Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних теорій процесу міжнародної економічної інтеграції країн світу, а також комплексний емпіричний аналіз основних тенденцій та особливостей розвитку траснформаційних процесів національних економік до ринкових умов, зокрема України та Польщі, послужили вихідною базою для вирішення важливої й актуальної науково-теоретичної задачі визначення концептуальних основ формування ефективної економічної політики держави в контексті підвищення її конкурентноздатності в процесі інтеграції в систему світогосподарських зв’язків та європейський економічний простір. Головні науково-теоретичні, методологічні та практичні результати дисертації полягають у наступному: 1. Держава, особливо в період трансформації, не може відмовитися від проведення активної економічної політики. Економічна політика, за спрощеним визначенням, – це планована дія влади (правління, парламенту і центрального банку), мета якої полягає в захисті інтересів своєї економіки і добробуту громадян. Зважене проведення економічної політики ринкових трансформацій передбачає контроль процесів відкриття для трансграничного співробітництва, руху іноземного капіталу, визначення сфер і галузей приватизації, напрямів розвитку і національної спеціалізації в міжнародному поділі праці і т.і. 2. Запровадження політики державного інтервенціонізму передбачає певний вплив держави на економічні і суспільні процеси для здійснення визначених цілей через застосування важелів реальної та регулятивної сфери, умовами цілеспрямованості й ефективності якого є дотримання принципів паралельного застосування важелів ринкового механізму регулювання економіки; спрямованості на ті галузі, у яких він може бути більш ефективним, ніж використання ринкових механізмів; застосування в рамках ринкового середовища; забезпеченості певними установами і людськими кадрами високої кваліфікації; рівноваги між потребою в інтервенції і можливістю її ефективності; відкритості і прозорості. 3. Спираючись на результати проведеного аналізу досвіду трансформації Польщі, можна об’єктивно відзначити, що основна мета перетворення соціалістичної економіки в капіталістичну була цілком виконана. Проведено істотні зміни в структурі економічних суб’єктів на користь переваги приватного сектора. Цілком уведено ринкові правила і приведена до повного розкриття спрямованість польської економіки на міжнародне співробітництво. 4. Проведені процеси приватизації господарства, на кінець 2003 року, характеризуються дуже високим ступенем розвитку. Характерною рисою польського процесу економічних змін є виникнення дуже великої кількості малих, найчастіше одноособових економічних суб’єктів, яким властиві звичайно слабка економічна форма і не володіння засобами на розвиток. 5. Наслідком низьких особистих доходів багатьох суспільних груп є зниження динаміки зростання внутрішнього попиту. Конкуренцією для польських підприємців і виробників послуг в усе більшому ступені стає імпорт. При перманентно негативному, протягом всього періоду аналізу, сальдо поточних оборотів створюється бар’єр для динамічного розвитку рідної заповзятливості. Обмеження попиту на внутрішньому ринку на товари і послуги, виконувані внутрішніми підприємцями при низькорентабельному експорті, зумовлює виникнення згубної конкуренції, ефектом якої є низька економічна ефективність їх діяльності. В аналізі доведено, що вона була низькою, а іноді і зовсім фінансові результати приймали негативні значення. Наслідком обмеження внутрішньої підприємницької активності, у свою чергу, є обмежена потреба в створенні робочих місць, що не сприяє вирішенню проблеми безробіття. 6. Для узагальнених висновків, заснованих на детальному аналізі складової макроекономічної стабілізації й агрегатного показника макроекономічної стабілізації Польщі і України, можна зробити наступний, що з погляду аналізованих змінних, польська економіка характеризувалася спочатку динамічним зростанням, з максимумом у 1995 і 1997 роках, а потім стрімким регресом, який почався в 1998 і продовжувався до 2003 року. Динаміка змін в економіці України мала інший напрямок. Після серйозного регресу у 1993 році спостерігалося зростання, що продовжувалось до 1995 року. У 1995-1998 роках відзначалася спочатку стабілізація, а потім коливання макроекономічної стабілізації. Починаючи з 1998 по 2002 рік, спостерігалося динамічне зростання, a у 2002-2003 роках – стабілізація. 7. Загалом, співвідношення величин макроекономічних показників України протягом аналізованого періоду, крім інфляції, мають тенденцію до зростання. Динаміка зростання ВВП із 2000 року, співвідношення сальдо бюджету до ВВП із 1998 року, а також співвідношення балансу поточних оборотів до ВВП із 1997 року набувають позитивних значень. Тобто, в Україні динаміка цих величини є більш оптимальною, ніж у Польщі. 8. Низькі доходи багатьох підприємств спричиняють відсутність достатньої кількості фінансових коштів, спрямованих на розвиток. Відсутність грошей на сучасні машини і пристрої, а також нові технології викликає, як наслідок, зниження конкурентноздатності продуктів і послуг на глобальному ринку. Це, у свою чергу, зумовило у всьому періоді трансформації негативне сальдо поточних оборотів. 9. Сума внутрішнього попиту на вітчизняні товари (послуги) і експорту в Польщі, майже протягом всього аналізованого періоду, була нижче сукупного внутрішнього попиту. Це означало витіснення імпортом із внутрішнього ринку вітчизняних виробників і надавачів послуг, при відсутності відповідної компенсації у вигляді еквівалентної величини експорту, це призвело до обмеження вітчизняного підприємництва. В Україні з 1999 року ця сума була вище сукупного внутрішнього попиту, що створювало сприятливі умови для розвитку власного підприємництва. 10. Формування ефективної трансформаційної політики держави до ринкових відносин в умовах розширення європейського економічного простору повинно будуватися з урахуванням необхідності дотримання критеріїв оптимальності складових синтетичного показника макроекономічних параметрів PSM моделі, а саме співвідношення рівня зростання ВВП і рівня безробіття; показника стагфляції як співвідношення рівня безробіття і рівня інфляції; показника бюджету й інфляції як співвідношення рівня інфляції і сальдо бюджету держави; показника фінансової рівноваги як співвідношення сальдо бюджету держави і сальдо величини поточних оборотів до ВВП; показника зовнішнього сектора як співвідношення сальдо величини поточних оборотів до ВВП і рівня зростання ВВП. 12. Основним принципом формування положень концепції інтеграції економіки Польщі й України в європейський економічний простір є необхідність здійснення структурної трансформації економіки з метою поліпшення її якісно-технологічної галузевої структури. |