У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукового завдання з теоретичного обґрунтування та розробки методичних положень і практичних рекомендацій щодо реформування системи державного управління на територіальному рівні. Вироблені концептуальні основи реформування територіальної організації системи державного управління України. Здійснено науково-теоретичне обґрунтування основних напрямків та заходів з реформування головних елементів системи державного управління на територіальному рівні. Зокрема, зроблені наступні висновки: 1. Адміністративну реформу на територіальному рівні необхідно здійснювати з чітким визначенням її концептуальних засад. Найважливішою з них є визначення територіальної організації державного управління як системи органів державної влади, які забезпечують управлінський вплив держави по всій території країни. Крім того, концептуальним є визнання необхідності застосування власного історичного та іноземного досвіду як територіальної організації влади взагалі, так і адміністративного реформування зокрема. 2. У результаті дослідження історичних передумов трансформації територіальної організації влади України та визначення головних тенденцій і превалюючих детермінант розвитку територіальної організації державного управління України (зокрема, реалізації принципів централізації, децентралізації та деконцентрації в територіальній організації державного управління України в минулі часи) виявлено тенденцію зростання загрози українській державності після децентралізації функцій державного управління із забезпечення суверенітету. 3. Аналіз системи територіальної організації влади сучасної України дозволяє стверджувати, що реформування потребує лише структура територіальних органів державного управління, що можливо після розподілу компетенції між територіальними органами влади. 4. Розподіл компетенції між територіальними органами влади необхідно здійснити згідно з принципом субсидіарності. У дисертації вироблено пропозиції щодо розподілу повноважень між територіальними органами державного управління та органами місцевого самоврядування з використанням принципу субсидіарності. 5. Оскільки Кабінет Міністрів України є вищим органом виконавчої влади, а місцеві державні адміністрації здійснюють її в районах та областях України, то необхідно узалежнити організаційну структуру місцевих державних адміністрацій від складу Кабінету Міністрів України. |