенної інтоксикації із зменшенням коефіцієнтів ароматичного (у 2,18 рази, р<0,05) і пептидно-нуклеотидного (у 1,74 рази, р<0,05), що приводило до нормалізації біохімічних параметрів гомеостазу та служило критерієм ефективності реабілітації породіль.

Публікації автора:

1. Литвинова О.В. Динамічна міжфазна тензіометрія сироватки крові жінок з вагітністю, ускладненою пізнім гестозом // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2. – С. 232-235.

2. Литвинова Е.В. Динамика показателей межфазной тензиометрии сыворотки крови у родильниц после оперативных вмешательств // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т. 3, № 2. – С. 293-297.

3. Литвинова Е.В. Влияние лазеротерапии на показатели поверхностного натяжения сыворотки крови у родильниц с преэклампсией после кесарева сечения // Медико-социальные проблемы семьи. – 2002. – Т.7, № 3-4. – С. 42-47.

4. Литвинова Е.В. Типы вегетативной регуляции у беременных с поздним гестозом по данным спектрального анализа сердечного ритма // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6, № 1. – С. 61-63.

5. Литвинова Е.В. Оптимизирующее влияние лазеротерапии на раневой процесс и реактивность организма родильниц с гестозом // Архив клинической и экспериментальной медицины – 2003. – Т. 12, № 1. – С. 57-61.

6. Литвинова Е.В. Гормональный дисбаланс при поздних гестозах // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. –2003. – Вип. 10. – С. 80-86.

7. Литвинова Е.В. Гормональный профиль беременных с преэклампсией // Медико-социальные проблемы семьи. – 2003. – Т. 8, № 2. – С. 67-73.

8. Литвинова Е.В. Влияние лазеротерапии на гормональный статус родильниц с поздним гестозом после кесарева сечения // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 2003. – № 4. – С. 5-9.

9. Гурбич Е.А., Литвинова Е.В. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на показатели поверхностного натяжения сыворотки крови in vitro // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. – 2004. – № 2. – С. 3-6. (Підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу)

10. Литвинова Е.В. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на показатели поверхностного натяжения сыворотки крови родильниц с гестозами // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2004. – № 3. – С. 51-54.

11. Паламарчук Т.Ю., Сокрут В.Н., Литвинова Е.В. Поверхностное натяжение сыворотки крови при преэклампсии беременных // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 2, Ч. 2. – С.501-503. (Обрала напрямок дослідження, підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки)

12. Паламарчук Т.Ю., Литвинова Е.В., Оленич В.В., Ковальчук Л.Н. Состояние свободнорадикальной и антиокислительной систем крови при преэклампсии беременных // «Вопросы экспериментальной и клинической медицины»: сборник статей – 2001. – Т. 1, вып. 5. – С. 58-61. (Обрала напрямок дослідження, підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки)

13. Литвинова О.В., Галалу С.І., Сокрут В.М., Паламарчук Т.Ю. Показники поверхневого натягу сироватки крові в діагностиці тяжкості пізнього гестозу вагітних // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 4. – С. 99. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки)

14. Литвинова Е.В. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения (НЛИ) на показатели поверхностного натяжения (ПН) сыворотки крови in vitro // Труды V Всероссийского съезда физиотерапевтов и курортологов и Российского научного форума «Физические факторы и здоровье человека». – Москва, 2002. – С. 210-211.

15. Литвинова Е.В. Гестоз – проявление дезадаптационного синдрома // Материалы 4-го Российского научного форума «Охрана здоровья матери и ребенка». – Москва, 2002. – С. 224-225.

16. Паламарчук Т.Ю., Литвинова О.В., Зубенко І.В., Швиренко Т.В. Стан окисних процесів крові у вагітних з прееклампсією // Тези 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини”. – Київ, 2002. – С. 11. (Обрала напрямок, провела літературний пошук, проаналізувала матеріал)

17. Литвинова Е.В., Галалу С.И., Паламарчук Т.Ю., Зубенко И.В. Подходы к коррекции нарушений реактивности беременных с поздним гестозом физическими факторами // Матеріали II Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України „Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації”: додаток до журналу „Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. – Слов`янськ, 2002. – № 3. – С. 206-207. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки)

18. Литвинова Е.В. Лазеротерапия в течении раневого процесса // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – Т. 9, № 2. – С. 45.

19. Литвинова Е.В. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на состояние перекисного окисления липидов крови in vitro // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т. 12, № 2. – С. 8-9.