Анотація до роботи:

Ковальов П.В. Корекція статевого циклу та розвиток вагітності у сук. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

У дисертації представлені результати вивчення і порівняння ефективності застосування різних комбінацій біологічно активних речовин для стимуляції відтворної функції сук.

На підставі узагальнення результатів клініко-експерементальних досліджень для стимуляції відтворної функції розроблено і запропоновано методику застосування різних комбінацій хорулону, фолігону, фолікуліну, тканинного препарату і вітаміну Е.

Встановлені під впливом застосованих біологічно активних речовин морфологічні зміни в матці і яєчниках та сироватці крові свідчать про їх нешкідливість для організму і можливість використання для стимуляції відтворної функції сук.

У складі алантоїсної і амніотичної рідин при терміні вагітності 45 днів у сук виявлено 16 амінокислот, загальна концентрація яких в алантоїсній рідині дорівнює 27,25 х 10^-3 г/л, в амніотичній – 660,42 х 10^-3 г/л. В алантоїсній рідині була найвища концентрація аланіну (213,6±36,2 х 10^-3 г/л), триптофану (5,96±3,07х 10^-3 г/л), глютамінової кислоти (4,74±1,22 х 10^-3 г/л); в амніотичній – глютамінової кислоти (108,88±34,19 х 10^-3 г/л), лізину (69,78±0,15 х 10^-3 г/л), серину (54,22 ± 18,32х 10^-3 г/л).

Визначено інтенсивність розвитку провізорних органів і плодів впродовж вагітності, онтогенез матки і яєчників у плодів та цуценят протягом 3 місяців після народження.

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні корекції статевого циклу у сук, виникнення після неї повноцінної стадії збудження, плодотворного осіменіння, розвитку нормальної вагітності і народження життєздатних цуценят.

2. Морфологічна структура матки і яєчників відображають функціональний стан організму: в стадію збудження статевого циклу ендометрій набряклий і потовщений, залози знаходяться у стані максимальної секреції; порожнина рогів матки наповнена кров’янистим слизом; у кірковому шарі яєчників переважають вторинні і третинні фолікули; у стадію зрівноваження статевого циклу стінка рогів матки ущільнена, слизова оболонка зібрана в поздовжні складки, що надає їм зірчастої форми; у кірковому шарі яєчників находяться фолікули різного віку.

3. Утворення замка або “скліщування”, що забезпечує у собак ефективність природного парування, обумовлюють фіксація головки пеніса знизу і з боків півмісячною складкою піхви, що розташована на її дні біля шийки матки, а муфтоподібне розширення каудальної частини пеніса – кавернозними тілами присінка піхви та м’язом вульви m. сonstrictor cunni.

4. Динаміка умісту гормонів в крові сук змінювалась залежно від стадії статевого циклу:

– естрадіолу: в стадію збудження статевого циклу, порівняно з початком (162,63±9,91 нмоль/л), у середині стадії зростала (603,88±12,85 нмоль/л), під кінець – знижувалась (269,45±9,18 нмоль/л); у стадію гальмування відповідно знижувалась (125,92±16,80 – 56,33±9,10 нмоль/л) і зростала (118,94±6,24 нмоль/л); у стадію зрівноваження поступово знижувалась з 32,5 ± 4,33 до 24,5 ± 3,21 нмоль/л.

– прогестерону: у стадію збудження зростала: 1,27±2,38–3,50±1,38 – 16,85±3,95 нмоль/л; у стадію гальмування: у середині стадії – зростала (55,33±2,91–85,22±2,23 нмоль/л), під кінець – знижувалась (13,67±3,95 нмоль/л); у стадію зрівноваження становила 2,86±0,38 нмоль/л.

5. У крові вагітних сук концентрація гормонів змінювалась: прогестерону на початку вагітності зростала до 61,37±2,54 нмоль/л, на 30-у добу збільшувалась до 88,09±4,13 нмоль/л і знижувалась на 55-у добу до 19,72±10,08 нмоль/л.

6. Повноцінну стадію збудження статевого циклу у сук можна викликати шляхом поєднаного введення їм у стадію зрівноваження фолігону, хорулону і вітаміну Е, або хорулону, вітаміну Е і тканинного препарату із матки і плаценти корови.

7. Зі збільшенням терміну вагітності сук в алантоїсній рідині знижувалась концентрація прямого білірубіну (3,0±0,54–1,0±2,75 мкмоль/л); білка (17,40±2,46–10,0±4,29 г/л); кальцію (3,2±2,9–1,3±2,3 ммоль/л); фосфору (0,6±3,1–0,2±1,5 ммоль/л); зростала – сечовини (3,56±2,80–4,24±6,3 ммоль/л); креатиніну (74,5±5,2–202,0±5,8 мкмоль/л); в амніотичній рідині зменшувалась концентрація білірубіну (6,3±2,22–2,0±3,53 мкмоль/л); глюкози (2,32±1,45 – 0,7 ± 5,23 ммоль/л); білка (15,6±1,87 – 8,10±3,82 г/л); кальцію (3,7±3,3 – ,4±2,8 ммоль/л); фосфору (1,9±2,5 – 0,9±1,6 ммоль/л); зростала – сечовини (2,58±3,20 – 3,12±5,60 ммоль/л) і креатиніну (36,3±2,3 – 68,8±2,3 мкмоль/л).

8. У складі алантоїсної і амніотичної рідин при терміні вагітності 45 днів у сук виявлено 16 амінокислот, загальна концентрація яких в алантоїсній рідині дорівнювала 27,25 х 10^-3 г/л, в амніотичній – 660,42 х 10^-3 г/л. В алантоїсній рідині була найвища концентрація аланіну (213,6±36,2 х 10^-3 г/л), триптофану (5,96±3,07х 10^-3 г/л), глютамінової кислоти (4,74±1,22 х 10^-3 г/л); в амніотичній – глютамінової кислоти (108,88±34,19 х 10^-3 г/л), лізину (69,78±0,15 х 10^-3 г/л), серину (54,22 ± 18,32х 10^-3 г/л).

9. Інтенсивність розвитку провізорних органів сук у період вагітності неоднакова: в ембріональну стадію розвитку плода площа фетальної частини плаценти зростала у 4,3 раза, маса – у 13 разів, об’єм амніотичної рідини – у 4 рази, алантоїсної – у 3,7 рази швидше, ніж у плодову.

10. За час вагітності плоди ростуть з різною інтенсивністю: маса тіла збільшується з 25-ї до 35-ї доби в 36 разів, з 35-ї до 45-ї доби – в 2,04 раза, з 45-ї до 55-ї доби – у 2,3 раза; площа – в 34, – 8,3 – 1,7 раза відповідно; довжина тіла – у 13 – 1,4 – 0,07 разів відповідно; об’єм тіла – у 40– 4,25 – 2,3 раза відповідно.

11. Статеві органи самиць плодів цуценят доступні для морфологічного дослідження з 45-денного віку: з 45-го до 55-го дня вагітності маса матки разом з яєчниками збільшувалась у 9 разів, маса яєчників – у 20 разів.

12. Маса матки і яєчників цуценят інтенсивніше збільшується в період внутрішньоутробного розвитку, а диференціація та розвиток структурних елементів матки та яєчників – після їх народження.

Публікації автора:

1. Ковальов П.В. Динаміка прогестерону в крові сук // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т. 4 (№ 5). – С. 43–47.

2. Ковальов П.В. Інтенсивність внутрішньоутробного онтогенезу цуценят та розвитку плаценти // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т.3 (№ 8). – С. 45–50.

3. Ковальов П.В. Корекція статевого циклу шляхом застосування біологічно активних речовин // Вісн. Держ. агроеколог. ун-ту. – Житомир, 2003. – № 2. – С. 237–242.

4. Ковальов П.В. Цитологічна картина мазків із піхви сук // Вісн. Сумського нац. аграр. ун-ту. – Суми, 2003. – Вип. 9. – С. 48–50.

5. Омеляненко М.М., Ковальов П.В. Анатомофізіологічна обумовленість статевого акту у собак // Вісн. Держ. агроеколог. акад. України. – Житомир, 2001. – № 2. – С. 175–177. (Здобувачем вивчено анатомо-фізіологічні особливості статевого акту у собак і морфології шийки матки сук у стадію рівноваги статевого циклу).