Анотація до роботи:

Ющенко М.П. Концептуалізація простору у французькій мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню загальної семантики концепту “простір” у французькій мові, опису семантики його складових як елементів когніції та мовної картини світу носіїв французької мови. Розгляд закономірностей концептуалізації перцептивного простору здійснено на матеріалі різностильових текстів французької мови ХІХ – ХХ і поч. ХХІ ст.

У роботі вперше визначено та схарактеризовано усі складові концепту “простір”, які виявлено на основі бачення носіями французької мови елементів просторової ситуації. Уточнено розуміння узвичаєної типової просторової ситуації та встановлено чинники її формування. Виконано семантичний опис типових маркерів просторової ситуації як найменувань прототипів просторових предметів.

Запропоновано положення про прогнозоване місце розташування та типову локалізацію просторових об’єктів.

Відповідно до поставлених у роботі завдань, у результаті аналізу відображеного у текстах французької мови розуміння її носіями перцептивного простору з’ясовано, що:

1. Концептуалізація простору відбувається на основі повсякденного сприйняття просторових ситуацій. Концепт “простір” формується як результат відображення у природній мові перцептивного простору, що є суб’єктивно-людським бачення світу в просторових категоріях, та зберігається у свідомості носіїв мови у вигляді узвичаєних типових просторових ситуацій.

2. Суб’єкт концептуалізації встановлює просторові відношення між не менше, ніж двома просторовими предметами: об’єктом локалізації та місцем чи просторовим орієнтиром.

3. Типовими об’єктами локалізації виступають: істота, яка має закріплену просторову орієнтацію та прогнозовану локалізацію, а також виявляє себе у просторових відношеннях як фасадний предмет; частина тіла людини чи тварини, яка надає істоті додаткової просторової характеристики, уточнюючи її положення в просторі, розмір, конфігурацію; тварина як об’єкт локалізації, що відзначається прогнозованістю місця перебування (географічні об’єкти, найменування приміщень, природне середовище); неістоти як предмет локалізації, які можуть мати узвичаєну орієнтацію в просторі, зумовлену їхньою природою або звичним використанням; ситуація як багатоелементна просторова конструкція на фоні просторового об’єкта.

4. Типовими просторовими орієнтирами є: місце взагалі; істота та частини її тіла; конкретний предмет; предмет-вмістилище; приміщення (природні й артефакти); географічний об’єкт; місце як середовище, – найменування яких входять до опису просторової ситуації як назви прототипів просторових об’єктів з узвичаєною для носіїв мови просторовою характеристикою.

5. Характер локалізації залежить не тільки від властивостей предмета, але й від просторових ознак місця його локалізації, тобто від наявності в нього протяжності по горизонталі чи вертикалі, поверхні чи внутрішнього об’єму.

6. Засоби вираження просторових предметів відображають такі рівні прогнозованості їхньої локалізації: нульовий характер прогнозованості, притаманний займенникам, іменникам – власним назвам, найменуванням людей за статтю; низький рівень прогнозування локалізації виявляють назви побутових предметів, найменування людей за спорідненістю, місцем проживання, релігійною та етнічною належністю, назви міфічних істот; високий рівень прогнозованості притаманний просторовим предметам, вираженим назвами людей за родом заняття, найменуванням тварин, географічних об’єктів, явищ природи.

7. Суб’єктивність оцінки відстані концептуалізантом детермінується не фізичною близькістю, а інклюзією до того самого ментального простору, в якому перебуває мовець; залежить від сприйняття мовцем фізичної або ментальної досяжності співрозмовника; пояснюється етнопсихологічними чинниками.

8. Систему огляду просторової ситуації складають: концептуалізант; елементи перспективи – пункт бачення, вид ментального сканування, обсяг вираження; сектор досяжності або огляду; предмет і місце локалізації на сцені з різним ступенем деталізації та обсягом.

9. Значну роль у побудові просторової ситуації відіграє фасадність / нефасадність просторового орієнтира. Для концептуалізації конкретної просторової ситуації важливою є не лише симетрія / асиметрія просторових відношень предмета локалізації та місця його розташування, але й інші, релевантні для мовця ознаки просторових предметів, зокрема їх замкненість / відкритість, призначення, активна / пасивна участь у створенні просторових відношень тощо.

10. Обсяг вираження просторових ситуацій пов’язаний з деталізацією сцени, а також із виразністю зображення просторових елементів, яка залежить від співвідношення поля зору і фокуса.

11. Мовець передає, а адресат мовлення сприймає невідомі йому просторові відношення через знану в результаті когнітивного і мовного досвіду просторову ситуацію.

Публікації автора:

1. Ющенко М.П. Обмежувальні конструкції у французькій та українській мовах: семантика і функції // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Донецьк: ДонДУ, 2001. – С.112-117.

2. Ющенко М.П. Засоби вираження об’єктивної просторової орієнтації в сучасній французькій мові // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип.10. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 95-100.

3. Ющенко М.П. Локативи на основі найменувань осіб та частин тіла людини у сучасній французькій мові // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – Вип.11. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – С. 197-203.

4. Ющенко М.П. Найменування приміщень у локативних конструкціях сучасної французької літературної мови // Лінгвістичні студії. – Вип.11. – Ч.І. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 347-351.

5. Ющенко М.П. Семантика і функції географічної лексики у складі локативних конструкцій сучасної французької мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. – Вип. 9. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – С. 436-441.

6. Ющенко М.П. Вираження просторово-часових відношень у локативних висловлюваннях сучасної французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – С.241-248.

7. Ющенко М.П. Прийменники місця як засіб вираження просторових відношень у сучасній французькій мові // Лінгвістичні студії. – Вип.13. – Донецьк: Дон НУ, 2005 – С.104-107.

8. Ющенко М.П. Лексеми на позначення місця та їхні семантичні особливості (на матеріалі французької мови) // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – Вип.13. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. – С.122-132.

9. Ющенко М.П. Категорія кількості у французькій та українській мовах: зіставний аспект // Матеріали міжвузівської студентської наукової конференції “Зіставне та типологічне вивчення романських, германських мов і літератур” (12-14 травня 1999 р.). – Донецьк: ДонДУ, 1999. – С.168-170.

10. Ющенко М.П. Структура категорії неозначеної кількості та засоби її вираження у сучасній французькій та українській мовах // Матеріали міжвузівської студентської наукової конференції “Зіставне вивчення германських і романських мов і літератур” (18-20 травня 2000 р.). – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С.227-229.

11. Ющенко М.П. Обмеження як семантико-функціональна категорія (на матеріалі французької та української мов) // Матеріали міжвузівської студентської наукової конференції “Зіставне вивчення германських і романських мов і літератур” (17-19 травня 2001 р.). – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С.242-247.

12. Ющенко М.П. Функционально-семантическая категория количества во французском языке // Материалы Международной конференции студентов и аспирантов по фундаментальным наукам “Ломоносов”. Выпуск 6. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2001. – С.242-243.

13. Ющенко М.П. Зв’язок категорії локативності з іншими понятійними категоріями // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених (13-14 лютого 2003 р.). – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С.332-334.

14. Ющенко М.П. Структура та семантика складних локативних конструкцій у сучасній французькій мові // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції (24-25 листопада 2004 р.). – Чернівці: Рута, 2004. – С. 308-310.

15. Ющенко М.П. Відстань як концептуальний елемент простору в сучасній французькій мові: типи просторових секторів // Матеріали І Всеукраїнської наукової конференції романістів: Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 159-160.

16. Ющенко М.П. Концептуалізація просторової ситуації у сучасній французькій мові //Семантика мови і тексту. Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 295-298.