Анотація до роботи:

Диб’як Ю.М. Корекція мікрогемодинамічних і гемостазіологічних порушень в комплексному хірургічному лікуванні хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.04. – серцево-судинна хірургія. АМН України, Інститут серцево-судинної хірургії ім М.М. Амосова, м. Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі лікування хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок. На основі аналізу гемодинамічних показників виділено ступені гемодинамічних розладів в ішемізованій кінцівці і визначено функціональні резерви мікрогемодинаміки. Застосовані гістологічні методики дослідження мікроциркуляторного русла ішемізованої кінцівки, лабораторні тести, що характеризують стан гемостазу системної і місцевої крові, проведені в доопераційному періоді і в різні терміни післяопераційного періоду, дозволили констатувати у обстежуваних пацієнтів локальне внутрішньосудинне згортання крові прогресуючого характеру. В роботі проведено аналіз результатів оперативного лікування хворих із критичною ішемією. Розроблено методику реґіонарної корекції гемодинамічних і гемостазіологічних порушень у хворих з підвищеним ризиком тромбозу зони артеріальної реконструкції.

Дисертація містить теоретичне обґрунтування і практичне вирішення актуального наукового завдання, спрямованого на покращення результатів лікування хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок.

1. У хворих із ХКІНК на основі вивчення гемодинамічних показників можна виділити наступні функціональні рівні порушення реґіонарної гемодинаміки: декомпенсації, який характеризувався РСТГ 0 мм рт. ст., ТсрО₂ до 10 мм рт. ст. і можливим збереженням функціональних резервів мікрогемодинаміки на 29,5%; субкомпенсації – РСТГ до 25 мм рт. ст., ТсрО₂ до 25 мм рт. ст., з можливим збереженням функціональних резервів мікрогемодинаміки на 59,0%; вираженого порушення реґіонарної гемодинаміки кінцівки – при величині РСТГ до 50 мм рт. ст. і ТсрО₂ до 35 мм рт. ст., при збереженні резервів мікрогемодинаміки на 67,0%.

2. Аналіз топографії ураження артеріального русла у хворих із ХКІНК дозволив встановити найбільш характерні морфологічні варіанти, притаманні різним ступеням порушення реґіонарної гемодинаміки. Так, декомпенсація реґіонарної гемодинаміки спостерігалась у пацієнтів з І-им (гемодинамічно визначальною була оклюзія зовнішньої клубової артерії), ІІ-им (оклюзія загальної клубової артерії) і ІІІ-ім (оклюзія поверхневої стегнової і гомілкових артерій) морфологічними варіантами. Субкомпенсація реґіонарної гемодинаміки була викликана ІV-им (оклюзія поверхневої стегнової артерії) морфологічним варіантом. До вираженого порушення реґіонарної гемодинаміки призводив V-ий (дифузне стенотичне ураження артеріального русла нижньої кінцівки) морфологічний варіант.

3. Збільшення площі поперечного перерізу стінки капілярів на 35,6% (Р<0,001) у хворих з декомпенсацією реґіонарної гемодинаміки і на 13,1% (Р<0,05) у пацієнтів з субкомпенсацією і вираженим порушенням реґіонарної гемодинаміки (в порівнянні з показниками контрольної групи) вказувало на прогресуюче погіршення траскапілярного обміну. У всіх хворих, незалежно від рівня порушення реґіонарної гемодинаміки, розвивався синдром локального внутрішньосудинного згортання крові, який носив прогресуючий характер.

4. Тромбоутворення в мікросудинному руслі ураженої кінцівки у хворих із критичною ішемією проходило внаслідок виражених локальних гіперкоагуляційних порушень, які проявлялись виснаженням антитромбінової і фібринолітичної систем. Мінімальний рівень антитромбіну ІІІ в периферичній крові спостерігався в ранньому післяопераційному періоді і становив у пацієнтів, яким проводилась системна гепаринотерапія 75,0%, а у пацієнтів яким антикоагулянти не призначались – 76,4%. Зниження регіонарного антикоагулянтного резерву в післяопераційному періоді супроводжувалось зниженням рівня сумарної фібринолітичної активності плазми до 70,7%.

5. Основною причиною негативних наслідків оперативних втручань у хворих, прооперованих з приводу ХКІНК, в ранньому післяопераційному періоді були тромботичні ускладнення в зоні реконструкції. В післяопераційному періоді необхідність в повторних оперативних втручаннях виникала у 17,0% хворих після реконструктивних операцій, у 19,3% хворих після непрямої реваскуляризації кінцівки і у 14,0% (Р<0,05) хворих після поєднання реконструкції з методами непрямої реваскуляризації, що вказувало на більшу ефективність останнього підходу.

6. Реґіонарне постійне доартеріальне введення низькомолекулярного гепарину та реологічно активних середників у пацієнтів, прооперованих з приводу критичної ішемії кінцівки, достовірно покращувало стан реґіонарних гемодинаміки і гемостазу в післяопераційному періоді, що проявлялось зростанням РСТГ на 26,2% (Р<0,001) в порівнянні з контрольною групою, ТсрО₂ – на 19,0% (Р<0,001), зростанням рівня антитромбіну ІІІ на 22,4% (Р<0,001) і сумарної фібринолітичної активності на 18,7% (Р<0,001).

Публікації автора:

1. Диб’як Ю.М., Диб’як С.В., Побігун А.А. Врахування показників реґіонарної гемодинаміки при прогнозуванні ефективності оперативних втручань у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок // Весник неотложной и востановительной медицины. – 2002. – №3. – С. 454-457.

2. Гудз І.М., Диб’як Ю.М. Кольорове дуплексне сканування як альтернатива рентгенконтрастній діагностиці оклюзійних уражень артерій підколінно-гомілкового сегмента (огляд літератури) // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. - №4. – С. 67-71.

3. Геник С.М., Пиптюк О.В., Диб’як Ю.М. Гемостазіологічна і гістоморфологічна характеристика реґіонарного судинного русла у хворих із хронічною критичною ішемією //Галицький лікарський вісник. – 2002. - №3. – С. 57-59.

4. Геник С.М., Гудз І.М., Пиптюк О.В., Диб’як Ю.М. Гістоморфологічна характеристика мікрогемодинамічних порушень у хворих на хронічну критичну ішемію нижніх кінцівок // Буковинський медичний вісник. – 2002. - №4. – С. 59-62.

5. Геник С.М., Диб’як Ю.М., Михальчук Д.С. Вплив препарату енелбін на гемостазіологічні показники системного і реґіонарного кровотоку у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок // Хірургія України. – 2003. - №4. – С. 148-151.

6. Диб’як Ю.М. Гемодинамічна характеристика морфологічних варіантів ураження судинного русла у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок // Серце і судини. – 2005. - №2. – С. 74-79.

7. Диб’як Ю.М. Особливості периферичного опору у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок // Кровообіг та гемостаз. – 2005. - №1. – С. 62-66.

8. Диб’як Ю., Галюк В., Петровський Т., Панько І. Морфо-функціональна характеристика венозної ланки мікроциркуляції у хворих з хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок // Матеріали VІІ Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2003. – С.52.

9. Гудз І.М., Богак В.М., Диб’як Ю.М., Мельник І.Я. Реконструкція проксимального сегменту підколінної артерії: тромбоендартеректомія, автологічне чи алопластичне шунтування? // Матеріали наукової конференції “Актуальні питання ангіології”. – Український бальнеологічний журнал. – 2004. - №2. – С. 62-64.

10. Диб’як Ю.М. Морфо-функціональна характеристика реґіонарних гемодинамічних порушень у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених із міжнародною участю “Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз”. – Івано-Франківськ. – 2003. – С. 82-85.

11. V. Pyptiuk, Y.M. Dibyk. Hystomorphologic characteristic of microhemodynamic disturbances in the patients suffering from chronic critical limb ischemia // The 8^th International Congress for Medical Students and Young Doctors. – Timisoara Medical Journal. – 2004. – Vol.54. – Supp.1. – P.140.

12. Геник С.М., Диб’як Ю.М., Мельник І.Я. Особливості периферичного опору артеріального русла у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “ Актуальні проблеми клінічної хірургії та трансплантології”. – Клінічна хірургія. – 2005. - № 4-5. – С. 48.

13. Диб’як Ю.М., Диб’як С.В., Галюк В.М. Функціональні зміни моторної інервації кінцівки у хворих з хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок і можливості їх корекції // Матеріали 57-ї міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. – Ужгород “Іва профі”. – 2004. – С. 40-41.

14. Геник С.М., Пиптюк О.В., Диб’як Ю.М. Обґрунтування доцільності реґіонарного введення антикоагулянтів при критичній ішемії нижніх кінцівок // Матеріали VIII науково-практичної та навчально-методичної конференції. – Вінниця. – 2003. – С. 195-197.