Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Ніконова Віра Григорівна. Концептуальний простір трагічного в п'єсах Шекспіра: поетико-когнітивний аналіз : Дис... д-ра наук: 10.02.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Ніконова В.Г. Концептуальний простір трагічного в п’єсах Шекспіра: поетико-когнітивний аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2008.

У дисертації запропоновано методику поетико-когнітивного аналізу трагедій Шекспіра, основою якого є положення лінгвопоетики, розглянуті крізь призму когнітивної парадигми. Застосування такого аналізу уможливило моделювання трагедійної картини світу, яка інкорпорує жанровий, текстовий, мовний і концептуальний аспекти. Визначено, що концептуальний простір трагічного в шекспірівських п’єсах як один з аспектів трагедійної картини світу утворено художніми концептами трагічного – базовими одиницями авторського світобачення Шекспіра, зумовленого його розумінням трагічного та вимогами жанру трагедії. У дисертації описано процедури поетапної реконструкції художніх концептів трагічного.

Складна, ієрархічна будова художнього концепту розглядається як пошарова, кожний шар структуровано індивідуально: предметно-почуттєвий – у вигляді фреймів, образно-асоціативний – як набір концептуальних тропів, смисловий – як асоціативно-смислове поле. Доведено, що системна взаємодія смислових шарів художніх концептів у концептуальному просторі трагічного визначає його структуру, яку представлено у вигляді концептуальної мережі.

Обґрунтовано, що різні типи взаємодії між асоціативно-смисловими полями художніх концептів окреслюють конфігурацію концептуального простору трагічного в п’єсах Шекспіра і визначають його домінантний смисл, який відрізняється від світогляду гуманістів з його оптимістичним поглядом на людину як гармонійну особистість.

Проблема розкриття концептуального змісту трагедій Шекспіра розв’язується в дисертації шляхом застосування поетико-когнітивного аналізу драматичних текстів, що уможливлює побудову концептуального простору трагічного, окреслення його конфігурації, визначення глибинних смислів у фрагментах простору трагічного і встановлення домінантного смислу у просторі в цілому.

Концептуальний простір трагічного в п’єсах Шекспіра – це один із аспектів (поряд із жанровим, текстовим і мовним) реалізації картини світу в шекспірівських трагедіях, що реконструйовано із залученням процедур поетико-когнітивного аналізу драматичних текстів і представлено у вигляді моделі трагічного.

У моделі трагічного, яка складається з п’ятьох модулів (фонового, жанрового, текстового, мовного і концептуального), віддзеркалюється процес реконструкції трагедійної картини світу в п’єсах Шекспіра. У фоновому модулі розкривається вплив широкого культурного і соціально-історичного контексту на світобачення Шекспіра, у жанровому – встановлюється зумовленість способу зображення дійсності в шекспірівських п’єсах жанровою своєрідністю трагедій, у текстовому – відбивається реалізація трагедійної картини світу в шекспірівських драматичних текстах, у мовному – визначаються мовні засоби вираження трагічного, у концептуальному – виявляється втілення індивідуально-авторського світобачення в художніх концептах, вербалізованих у трагедіях Шекспіра.

Концептуальний простір трагічного є результатом системної взаємодії ХКТ як його складників, у яких реалізовано розуміння письменником трагічного, що сформувалося на ґрунті всієї попередньої практики драматургії і зумовлено культурними традиціями епохи Ренесансу і вимогами жанру трагедії. Своєрідність ХКТ виявляється в порівнянні з концептами культури і мовними концептами в плані змісту і в плані вираження.

Інвентар ХКТ у кожній трагедії Шекспіра визначається в результаті застосування процедур їх поетапної реконструкції – виділення контекстів трагічного, виявлення тематичних ліній у контекстах трагічного, виокремлення тематичної домінанти і смислових релятів у тематичних лініях, ідентифікації ХКТ. Інтерес Шекспіра до світу людини, його погляди на найважливішу проблему епохи Ренесансу – проблему людської особистості – проявляються у складній будові концептуальних полів, утворених ХКТ: “людина як духовний феномен”, “людина як фізичний феномен”, “людина як соціальний феномен”.

Індивідуально-авторські смисли, які відрізняють особисте світосприйняття Шекспіра від загальнокультурного, розкриваються шляхом аналізу смислової структури художніх концептів, зокрема ключових ХКТ, якими за кількістю їхніх контекстних експлікацій у трагедіях Шекспіра визначено КОХАННЯ, ЄСТВО ЛЮДИНИ, ЖИТТЯ, СМЕРТЬ і ДОЛЯ.

Застосування концептуального аналізу в сукупності методик фреймового аналізу, аналізу в термінах концептуальних метафор і асоціативно-смислових полів уможливило побудову тришарової моделі художніх концептів трагічного, яка інкорпорує предметно-почуттєвий, образно-асоціативний і смисловий шари. Відзначається, що у фреймах предметно-почуттєвого шару структуровано базові знання про життя, смерть, кохання, долю та єство людини, які випливають з повсякденної практичної діяльності людей в Єлизаветинській Англії й упредметнені в трагедіях Шекспіра. У складі образно-асоціативного шару ключових концептів трагічного систематизовано індивідуально-авторські асоціації, репрезентовані набором концептуальних метафоричних схем. Асоціації, породжені індивідуально-авторськими смислами, формують асоціативно-смислове поле смислового шару художніх концептів трагічного.

Конфігурація багатовимірної структури концептуального простору трагічного в п’єсах Шекспіра зумовлюється системною взаємодією асоціативно-смислових полів ХКТ, які утворюють чотири площини простору трагічного – ядерну, базову, узуальну й індивідуально-авторську. Площини вирізняються тією інформацією, яку містять смислові атрибути, що їх формують. Якщо в ядерній, базовій та узуальній площинах відбито загальнолюдське бачення трагічного стану світу, то в індивідуально-авторській площині розкривається специфіка світосприйняття Шекспіра, яка проявляється у смислах, не характерних для колективного знання в епоху Відродження: беззахисність людини і кохання; неконтрольованість долі; непідкорення людини долі; духовність життя, долі й кохання; благо і вічність смерті.

Шляхом окреслення топології (зіркоподібної, шиноподібної, деревоподібної та гібридної) відношень між асоціативно-смисловими полями ХКТ у межах площин і на різних площинах (типи відношень за характером, конфігурацією, обсягом і напрямком міжпольової взаємодії) вилучено домінантний смисл концептуального простору трагічного, в якому розкривається новизна шекспірівського світосприйняття, відмінного від світогляду гуманістів з його оптимістичним поглядом на людину як гармонійну особистість.

Запропонований у дисертації поетико-когнітивний підхід до розкриття концептуального змісту трагедій Шекспіра, незважаючи на його зумовленість специфікою матеріалу дослідження, а саме драматичними творами доби Відродження, припускає можливість його застосування для аналізу драматичних творів інших жанрів (драми чи комедії) та прозових художніх текстів, що становить перспективу подальших досліджень.

Публікації автора:

1. Ніконова В.Г. Трагедійна картина світу в поетиці Шекспіра / Дніпропетровськ. ун-т економіки та права. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровськ. ун-ту економіки та права, 2007. – 364 с. – Бібліогр.: с. 338–361.

2. Никонова В.Г. Типы диалога в трагедиях Шекспира // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. – 1997. – Вип. 2. – С. 132–139.

3. Никонова В.Г. Тропы как выражение “картины мира” художественного произведения // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. –1999. – Вип. 4. – С. 121–125.

4. Никонова В.Г. Картина мира в трагедии как типе текста (на материале трагедий В.Шекспира) // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. – 2003. – Вип. 8. – С. 105–110.

5. Ніконова В.Г. Когнітивна семантика шекспіризмів: алюзивний чужий світ // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Серія Філологічні науки. – 2004. – №11 (79). – С. 110–117.

6. Ніконова В.Г. Концептуалізація світу в трагедіях Шекспіра // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серія Филологические науки. – 2004. – Т. 17(56). – С. 163–169.

7. Ніконова В.Г. Концептуальне поле СВІТ ЛЮДИНИ в трагедіях Шекспіра // Мова і культура: Наук. щорічн. журнал. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7. Т. IV. – Ч. 2. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 229–236.

8. Ніконова В.Г. Мова – суспільство – культура – особистість: лінгвокогнітивний ракурс // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. – 2004. – Вип. 10, №3. – С. 204–210.

9. Ніконова В.Г. 9. Мовна прагматика трагедії як типу тексту (на матеріалі трагедій Шекспіра) // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. – Симферополь: Таврическ. нац. ун-т им. В.И.Вернадского, 2004. – Т. 1, №49. – С. 45–48.

10. Ніконова В.Г. Національна мовна особистість: інваріантний та варіантний компоненти // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Серія Філологічні науки. – 2004. – Вип. 5. Т. 2. – С. 174–186.

11. Ніконова В.Г. Синтез літературних напрямків у “великих” трагедіях Шекспіра: лінгвістичний аспект // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія Філологія. – 2004. – Вип. 41, №631.– С. 243–248.

12. Ніконова В.Г. Драма як специфічний засіб відтворення дійсності // Мова і культура: Наук. щорічн. журнал. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 8. Т. VI. – Ч. 3. Художня література в контексті культури. – С. 92–97.

13. Ніконова В.Г. Засоби текстового втілення трагедійної картини світу (на матеріалі трагедій Шекспіра) // Науковий Вісник Чернівецького університету. Серія Германська філологія. – 2005. – Вип. 267. – С. 85–95.

14. Ніконова В.Г. Індивідуально-авторські метафори як засіб образного моделювання світу та проблеми перекладу // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. – К.: Вид. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2005. – Вип. 7. – С. 419–425.

15. Ніконова В.Г. Категорія трагічного та аспекти її реалізації (на матеріалі драматургії Шекспіра) // Ученые записки Таврического национального ун-та им. В.И.Вернадского. Серия Филология. – 2005. – Т. 18, №2. – С. 289–294.

16. Ніконова В.Г. Концептуальна картина світу в трагедії В.Шекспіра “Гамлет”// Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Серія Філологічні науки. – 2005. – №9 (89). – С. 183–192.

17. Ніконова В.Г. Мовний аспект трагедійної картини світу (на матеріалі творів Шекспіра) // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX–VIII: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2005. – Вип. 11. – С. 68–72.

18. Ніконова В.Г. Художні концепти в трагедіях Шекспіра: методика ідентифікації // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. –2005. – №78. – С. 21–32.

19. Ніконова В.Г. Ієрархія концептів в трагедійній картині світу (на матеріалі п’єс Шекспіра) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия Филология. – 2006. – Т. 19, №3. – С. 328–332.

20. Ніконова В.Г. Смислова структура художнього концепту: методика побудови фрейму у статиці та в динаміці // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX–VIII: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2006. – Вип. 13. – С. 37–43.

21. Ніконова В.Г. Проблема розуміння художнього твору: лінгвокогнітивний ракурс (на матеріалі п’єс Шекспіра) // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. пр. – Ужгород: ПП Підголіцин П.Ю., 2006. – Вип. 4. – С. 453–462.

22. Ніконова В.Г. Художественный концепт как система систем // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. – 2006. – Вип. 49, №726. – С. 33–41.

23. Ніконова В.Г. Когнітивна модель трагічного в контексті реконструкції індивідуально-авторського світобачення (на матеріалі трагедій Шекспіра) // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Серія Філологічні науки. – 2007. – Вип. 15. Т. 2. – С. 240–245.

24. Ніконова В.Г. Художній концепт: поетико-когнітивний підхід // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2006. – Т. 9, №2. – С. 51–59.

25. Ніконова В.Г. Архітектоніка концептуальної мережі трагічного в поетиці Шекспіра // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2007. – Вип. 12. – С. 285–293.

26. Ніконова В.Г. Поетичне переосмислення базових концептуальних метафор у художньому творі (на матеріалі трагедій Шекспіра) // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. пр. – Ужгород: ПП Обручар, 2007. – Вип. 5. – С. 430–438.

27. Ніконова В.Г. Реконструкція концептуальної метафори: ідентифікація концепту-кореляту (на матеріалі трагедій В.Шекспіра) // Нова Філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Запорізьк. нац. ун-т, 2007. – №27. – С. 41–46.

28. Ніконова В.Г. Системна організація асоціативно-смислового поля художнього концепту (на матеріалі трагедій Шекспіра) // Studia Germanica et Romanica. Серія Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. – Донецьк: Донецьк. нац. ун-т, 2007. – Т. 4, №3 (12). – С. 61–73.

29. Ніконова В.Г. Смислова структура художнього концепту крізь призму фреймової семантики // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX–VIII: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2007. – Вип. 14. – С. 38–44.

30. Ніконова В.Г. Трагедійна картина світу в п’єсах Шекспіра: методика поетико-когнітивного аналізу // Ученые записки Таврического национального ун-та им. В.И.Вернадского. Серия Филология. – 2007. – Т. 20 (59), №4. – С. 444–449.

31. Ніконова В.Г. Художні концепти в трагедіях Шекспіра: польова структура // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: Вид-во нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова, 2007. – Т. 60. – С. 194205.

32. Ніконова В.Г. Художні концепти в трагедіях Шекспіра: смисловий аспект // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: Логос, 2007. – Вип. 11. – С. 231–237.

33. Nikonova V. The Picture of the World in Hamlet and Linguistic Means of its Representation // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. – 2003. – Вип. 9. – С. 204–210.

34. Никонова В.Г. Изобразительно-выразительные средства языка Шекспира и их функционирование в тексте драмы // Функциональная лингвистика: проблемы и перспективы: II Междунар. конф. Ялта, 24–28 апреля 1995 г. / Ин-т языков народов России. – Симферополь: CLC, 1995. – С. 123.

35. Никонова В.Г. Реализация экспрессивного и когнитивного аспектов образных средств языка в драматургическом произведении // Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: III Міжнар. конф. Дніпропетровськ, 14–16 травня 1996 р. – Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. держ. ун-т, 1996. – Т. 1. Ч. 1. – С. 75–80.

36. Никонова В.Г. Тропы в языке Шекспира: лингвострановедческий и культурный аспекты изучения // Викладання іноземних мов у XXI столітті: тенденції та перспективи розвитку: Регіон. конф. Дніпропетровськ, 20–21 березня 2001 р. / Дніпропетровськ. нац. ун-т. – Дніпропетровськ: Пороги, 2001. – С. 45.

37. Ніконова В.Г. Етнокультурні аспекти мовної особистості // Європейський вибір України: проблеми теорії та практики реалізації: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 22–23 травня 2003 р. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2003. – С. 138–139.

38. Ніконова В.Г. Мовна особистість Шекспіра: культурологічний аспект // Стратегія та методи навчання мовам для спеціальних цілей: VI Міжнар. конф. Київ, 24–25 квітня 2003 р. / Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: IMB, 2003. – С. 89.

39. Ніконова В.Г. Поетика Шекспіра у когнітивному ракурсі // Нові горизонти та перспективи філологічної науки та педагогічної практики: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 25–26 листопада 2004 р. – Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. нац. ун-т, 2004. – С. 72–74.

40. Ніконова В.Г. Створення трагедійної картини світу мовними засобами (на матеріалі трагедій Шекспіра) // Мовна освіта в контексті Болонських реалій: Наук. конф. Київ, 24–25 лютого 2005 р.– К.: Вид-во КНЛУ, 2005. – С. 36–37.

41. Нbконова В.Г. Трагедийная картина мира в системе “миров” // Национально-культурный компонент в тексте и языке: III Междунар. науч. конф. Минск, 7–9 апреля 2005 г. – Минск: Минск. гос. лингв. ун-т, 2005. – Ч. 2. – С. 61–63.

42. Ніконова В.Г. Художній концепт КОХАННЯ в трагедіях Шекспіра: типологія смислових атрибутів // 4th Ukrainian Society for the Study of English Symposium. Kyiv, 10–12 October 2007. – Kyiv: Vydavnychyy Tsentr Kyiv National Linguistic Un-ty, 2007. – P. 66.

43. Nikonova V. The Picture of the World in “Hamlet” and Linguistic Means of its Representation // Семантика мови і тексту: V Міжнар. наук. конф. Івано-Франківськ, 30 вересня–2 жовтня 1996 р. – Івано-Франківськ: Мін-во освіти України, Прикарпатськ. ун-т ім. В.Стефаника, 1996. – С. 128–129.

44. Nikonova V. The Category of Literary Concept in Shakespeare’s Tragedies // Recent Trends in Language and Literature Studies: Insights and Approaches: 3rd Ukrainian Society for the Study of English Symposium. Kyiv, 6–8 October, 2005. – Kyiv: Vydavnychyy Tsentr Kyiv National Linguistic Un-ty, 2005. – P. 33–34.

45. Nikonova V. An Individual Worldview via a Linguistic Personality: Ethnic and Cultural Aspects // Навчання ділової англійської мови у Східній Європі: для чого та як? II Міжнар. наук. конф. Ялта, Україна, 19–21 травня 2006 р. – Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. ун-т економіки та права, 2006. – С.139–140.

46. Nikonova V. “Life’s but a Walking Shadow”: Shakespeare’s Picture of the World via Literary Concepts // In Search of (Non) Sense. Literary Semantics and the Related Fields and Disciplines: 4th International Conf. of the International Association of Literary Semantics (IALS). Krakуw, 12–14 October 2006. – Krakуw: The Jagiellonian Un-ty of Krakуw, 2006. – P. 59–60.