1. Ушкодження легенів при травмі грудної клітки належать до важких, загрозливих для життя уражень, котрі приводять до гострої дихальної недостатності та системної гіпоксії. Основними факторами ризику виникнення вторинних легеневих ускладнень є як важкість ушкодження (глибина шоку, ступінь крововтрати і дихальної недостатності, протяжність забитого місця легеневої паренхіми), так і ряд супутніх чинників (вік, стаж куріння, наявність ХНЗЛ). 2. При травмі легень на ультраструктурному рівні спостерігаються набряк і підвищення проникності базальних мембран АГБ, інтрацелюлярний набряк альвеолоцитів ІІ типу з наступним зниженням їх сурфактантсинтезуючої активності. 3. При травмах грудної клітки, ускладнених ушкодженням легень, виявляються значні порушення стану сурфактантної системи легень, що полягають у зменшенні кількості конденсату видихуваного повітря (при проникаючих ранах холодною зброєю до 2,25±0,15 мл, вогнепальних – до 2,0 ±0,17 мл, закритій травмі до 2,40±0,08 мл), зменшенні поверхневої активності сурфактанта (ПН зростало, відповідно, до 59,17±0,67 Н/м; 63,39±0,20 Н/м, 65,35±0,49 Н/м), зниження рівня насичення капілярної крові киснем (при проникаючих ранах холодною зброєю до 81,18±1,5%, вогнепальних – до 80,25±1,04%, закритій травмі до 83,57±0,47%, при нормі 96,0±2,0%). Порушення сурфактантної системи легень значною мірою визначають важкість перебігу посттравматичних ускладнень закритих і проникаючих поранень грудної клітки, виразність порушень транспорту кисню і ступінь ендогенної інтоксикації. 4. Комплексне лікування потерпілих із травмами грудної клітки з використанням ендотрахеально вітчизняного природного сурфактанта сукрима покращує показники ССЛ (приріст рівня насичення капілярної крові киснем після першого введення при проникаючих пораненнях холодною зброєю до 11% закритої травми 8% скоручувала терміни перебування в стаціонарі і попереджувала виникнення пізніх посттравматичних гнійних ускладнен. Передопераційне і післяопераційне ендотрахеальне введення сукрима забезпечує ефективну профілактику ушкоджень легеневого сурфактанта, викликаних оперативним втручанням і штучною вентиляцією легень, дозволяє швидко й ефективно усувати дихальні розлади, що виникають у післяопераційному періоді в хворих з пізніми ускладненнями травм грудної клітки й оперативних утручань із приводу ранніх ускладнень закритих і проникаючих травм грудної клітки. Так, на третю добу після введення препарату SaО2 в оперованих хворих склала 91,0±0,25%, що на 11,7% краще вихідного показника. 5. Методика замісної терапії екзогенним сурфактантом доступна, не вимагає дорогого устаткування і може бути застосовна для впровадження в практику спеціалізованих і загальнохірургічних відділень. |