Анотація до роботи:

Жовнір В.А. Корекція синдрому низького серцевого викиду в ранньому післяопераційному періоді у пацієнтів з критичними вродженими вадами серця. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.04 – серцево-судинна хірургія. – Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України, Київ 2006.

Дисертація присвячена вивченню гемодинамічних особливостей КВВС та визначенню причин розвитку СНСВ, удосконаленню існуючих та розробці нових ефективних методів корекції цього синдрому в РПП у пацієнтів з цією важкою патологією.

З’ясовано, що розвиток СНСВ є основною причиною незадовільних результатів хірургічної корекції КВВС. В процесі роботи розроблені та впроваджені в клінічну практику нові удосконалені комплексні методи корекції СНСВ. Ці методи базуються на поліпшенні функціонування фетальних шляхів кровообігу на доопераційному етапі та на удосконаленні методів регуляції рівня переднавантаження, післянавантаження та інотропного стану міокарду в РПП. Проведена порівняльна оцінка стандартних та удосконалених методів корекції СНСВ у пацієнтів з КВВС. Вивченні результати хірургічного лікування при різних типах КВВС. Доведена ефективність удосконалених методів корекції СНСВ при всіх типах КВВС. За рахунок застосування удосконалених методів корекції даного синдрому знижено рівень летальності в РПП.

Дисертація містить теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального наукового завдання, спрямованого на покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з КВВС, завдяки розробці та впровадженню в медичну практику удосконалених методів корекції СНСВ в РПП.

1. Встановлено, що СНСВ розвивається у 69,8% пацієнтів з КВВС після проведення кардіохірургічних втручань та є основним ускладненням в РПП.

2. Проведено систематизацію КВВС в залежності від типу обструкції току крові, яка розподілила вади на: КВВС з обструкцією відтоку крові від ПШ, КВВС з обструкцією відтоку крові від ЛШ, та КВВС, при яких спостерігається роз’єднання кругів кровообігу. Ця систематизація дозволяє спрогнозувати особливості доопераційного, операційного та РПП, а також визначити та застосувати найбільш ефективні методи корекції СНСВ.

3. На основі вивчення гемодинамічних показників, встановлено, що пацієнти з КВВС потребують комплексного методу корекції СНСВ, який охоплює доопераційний, інтраопераційний та післяопераційний періоди.

4. Розроблено метод, який за рахунок оптимізації шунтування крові по фетальним шляхам кровообігу дозволяє поліпшити стан системи кровообігу на доопераційному етапі у пацієнтів з PS (СІ групи I – 2,4±0,11 л/м/хв; СІ групи II – 2,83±0,12 л/м/хв (р<0,05)), у пацієнтів з СоАо (СІ групи I – 1,94±0,1 л/м/хв; СІ групи II – 2,26±0,12 л/м/хв (р<0,05)), у пацієнтів з AоS (СІ групи I –
   2,19±0,11 л/м/хв; СІ групи II – 2,82±0,14 л/м/хв (р<0,05)), у пацієнтів TGA, IVS (СІ групи I – 1,39±0,12 л/м/хв, СІ групи II – 1,89±0,13 л/м/хв (р<0,05)).

5. Доведено, що розвиток СНСВ в РПП найбільш часто спостерігається при КВВС з роз’єднанням кіл кровообігу. Причинами розвитку СНСВ у пацієнтів з TAPVC і ТGA, IVS є зміни в системі кровообігу пов’язані з вадою серця: зменшення порожнини ЛШ (КДІ у пацієнтів с TAPVC – 17,3±1,4 мл/м; КДІ
   у пацієнтів с ТGA, IVS – 19,2±2,1 мл/м, при нормі – 40-50 мл/м), детренованість міокарда ЛШ, збільшення системного судинного опору (ІЗПО у пацієнтів с – TAPVC в першу годину після втручання – 1779±113 дин с см-5/м; ІЗПО
   у пацієнтів с ТGA, IVS в першу годину після втручання – 2015±115 дин с см-5/м, при нормі – 900-1600 дин с см-5/м) та збільшення опору легеневих судин (ІОЛС у пацієнтів с TAPVC через 36 годин після втручання – 934±30 дин с см-5/м, при нормі – 80-240 дин с см-5/м).

6. Для корекції СНСВ в РПП нами розроблено метод, який базується на диференційованому підході до регуляції рівня переднавантаження, оптимізації інотропного стану міокарда та контрольованого зменшення рівня післянавантаження в залежності від типу КВПС. Даний метод дозволяє суттєво покращити стан системи кровообігу в РПП у пацієнтів з PS (СІ групи I –
   2,54±0,1 л/м/хв; СІ групи II – 3,07±0,12 л/м/хв (р<0,05)), у пацієнтів з СоАо (СІ групи I – 2,28±0,11 л/м/хв; СІ групи II – 2,98±0,11 л/м/хв (р<0,05)), у пацієнтів з AоS (СІ групи I – 2,2±0,11 л/м/хв; СІ групи II – 2,98±0,1 л/м/хв (р<0,05)), у пацієнтів з TAPVC (СІ групи I – 1,43±0,12 л/м/хв; СІ групи II – 1,78±0,1 л/м/хв. (р<0,05)), у пацієнтів з TGA, IVS (СІ групи I – 1,58±0,12 л/м/хв; СІ групи II – 2,41±0,09 л/м/хв (р<0,05)).

7. Застосування розробленого методу дозволяє зменшити рівень летальності, пов’язаної з розвитком СНСВ з 11,7% (n=11) до 2% (n=2), знизити рівень шпитальної летальності у пацієнтів з КВВС з 16% (n=15) до 7,5% (n=7) та покращити результати хірургічної корекції КВВС.

Публікації автора:

1. Хирургическое лечение детей первого года жизни с врожденными пороками сердца // Тезы доклада VI научной конференции ассоциации сердечно-сосудистых хирургов Украины. – Киев, 1998. – С. 89-92 (соавт.: Игнатовский В.Ю., Мазур А.П., Шовкивская И.С., Карпенко В.Г., Сегал Е.В., Бойченко Е.Н., Криштоф Е.В.)

2. Хирургическое лечение коарктации аорты у детей первого года жизни со значительно сниженной сократительной функцией левого желудочка. // Клиническая хирургия. – 1999. – № 6. – С. 9-11 (соавт.: Игнатовский В.Ю., Карпенко В.Г., Руденко Н.Н., Криштоф Е.А.,Тодуров Б.М., Романюк А.Н.)

3. Выполнение аортокоронарного шунтирования у ребенка в возрасте 9 месяцев // Клінічна хірургія. – 2000. – № 7. – С. 57-58 (соавт.: Сегал Е.В., Бабляк А.Д., Мазур А.П., Романюк А.Н., Криштоф Е.А., Руденко Н.Н.)

4. Опыт использования перитонеального диализа в кардиохирургии детей раннего возраста // Клінічна хірургія. – 2000. – № 8. – С. 31-33. (соавт.: Мазур А.П., Руденко Н.Н., Сегал Е.В., Бойченко Е.Н.)

5. Ранняя экстубация детей первого года жизни с врожденными пороками сердца после операции с. применением искусственного кровообращения // Клінічна хірургія. – 2000. – № 10. – С. 9-11. (соавт.: Максименко В.Б., Емец И.Н., Мазур А.П., Лоскутов О.А., Бойченко Е.Н., Криштоф Е.А., Герасименко В.А.)

6. Опыт применения перитоненального диализа в комплексной терапии послеоперационной острой почечной недостаточности при коррекции врожденных пороков сердца у детей раннего возраста // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 9. – Київ, 2001. – С.112-113 (соавт.: Максименко В.Б., Руденко Н.Н., Мазур А.П., Бойченко Е.Н., Криштоф Е.А., Леонтьева Л.С.)

7. Первый опыт оказания экстренной кардиохирургической помощи детям раннего возраста с врожденными пороками сердца. // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 10. – Київ, 2002. – С.162-164 (соавт.: Криштоф Е.А., Перепека А.Н., Бойченко Е.Н., Сегал Е.В., Руденко Н.Н.)

8. Результаты применения простагландина Е1 в кардиохирургии при критических пороках сердца у новорожденных // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 12. – Київ, 2004. – С. 108-111 (соавт.: Криштоф Е.А., Бойченко Е.Н.)

9. Наш досвід хірургічного лікування транспозиції магістральних судин у немовлят // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 13. – Київ, 2005. – С. 21-24 (соавт.: Руденко Н.М., Стогов О.С., Шашко О.В., Лисак Ю.Ф., Калініна Ю.Л., Максименко А.В., Бойченко О.М., Богута Л.Ю., Секелик Р.І.)

10. Профилактика апное у новорожденных, получающих терапию простагландином // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 13. – Київ, 2005. – С. 236-238 (соавт.: Калашникова Р.В., Назаркевич И.А., Руденко Н.Н.)

11. Оптимізація гемодинамики в ранньому післяопераційному періоді після корекції тотального аномального дренажу легеневих вен // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 14. – Київ, 2006. – С. 266-269 (соавт.: Богута Л.Ю., Бойченко О.М., Криштоф Є.А., Руденко Н.М., Ємець І.М.)

12. Опыт использования мероприятий, снижающих уровень постнагрузки у пациентов с транспозицией магистральных сосудов в раннем послеоперационном периоде // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 14. – Київ, 2006. – С. 303-306

13. Оценка эффективности оригинального протокола анестезии и послеоперационного ведения больных с врожденными пороками сердца, оперированных в условиях искусственного кровообращения // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 14. – Київ, 2006. – С. 306-309 (соавт.: Довгалюк А.А., Максименко А.В.)

14. Ишемия кишечника у новорожденных и младенцев при врожденных пороках сердца, первый опыт лечения // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. 14. – Київ, 2006. – С. 450-452 (соавт.: Ханес Г.С., Даньшин Т.И., Кузьмин Л.В., Емец И.Н.)