Анотація до роботи:

БЕН ЖЕДДУ АДЕЛЬ БЕН ЛАРБІ. Корекція порушень статодинамічної постави молодших школярів засобами фізичного виховання. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02. — Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. — Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанням організації процесу фізичного виховання молодших школярів із порушеннями кінематики ходьби і біогеометричного профілю постави. У роботі проведено аналіз результатів біомеханіки ходьби і порушень біогеометричного профілю постави 170 дітей молодшого шкільного віку за допомогою антропометричних, біомеханічних методів дослідження в умовах педагогічного експерименту.

У роботі вперше встановлено, що у дітей із порушеннями просторової організації тіла знижені показники швидкості ЦМ нижніх кінцівок і ЗЦМ тіла при виконанні природної локомоції. Наслідком зниження показників швидкості ЗЦМ тіла у дітей, які мають порушення просторової організації тіла, є збільшення тривалості окремих фаз подвійного кроку ходьби. На підставі виявлених порушень біометричного профілю постави і показників біомеханіки ходьби молодших школярів розроблено корекційно-оздоровчу програму, що дозволяє за допомогою фізичних вправ різної біомеханічної спрямованості впливати на просторову організацію тіла і кінематику природної локомоції; розширено і доповнено інформаційну базу даних, що характеризують особливості фізичного розвитку і біомеханіку ходьби дітей молодшого шкільного віку.

Апробовано корекційно-оздоровчу програму порушень біомеханіки природної локомоції і просторової організації тіла молодших школярів, що може використовуватися як у процесі організованих занять із фізичної культури у школі, так і самостійно.

Основні результати роботи випроваджено у практику навчального процесу загальноосвітньої школи і Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Ключові слова: фізичне виховання, статодинамічна постава, біомеханіка ходьби, школярі.

1. Обґрунтування, оцінка й аналіз сучасних джерел літератури дозволяють зробити висновок про те, що питання корекції порушень статодинамічної постави молодших школярів до сьогодні, на жаль, не знаходять потрібного відображення в теорії й методиці фізичного виховання. Експериментальні дослідження в цій галузі присвячені, в основному, дослідженням методичних особливостей організації корекційно-профілактичних заходів при порушеннях постави. У зв’язку з цим актуальним і доцільним є впровадження у процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку сучасних корекційно-профілактичних програм із урахуванням індивідуальних особливостей порушень біомеханіки ходьби і просторової організації тіла.

2. У результаті проведення досліджень установлено, що статодинамічна постава характеризується вертикальним положенням тіла, що знаходиться у рівновазі і зміною в динаміці пози, і положення тіла з плином часу. При цьому вертикальне положення тіла дітей шкільного віку з системних позицій оцінюється як певна гармонія взаємопов’язаних просторових характеристик їхнього тіла.

3. Динаміка формування просторової організації тіла молодших школярів носить поступальний і нерівномірний характер. Виявлено періоди максимальних і мінімальних темпів приросту масо-зростових показників, розмірів біоланок верхніх і нижніх кінцівок, центрів мас біоланок тіла школярів. Із усіх обстежених дітей лише 24 % мали поставу, що відповідає нормі. Визначення характеру порушень біогеометричного профілю постави дозволило встановити, що у молодшому шкільному віці найрозповсюдженішим типом порушення є кругла спина — 30 %. Наступні отримані результати ранжуються таким чином: сколіотична постава — 22 %, кругло-ввігнута — 16 %, плоска — 6 %, плоско-ввігнута — 2 %.

4. Порушення просторової організації тіла дітей молодшого шкільного віку впливає на кінематичну структуру ходьби. Так, наприклад, тривалість подвійного кроку ходьби дітей, які мають порушення просторової організації тіла, більші ніж у здорових дітей у середньому на 0,3 с. Окрім того, у цих самих дітей спостерігається зменшення довжини кроку лівої та правої ніг на 0,11 м, що і пояснює зниження показників горизонтальної складової і результуючої швидкостей нижніх кінцівок, а також ЗЦМ тіла під час виконання циклу подвійного кроку.

5. Запропоновано програму корекції порушень статодинамічної постави школярів, яку, як показали результати проведених досліджень, доцільно проводити за даними обстеження біомеханіки ходьби (просторових, часових та просторово-часових характеристик), біогеометричного профілю постави (кута, утвореного вертикаллю й лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і отвір вушної раковини; кута, утвореного горизонталлю й лінією, що з'єднує найбільш виступаючу точку лобової кістки й підборідного виступу; кута, утвореного вертикаллю й лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і остистий відросток хребця L5) та опорно-ресорних властивостей стопи (плесновий та п’ятовий кути).

6. Ефективність пропонованої програми успішно апробовано в педагогічному експерименті, що підтверджується даними статистичного аналізу отриманих результатів. Так, аналіз кінематичної структури ходьби дітей експериментальної групи свідчить про зменшення тривалості фази подвійної опори як при лівій, так і при правій опірних ногах у середньому на 0,02 с (P < 0,05); зменшення показника, що характеризує момент вертикалі тулуба у фазі подвійної опори при опорі на лівій (36,13 %) і правій (36,59 %) ногах, збільшенні результуючої швидкості ЗЦМ у фазі подвійної опори при лівій опірній нозі у середньому на 0,016 мс^–1 (P < 0,05); у той самий час у випробовуваних контрольної групи спостерігалося покращення таких показників: скоротилася тривалість фази подвійної опори при лівій опірній нозі у середньому на 0,01 с і зменшився показник моменту вертикалі у фазі подвійної опори у середньому на 1,71 % (P > 0,05).

7. Застосування розробленої програми, спрямованої на покращення опорно-ресорних властивостей стопи молодших школярів, із використанням спеціальних фізичних вправ різної біомеханічної спрямованості сприяло попередженню опускання поздовжніх склепінь та укріпленню м’язово-зв’язкового апарату стопи школярів, що у цілому позитивно вплинуло на стан стато-локомоторної функції стопи школярів. Так, у дітей експериментальної групи висота медіального склепіння стопи за період проведення педагогічного експерименту збільшилась у середньому на 4,74 % (P < 0,05), у той самий час у контрольній групі було зареєстровано збільшення показника, що вивчається, на 0,52 % (P > 0,05).

8. Про ефективність розробленої нами програми свідчать показники покращення біогеометричного профілю постави учнів. Так, аналіз сагітального профілю постави дітей експериментальної групи вказує на зменшення кута, утвореного вертикаллю і лінією, що з’єднує остистий відросток хребця С₇ і остистий відросток хребця L₅ у середньому на 9,51 % (P < 0,05); кут, утворений вертикаллю і лінією, що з’єднує остистий відросток хребця С₇ та отвір вушної раковини, зменшився у середньому на 22,64 % (P < 0,05); а кут, утворений горизонталлю і лінією, що з’єднує найбільш виступаючу точку лобної кістки і підборідний виступ, збільшився у середньому на 2,3 % (P < 0,05). У дітей контрольної групи спостерігалось статистично достовірне зменшення лише кута, утвореного вертикаллю і лінією, що з’єднує остистий відросток хребця С₇ і отвір вушної роковини, у середньому на 6,93 % (P < 0,05).

9. Проведені дослідженні показали, що експериментальна корекційно-профілактична програма фізичного виховання, яка вміщує методичні й організаційні підходи до корекції порушень просторової організації тіла, враховує кількісні ознаки порушень статичної і динамічної постави у дітей молодшого шкільного віку, допомагає більш ефективній корекції порушень просторової організації тіла і біомеханіки ходьби. Отримані дані свідчать, що при правильній організації фізичного виховання школярів процес їх розвитку сприяє не лише попередженню функціональних порушень опорно-рухового апарату, а й гармонійному фізичному розвитку й удосконаленню локомоторної функції.

Перспективи наступних досліджень проблеми пов’язані з розробкою науково обґрунтованої технології корекції порушень статодинамічної постави молодших школярів із урахуванням динамічних характеристик.

Публікації автора:

БЕН ЖЕДДУ АДЕЛЬ БЕН ЛАРБИ. Коррекция нарушений статодинамической осанки младших школьников средствами физического воспитания. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02. — Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. — Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена вопросам организации процесса физического воспитания младших школьников с нарушениями кинематики ходьбы и биогеометрического профиля осанки.

Анализ специальной научно-методической литературы, а также обобщение опыта ведущих специалистов позволяет сделать вывод о том, что вопросы коррекции нарушений кинематики ходьбы и пространственной организации тела младших школьников не нашли должного отражения в теории и методике физического воспитания.

Разработка программы коррекции нарушений биомеханики ходьбы и пространственной организации тела младших школьников в процессе физического воспитания определяет цель работы.

В исследованиях приняли участие 170 детей младшего школьного возраста.

В работе использовались следующие методы исследования: анализ специальной научно-методической литературы, педагогические наблюдения, антропометрия, биомеханический видеокомпьютерный анализ биогеометрического профиля осанки, опорно-рессорных свойств стопы с использованием программы «Big Foot», кинематика ходьбы анализировалась с использованием программы «Bio Video», а также методы математической статистики.

В результате проведенного эксперимента установлено, что нарушения осанки существенно влияют на пространственную организацию тела детей младшего школьного возраста. При сравнении показателей нормальной осанки младших школьников с показателями различных видов ее нарушений установлено, что статистически достоверные изменения наблюдаются при круглой спине у показателей угла наклона головы и угла зрения; при плоской спине — у показателей угла зрения и угла наклона туловища; при плоско-вогнутой спине — у показателей угла наклона головы и угла наклона туловища; при кругло-вогнутой спине осанке — у показателей угла наклона головы и угла зрения. Анализируя данные биогеометрического профиля сколиотической осанки отмечено, что статистически достоверные изменения наблюдаются у показателей угла зрения и угла наклона туловища.

В работе впервые установлено, что у детей с нарушением пространственной организации тела снижены показатели скорости ЦМ нижних конечностей и ОЦМ тела при выполнении естественной локомоции. Следствием снижения показателей скорости ОЦМ тела у детей, имеющих нарушения пространственной организации тела, является увеличение продолжительности отдельных фаз двойного шага ходьбы. На основании выявленных нарушений биогеометрического профиля осанки и показателей биомеханики ходьбы младших школьников разработана коррекционно-оздоровительная программа, которая позволяет с помощью физических упражнений различной биомеханической направленности воздействовать на пространственную организацию тела и кинематику естественной локомоции; расширена и дополнена информационная база данных, характеризующая особенности физического развития и биомеханику ходьбы детей младшего школьного возраста.

При разработке программы экспериментальных исследований по коррекции кинематики ходьбы и биогеометрического профиля осанки детей младшего школьного возраста в настоящей работе использовался дифференцированный подход, в котором учитывались индивидуальные особенности физического развития испытуемых.

Проведенный педагогический эксперимент показал, что внедрение разработанной авторской программы в процесс физического воспитания детей младшего школьного возраста достоверно улучшает показатели локомоторной функции и биогеометрического профиля осанки учащихся.

Результаты исследований внедрены в учебный процесс Национального университета физического воспитания и спорта Украины при преподавании курса «Возрастная биомеханика»; «Кинетика тела человека»; общеобразовательной школы № 149 г. Киева.

Ключевые слова: физическое воспитание, статодинамическая осанка, биомеханика ходьбы, школьники.

БЕН ЖЕДДУ АДЕЛЬ БЕН ЛАРБІ. Корекція порушень статодинамічної постави молодших школярів засобами фізичного виховання. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02. — Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. — Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанням організації процесу фізичного виховання молодших школярів із порушеннями кінематики ходьби і біогеометричного профілю постави. У роботі проведено аналіз результатів біомеханіки ходьби і порушень біогеометричного профілю постави 170 дітей молодшого шкільного віку за допомогою антропометричних, біомеханічних методів дослідження в умовах педагогічного експерименту.

У роботі вперше встановлено, що у дітей із порушеннями просторової організації тіла знижені показники швидкості ЦМ нижніх кінцівок і ЗЦМ тіла при виконанні природної локомоції. Наслідком зниження показників швидкості ЗЦМ тіла у дітей, які мають порушення просторової організації тіла, є збільшення тривалості окремих фаз подвійного кроку ходьби. На підставі виявлених порушень біометричного профілю постави і показників біомеханіки ходьби молодших школярів розроблено корекційно-оздоровчу програму, що дозволяє за допомогою фізичних вправ різної біомеханічної спрямованості впливати на просторову організацію тіла і кінематику природної локомоції; розширено і доповнено інформаційну базу даних, що характеризують особливості фізичного розвитку і біомеханіку ходьби дітей молодшого шкільного віку.

Апробовано корекційно-оздоровчу програму порушень біомеханіки природної локомоції і просторової організації тіла молодших школярів, що може використовуватися як у процесі організованих занять із фізичної культури у школі, так і самостійно.

Основні результати роботи випроваджено у практику навчального процесу загальноосвітньої школи і Національного університету фізичного виховання і спорту України.