Іванова Юлія Вікторівна. Корекція ентеральної недостатності при хірургічному лікуванні хворих на розповсюджений гнійний перитоніт : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2002.
Анотація до роботи:
Іванова Ю.В. Корекція ентеральної недостатності при хірургічному лікуванні хворих на розповсюджений гнійний перитоніт. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 -Хірургія. - Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України, Донецьк, 2002.
Дисертація присвячена розробці нових патогенетично обгрунтованих підходів до хірургічного лікування хворих з розповсюдженими формами гострого гнійного перитоніту з метою поліпшення результатів їхнього лікування. В експерименті показано, що транслокація ентеральних бактерій у системний кровотік здійснюється у тварин через підвищення активності макрофагів кишечнику і печінки через 6 годин і порушення процесів фагоцитозу через 6-12 годин, що супроводжується неадекватним забезпеченням кишечнику киснем і порушенням його біоценозу через 2 години після індукції патологічного процесу. Встановлено, що тяжкість перебігу захворювання обумовлена порушеннями в системі транспорту кисню, розвитком імунопатологічних реакцій 3-го і 4-го типів по класифікації Gell et Coombs (1975) і порушенням кліренсу цитокінів печінкою. Також встановлено, що синдром системної запальної відповіді у хворих з розповсюдженими формами гнійного перитоніту характеризується підвищенням гострофазових показників в усі терміни дослідження, а найбільш виражені ці зміни відзначені в спланхнічному кровотоці через 48 годин після операції. Транслокація ентералних бактерій в мезентеріальні лімфовузли встановлена у 43,5% хворих, портальна бактеріємія – у 19,6% і системна бактеріемія – у 13% хворих. Вперше в клінічній практиці застосований спосіб двохмоментної інтубації кишечнику, методики порто-портального і системно-портального плазмафереза, а також новий спосіб ентеропротекції. Комплексне лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом, що включало раціональне хірургічне втручання, застосування нутрітивної підтримки, внутрішньопортальної гемоділюції і поліпшення кліренсу цитокінів печінкою шляхом застосування порто-портального і системно-портального плазмафереза, а також протекцію бар'єрної функції кишечнику в комплексі консервативної терапії дозволило знизити число післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у 2,7 рази і загальну летальність у даної категорії хворих у 1,8 рази.
В роботі представлене теоретичне обгрунтування і практичне вирішення задачі покращення результатів хірургічного лікування розповсюдженого гнійного перитоніту.
У тварин з експериментальним гнійним перитонітом є у наявності два шляхи транслокації ентеральних бактерій: основний (брижові лімфовузлигрудна лімфатична протокасистемний кровотік) - у 100% спостережень, і додатковий (воротна венапечінкасистемний кровотік) - у 50% спостережень. Транслокація ентеральних бактерій у системний кровотік реалізується у тварин через підвищення активності макрофагів кишечнику і печінки на 6 годину і порушення процесів фагоцитозу через 6-12 годин, що супроводжується неадекватним забезпеченням кишечника киснем і порушеннями його біоценозу через 2 години після індукції гнійного перитоніту.
Тяжкість перебігу розповсюдженого гнійного перитоніту у хворих зумовлена порушеннями в системі транспорту кисню, розвитком імунопатологічних реакцій 3-го і 4-го типу по класифікації Gеll еt Сооmbs (1975) і порушеннями кліренсу цитокінів печінкою.
Синдром системної запальної відповіді у хворих на розповсюджений гнійний перитоніт характеризується підвищенням гострофазових показників в усі терміни дослідження, а найбільш виражені ці зміни відзначені в спланхнічному кровотоці через 48 годин після операції.
У хворих на розповсюджений гнійний перитоніт на фоні порушень загального і місцевого імунного захисту відбувається бактеріальна інвазія у внутрішні середовища організму, насамперед – в мезентеріальні лімфовузли, потім – в портальне русло, а при порушенні функції печінки – в системний кровотік, що корелює із ступенем важкості захворювання.
Використання раннього ентерального зондового харчування можливо у більшості (92,1%) хворих на розповсюджений гнійний перитоніт, починаючи з 12-24 години після операції. Розроблений комплекс, що включає застосування нутрітивної підтримки, внутріпортальної гемоділюції і поліпшення кліренсу цитокінів печінкою шляхом проведення порто-портального і системно-портального плазмафереза, поліпшує гіперметаболічну стресорну реакцію організму і відновлює нутритивну функцію шлунково-кишкового тракту у більшості (84,1%) хворих.
Використання запропонованої технології лікування хворих на розповсюджений гнійний перитоніт дозволило знизити кількість післяопераційних гнійно-септисних ускладнень у 2,7 рази і летальність в 1,8 рази.
Публікації автора:
Бойко В.В., Криворучко И.А., Иванова Ю.В., Смачило Р.М. Роль раннего знтерального зондового питання в комплексном лечении больных, оперированных по поводу распространенного гнойного перитонита //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2000. - вип. 9, книга 1. - С. 95-99.
Криворучко И.А., Бойко В.В., Иванова Ю.В., Гусак И.В., Андреещев С.А. Роль кишечника в патогенезе синдрома полиорганной дисфункции при распространенном перитоните //Клінічна хірургія.-2000. -№2. -С. 217-221.
Бойко В.В., Криворучко І.А., Іванова Ю.В., Тарабан І.А. Раннє ентеральне харчування в комплексному лікуванні хворих на розповсюджений гнійний перитоніт // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина", вип. 14. - 2001 - С. 171-173.
Криворучко И.А., Иванова Ю.В., Гусак И.В., Невзоров В.П., Невзорова О.Ф., Головина О.А. Роль кишечника в формировании синдрома полиорганной дисфункции при распространенном гнойном перитоните: состояние кишечных макрофагов и динамика нарушений зкосистемы у крыс // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2001. - Збірник наукових праць Української військово-медичної академії, вип.7. - С. 398-401.
Криворучко И.А., Гусак И.В., Климова Е.М., Иванова Ю.В., Невзоров В.П. Некоторые клеточные и молекулярные механизмы острой печеночной недостаточности у неотложных хирургических больных // Матеріали XIX з'їзду хірургів України. - 2000. - С. 39-40.
