Анотація до роботи:

Домаранський А.О. Концепція ландшафтного різноманіття як основа оптимізації мережі природно-заповідного фонду (на прикладі Кіровоградської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

Здійснена спроба пошуку шляхів оптимізації мережі природно-заповідного фонду на основі концепції ландшафтного різноманіття (на прикладі Кіровоградської області): узагальнено та доповнено теоретичні положення про узагальнено та доповнено теоретичні положення про вияви різних аспектів значення ЛР для процесів і явищ ландшафтної оболонки; доповнено теоретичні засади методики та розроблено оригінальну систему показників параметричної метризації ландшафтного різноманіття; означено шляхи застосування теоретичних положень концепції при формуванні екомережі конкретного регіону. Для ряду територій Кіровоградської області складено серію крупномасштабних карт ландшафтів, здійснено аналіз та систематику геокомплексів рангу родів та видів ландшафтних урочищ, трирівневу кількісну оцінку ландшафтного різноманіття регіону (фонових масивів, заповідних об’єктів і суміжних з ними ділянок). Виявлено і кількісно оцінено невідповідність сучасного стану мережі природно-заповідного фонду регіону досліджень вимогам проекту екомережі, окреслено ресурси для її виправлення.

1. Ландшафтне різноманіття є особливим виявом усезагального та земного природного різноманіття і вирізняється з-поміж інших їх складників інтегративною сутністю свого змісту, поєднуючи в собі властивості множинностей складових геокомпонентів. Це реально існуюча на земній поверхні множинність створених природою цілісних дискретно-континуальних структур, які утворюють специфічні просторово-часові поєднання системного змісту і мають структурно-функціональне (системне), геокомпонентне, еволюційне (геоеволюційне) та суспільно-господарське значення. Така всезагальна значимість дозволяє розглядати ЛР як основний об’єкт природоохоронної діяльності, а концепцію ландшафтного різноманіття як достатньо продуктивну теоретично-методологічну основу для екоеволюційних досліджень і впроваджень, зокрема у галузі оптимізації організації та функціонування мережі природно-заповідного фонду.

2. Ключовим методом пізнання властивостей ландшафтного різноманіття є його параметрична метризація, що може бути реалізована через виявлення і підбір різновекторних показників (різноманіття, презентивність, навантаженість тощо) двох блоків – структурно-часового і функціонально-часового спрямування та багаторівневий (загальний, таксономічний, топологічний, індивідуальний) підхід до обчислення параметрів. Методом узагальнення і систематизації результатів метризації може слугувати паспортизація її даних.

3. Аналіз метричних показників ЛР того чи іншого регіону може бути застосованим при пошуку шляхів оптимізації мережі об’єктів ПЗФ. Задовільними виглядають відомості, отримані в результаті метризації геокомплексів Кіровоградської області рангу урочищ на трьох масштабних рівнях: фоновому; на ділянках, суміжних із існуючими об’єктами мережі ПЗФ; власне у межах природоохоронних об’єктів.

4. Застосування методики параметричної метризації ЛР дозволило з’ясувати деякі загальні риси множинності геокомплексів на теренах Кіровоградщини (на ключових репрезентативних ділянках) та деяких об’єктах її ПЗФ. ЛР досліджених природоохоронних об’єктів Кіровоградської області, згідно з даними автора, як правило, є меншим ніж у межах суміжних
і фонових територій за даними більшості показників: таксономічного, топологічного та індивідуального топологічного різноманіття. Таксономічна і топологічна презентивність заповіданих геокомплексів не відображає відповідних пропорцій їх розмірів на фонових масивах. Ландшафти заповідних об’єктів території дослідження відзначаються досить істотним функціональним різноманіттям і навантаженням, що часто мало відрізняється від означених показників на суміжних і фонових ділянках. Виключно природоохоронні функції виконують, у середньому, 37,52% заповіданих територій області.

5. Природоохоронне заповідання території Кіровоградської області розпочалося досить пізно і підтримувалося неналежним чином, шляхом переважно нерегулярного створення численних, незначних за розмірами низькокатегорійних об’єктів, при створенні яких перевага, як правило, надавалася збереженню біокомпонентів або комплексам антропогенного походження. Відтак, сучасний стан мережі природно-заповідного фонду не є оптимальним, що в першу чергу визначається малим і непропорційним ступенем заповідання території області й типових ландшафтів, відсутністю висококатегорійних природоохоронних об’єктів.

6. Шляхи оптимізації організації та функціонування ПЗФ Кіровоградської області вбачаються у пошуку різнорідних невідповідностей традиційним і найбільш актуальним сучасним вимогам до природоохоронних об’єктів та через означення ресурсів для їх усунення.

7. Дані, отримані в результаті параметричної метризації ландшафтного різноманіття фонових масивів, заповідних об’єктів і суміжних із ними ділянок Кіровоградської області, можуть бути корисними при вирішенні питань пошуку шляхів оптимізації ПЗФ. Як свідчать результати аналізу, існуюча мережа заповідних об’єктів Кіровоградської області, що, згідно з природоохоронними стратегіям держави, в майбутньому має скласти каркас „екомережі” у статусі природних регіонів чи природних коридорів, за більшістю параметрів не відповідає вимогам, які визначаються для цих об’єктів. Можливим шляхом подолання наявної ситуації є врахування особливостей ландшафтного різноманіття того чи іншого регіону при плануванні та здійсненні різнорідних заходів природоохоронного змісту.

Публікації автора:

Статті

1. Домаранський А. О. Значення ландшафтного різноманіття як глобального об’єкту природоохоронної діяльності // Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра: Збірн. наук. праць. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка. – 2003. – С. 22-25.

2. Домаранський А. О. Антропізація ландшафтів та її відображення в параметрах оцінки ландшафтного різноманіття // Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту. ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – 2003. – Вип. 6. – С. 44-51.

3. Домаранський А. О. Про параметричне оцінювання ландшафтного різноманіття // Укр. геогр. журн. – 2003. - № 3. – С. 21-26.

4. Домаранський А. О. Паспортизація даних параметричної метризації ландшафтного різноманіття (на прикладі межиріччя Інгул-Березівка) // Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. – Вип. 5. – 2003. – Дніпропетровськ: Вид. Дніпропетровського ун-ту, 2003. – С.124-130.

5. Домаранський А. О. Київські терени – вузол природних різноманіть (про значення ландшафтного різноманіття) // Київський географічний щорічник. Науковий збірник. – Вип. 3. – 2003. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – С. 100 -113.

6. Домаранський А. О. Метричні особливості ландшафтного різноманіття Кіровоградської області // Фізична географія та геоморфологія. – Вип. 49. – К.: ВГЛ Обрії, 2005. – С. 228-235.

Тези

7. Домаранський А. О. Ландшафтне різноманіття південної частини межиріччя Інгул – Березівка як перспективна ділянка для заповідання // Актуальні проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні. Збірн. наук. праць. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2002. – С. 52-53.

8. Домаранський А. О. Концепція ландшафтного різноманіття в контексті формування національної екомережі // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії. – 2004. – Т. 2. – С. 82-84.