Анотація до роботи:

1. Мерзляк С.В. Динаміка змін деяких показників гомеостазу у хворих на гострий пієлонефрит під впливом тіотриазоліну // Урологія.- 1999.- №2.- С.13-15.

2. Мерзляк С.В. Вплив тіотриазоліну на иммунні процеси хворих на гострий калькульозн пієлонефрит у післяопераційному періоді // Урологія.- 1999.- №4.- С.17-20.

3. Мерзляк С. В. Применение тиотриазолина в комплексном лечении калькулезного пиелонефрита. // Праці VIII пленуму Асоціації урологів України.- Киев, 1998.- С.101-102.

4. Мерзляк С. В. Характер изменения некоторых показателей гомеостаза у больных при хроническом калькулезным пиелонефритом под воздействием тиотриазолина // Праці VIII пленуму Асоціації урологів України.- Киев, 1998.- С.102-103.

5. Мерзляк С. В., Бачурин В. И. Характер изменения некоторых показателей гомеостаза у больных при остром калькулезным пиелонефритом под воздействием тиотриазолина // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики. Збірник наукових статей. Запоріжжя.- 1998.- Вип.II.- С.254-255.

6. Мерзляк С. В. Изменения показателей клеточного и гуморального звеньев иммунитета у больных острым калькулезным пиелонефритом под влиянием тиотриазолина // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики. Збірник наукових статей. Запоріжжя.- 1999.- Вип.IV.- С.204-206.

7. Мерзляк С. В. Коррекция иммунитета у больных острым калькулезным пиелонефритом в раннем послеоперационном периоде // Сб. тезисов республиканской конф. молодых ученых “Актуальные вопросы диагностики и лечения неотложных состояний”.- Донецк.- 2000.- С.72.

Анотація. Мерзляк С. В. Корекція основних показників гомеостазу хворих на гострий калькульозний пієлонефрит в післяопераційному періоді в залежності від стадії запального процесу – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06. – урологія. Інститут урології АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування хворих на гострий калькульозний пієлонефрит в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання, зумовлених змінами імунного статусу, гемореології, а також центральної і периферичної гемодинаміки та водно-електролитного обміну. Поставлена мета досягти покращення результатів лікування як в до-, так і післяопераційний період, що стосувалось проблеми попередження ускладнень, інвалідізації, а також летальних випадків. З цією метою було обстежено 126 хворих, з гострим калькульозним пієлонефритом. Патогенетично обгрунтовано, що застосування вітчизняного антиоксидантного препарату тіотріазоліну в комплексному лікуванні хворих на гострий калькульозний пієлонефрит нормалізує порушення в системі імунітету і згортання крові, відновлює рівновагу між процесами гемокоагуляції і фібронолізу, водно-сольового обміну як в доопераційному періоді, так і особливо в післяопераційний період. Застосування тіотриазоліну дозволяє досягти швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики, скоротити строки перебування хворих у стаціонарі, подовжити період ремісії. Запропонована схема лікування є ефективною і може бути рекомендована для використання в практичній медицині.

1. Комплексна терапія із застосуванням тіотриазоліну позитивно впливає на якість життя хворих у післяопераційний період, та веде до скорочення ліжко дня в середньому на 3 доби. Запропонована схема комплексного лікування хворих на гострий калькульозний пієлонефрит сприяє нормалізації функції нирок, печінки та відновленню репоративних процесів у хворих, що зменшує кількість ускладнень від 22,2% (в контрольних групах) до 8,7% в основних групах хворих, а також зниження летальності від 6,7% до 2,5%.

2. Застосування тіотриазоліну в комплексной терапії хворих на гострий калькульозний пієлонефрит сприяє більш ранньому прискореному відновленню функції нирок, про це свідчить зменшення рівня креатинину у плазмі крові з 190 + 3,25 мкмоль/л до 126 + 6,3 мкмоль/л (p<0,05) вже на протязі п’ятої – шостої діб післяопераційного періоду. Однак при гнійних формах пієлонефриту ця тенденція виявляється в меншій мірі ніж при стадії серозного набряку, показники креатинину були від 180,5+33,25 мкмоль/л до 126,6+16,3 мкмоль/л (p<0,05).

3. Застосування тіотриазоліну стабілізує рівень іонів калію в межах 3,91+0,1 ммоль/л та іонів натрію у плазмі крові в межах 133,0+5,01 ммоль/л до 134,0+5,13 ммоль/л, відповідно вже на прикінці п’ятої – шостої діб післяопераційного періоду.

4. Гепатопротекторна дія тіотриазоліну виявляється вже на при кінці тижня післяопераційного періоду. Так рівень загального білірубіну у основній групі хворих досяг норми, у порівнянні з доопераційними. У контрольній групі цей показник також нормалізувався, але визначався у верхній межі норми (19,1+2,3 мкмоль/л) і не відрізнявся від вихідного (19,4+2,3 мкмоль/л p<0,05). Прямий білірубін у хворих основної групи в ранньому післяопераційному періоді не визначався на відміну від показників до операції й у порівнянні з даними контрольної групи після оперативного лікування. У контрольній групі він склав 1,1+0,02 мкмоль/л, що також спостерігалося в передопераційному періоді.

5. Незначна кількість ускладнень пов’язаних з проблемою гемостазу пояснюється стабілізуючою дією на рівень фібриногену (в межах 15-ої доби післяопераційного періоду під впливом лікування з застосуванням тіотриазоліну відбувалось зменшення концентрації фібриногену до 2,52+0,12 г/л), з одночасною активацією фібринолітичної активності (нормалізується в середньому на 7-у добу до 1,21+0,05 %/хв).

6. Застосування тіотриазоліну впливає на динаміку змін показників як клітинного (за рахунок підвищення рівня Т-хелперів нормалізується імунорегулюючий індекс хворі на ГСП–34,1+1,41 %, хворі на ГГП–34,6+1,37 % і 32,3+1,36 % відповідно контрольної групи хворих), так і гуморального імунітету (нормалізується рівень Ig G хворі на ГСП–з 18,3+0,92 г/л до 14,6+1,10 г/л (p<0,05), хворі на ГГП–з 20,1+1, 04 г/л до 16,0+0,87 г/л (p<0,05) і з 15,2+0,76 г/л до 15,0+1,07 г/л у контрольній групі хворих.

7. Вітчизняний антиоксидантний препарат тіотриазолін доцільно використовувати по такій схемі: у перші 5 днів від початку лікування внутришньом’язово або внутришньовенно вводити 2,5%-й розчин по 2 мл 2-3 раза на добу, із шостої доби – пероральний прийом пігулок (0,1) по 1-2 пігулки 3 рази на добу в продовж 20 діб.

Практичні рекомендації

1. Рекомендується в умовах урологічних відділень під час підготовки пацієнтів до операції та в післяопераційний період проводити одночасно комплексну цілеспрямовану корекцію показників гомеостазу, спрямовану на покращення функції нирок, печінки, неспецифічного імунітету.

2. В післяопераційний період, поряд з боротьбою з інфекцією та профілактикою ускладнень, необхідно призначити тіотриазолін за схемою: у перші 5 днів від початку лікування внутришньом’язово вводився 2,5%-й розчин по 2 мл 2-3 разу на добу, з шостої доби - пероральний прийом пігулок (0,1) по 1-2 пігулці 3 рази на добу, впродовж 10-15 діб.

3. Пігулки тіотриазоліну (0,1) можуть бути з успіхом використані (по 1 пігулці один раз на добу) з метою реабілітації хворих на сечокам”яну хворобу протягом 5 - 6 місяців в амбулаторних умовах, як гепатопротектор, ренопротектор, імуномодулятор та регенератор операційних ран.