На основі комплексного історико-філологічного аналізу найдавнішого богословського твору “аl-Kf f ‘ilmi –d-dn” в дисертації було відтворено шиїтську концепцію релігійної влади початку Х ст. Концепція релігійної влади почала формуватися з другої половини VIII ст. В принципових положеннях вона склалася в останній чверті ІХ - першій половині Х ст. Остаточне завершення формування її основних концептуальних догматів розвивалося під впливом ідей античної філософії до кінця ХІ ст. Головна особливість доктрини верховної влади в шиїзмі - абсолютне злиття світського й духовного елементів та проголошення імамату “божественно” встановленим. Положення теорії про верховну владу лежать в основі релігійно-філософської доктрини шиїтів. Проблема спадкоємності релігійної влади після смерті Пророка не була вирішена шляхом створення церкви (як в християнстві), чи завдяки колективно розробленій догматичній нормі (як у сунітському ісламі). Підвалини шиїтської концепції складає теократична ідея про богоданість всіх проявів верховної влади. Після зникнення останнього імама, шиїтська теорія імамату зазнала трансформацій, аналогічних сунітській концепції халіфату. За відсутності духовного спадкоємця шиїтські релігійні авторитети тлумачать волю імамів, яка міститься в їхній сунні. Вони є охоронцями релігії, які наглядають за дотриманням норм шиїтського ісламу. Трактат “Аl-Kf f ‘ilmi –d-dn” (“Компендіум із богословської науки”) - найдавніша та найвидатніша із чотирьох канонічних збірок шиїтських переказів. За своїм значенням для шиїтів вона прирівнюється до “a-a” Бухарі у сунітів. Твір “аl-Kf” став першою писемною пам’яткою, в якій викладені основи шиїтського богослов’я та юриспруденції. Його автор - ал-Куліні - своїм твором заклав підвалини імамітської доктринальної системи та забезпечив виживання імамітської школи на ранньому етапі її розвитку, коли їй загрожувало знищення. Положення трактату проливають світло на шиїтське розуміння історії ісламу, доносять до нас відгуки полеміко-догматичних суперечок тогочасної мусульманської спільноти. Джерело відзеркалює процес перетворення шиїзму як політичного угруповання у релігійно-догматичну спільноту. Збірка “аl-Kf f ‘ilmi –d-dn” пов’язана також з діяльністю інших шиїтських напрямів та з історією соціально-політичних подій Халіфату VII-Х століть. Список опублікованих статей: Гамоцька Ю.В. Етапи формування шиїтського корпусу хадисів // Східний світ. 2000. №1. С. 89 94. Гамоцька Ю.В. Висвітлення теорії імамату в шиїтській релігійно-доктринальній літературі // Сходознавство. 2001. №13/14. С. 96 103. Гамоцька Ю.В. Імамат та пророцтво в шиїтському богослов’ї // Східний світ. 2001. №2. С. 164 166. Гамоцька Ю.В. Компендіум імамітських хадисів ал-Кулайні // Східний світ. 2000. №2. С. 59 62.
Тези доповідей: Гамоцька Ю.В. Традиційна теорія імамату // V сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції, (Київ, 10 12 жовтня 2001 р.). К., 2001. С. 23 24. Гамоцька Ю.В. Імамат та пророцтво в релігійній системі шиїтів // Історія релігій в Україні. Праці XII-ї наукової конференції (Львів, 20 24 травня 2002 р.). Л., 2002. Кн. 2 С.13 18.
|