В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання щодо збереження репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків та молодих жінок з гіперандрогенією у поєднанні з запальними захворюваннями геніталій на підставі вивчення центральних та периферичних ланок гормональної регуляції менструального циклу в співставленні з клінічними проявами гіперандрогенії, результатами мікробіологічних досліджень та розробки алгоритму диференційованого лікування даної категорії хворих. 1. Перебіг пізнього пубертату у дівчат-підлітків з синдромом гіперандрогенії на тлі запальних захворювань геніталій характеризується високим інфекційним індексом (32,0%), запізнілим менархе на 1-1,5 року, тривалим періодом становлення менструальної функції (більше 1 року); порушенням менструальної функції (68,0%), в тому числі опсоменореєю (52,0%), нерегулярним циклом (16,0%). Найчастішими проявами гіперандрогенії були акне, себорея (100 та 88,0%, відповідно) та гірсутизм (24,0%). 2. У молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій порушення менструального циклу спостерігається у 74,7% у вигляді опсоменореї (24,0%), нерегулярного менструального циклу (18,7%), альгоменореї (17,3%). При цьому акне, себорею та гірсутизм виявлено у 70,7%, 85,3% та 40,0%. 3. Ультразвуковий моніторинг органів малого таза та доплерометрія кровотоку в яєчникових артеріях у жінок з гіперандрогенією на фоні запальних захворювань геніталій виявили як анатомічні, так і функціональні патологічні зміни: порушення фолікулогенезу (58,7%), відсутність динамічних змін фолікулярного апарата, порушення регіонарної гемодинаміки, що проявлялось достовірним збільшенням пульсаційного індексу на 13% та індексу резистентності на 14,6%. 4. Найбільш виражені зміни мікробіоценозу у молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій визначаються в піхві у вигляді неспецифічного вагініту (48,0%), бактеріального вагінозу (14,8%), кандидозу (52,0%), в асоціаціях з умовно-патогенною мікрофлорою (68,0%), інфекціями, що передаються статевим шляхом (12,0%), та зниженням майже вдвічі лактобацил (30,0%) на фоні дисбактеріозу кишечника. Аналіз мікрофлори елементів висипки у дівчат-підлітків встановив, що найчастішими представниками цього біотопу є аеробна мікрофлора: Staphylococcus epidermidis (48,0%), гриби роду Candida (52,0%), Propionbacterium acnes (16,0%), яка майже в половині випадків (48,0%) зустрічалась в мікробних асоціаціях. 5. У жінок з гіперандрогенією в поєднанні з запальними захворюваннями геніталій виявлено дисбаланс гормонального гомеостазу гіпофізарно-яєчникової системи, який проявляється двократним підвищенням концентрації ЛГ та коефіцієнта ЛГ/ФСГ в 1,5 раза, гіперестрогенією протягом менструального циклу, підвищенням вмісту прогестерону в середині менструального циклу на тлі високого рівня тестостерону. Гормональний дисбаланс, що супроводжується підвищенням рівнів гонадотропінів та тестостерону у молодих жінок, може бути підґрунтям формування полікістозу яєчників в подальшому. 6. Розроблений диференційований поетапний комплекс лікування пацієнток з запальними захворюваннями геніталій в поєднанні з гіперандрогенією дозволив відновити менструальний цикл у 86,7% випадків, знизити частоту рецидивів запальних захворювань до 10%, покращити стан шкіри в 90%. Нормалізація гормонального гомеостазу відмічається тільки після 6-місячної корекції, а відсутність швидкого ефекту терапії вказує на необхідність проведення тривалого лікування для досягнення стійких позитивних результатів. |