1. Вперше на основі поширення основних ідей методу функцій РЧП на випадок довільного механізму переносу радіоактивної речовини, встановлено взаємозв’язок між зовнішньою і внутрішньою функціями РЧП радіоактивних речовин в системі, а також між різними моментами цих функцій. Встановлений зв’язок між відносним витоком радіоактивної речовини із системи і середнім часом перебування в зоні переносу стабільних ізотопів даної речовини. 2. Запропоновано методику отримання точних аналітичних виразів для часу запізнення на основі стаціонарних розв’язків відповідних задач переносу із граничними умовами залежними від часу, включаючи певний клас нелінійних задач. Використання методики дозволило встановити зв’язок між часом запізнення і середнім часом перебування в системі стабільних ізотопів. Встановлені взаємозв’язки і можливість отримання точних аналітичних виразів для часу запізнення з урахуванням відносної простоти його експериментального визначення, дають підставу оцінювати можливі величини відносних витоків радіоактивних речовин із конкретних систем за експериментальними даними переносу їх стабільних ізотопів. 3. Запропоновано двовимірну модель, яка описує нестаціонарну дифузію радіоактивної домішки в каналі із сорбуючими стінками (ізотерма Генрі). Знайдено аналітичний розв’язок нестаціонарної задачі і вирази для відносного витоку радіоактивної домішки із системи та часу запізнення. Встановлено, що із збільшенням сталої радіоактивного розпаду, час запізнення монотонно спадає, що можна пояснити зростанням у вихідному потоці долі атомів, які володіють меншими значеннями часу перебування в системі. На основі стаціонарного розв’язку виявлено умови, при яких задача допускає спрощений одновимірний розгляд. 4. Вперше в області зображень перетворення Лапласа за часовою змінною знайдено розв’язок нестаціонарної задачі конвективної дифузії радіоактивної сорбованої домішки в каналі з урахуванням параболічного профілю швидкостей потоку носія. На основі стаціонарного розв’язку отримано аналітичний вираз для відносного витоку радіоактивної домішки через круглий канал й побудовані радіальні профілі концентрації в залежності від постійної радіоактивного розпаду. 5. Отримано нові вирази для інтегралів, які містять добуток вироджених гіпергеометричних функцій. 6. Розроблено теоретичну модель дифузійного переносу домішки в біпористому сорбенті, в основі якої лежить уявлення шару сорбенту набором циліндричних капілярів з пористими стінками. Встановлено, що для дифузії домішки в системі каналів, які утворюють регулярну решітку, час запізнення істотно залежить від структури пористого середовища. Використовуючи запропоновану теоретичну модель, проведено експериментальне дослідження методом часу запізнення дифузійного переносу парів йоду в біпористому оксиді алюмінію та знайдено енергію адсорбції йоду. Аналогічні параметри для інших газів можливо визначати в твелах ядерного газоохолоджуваного реактора, де практично цілком виключається радіоактивне забруднення першого контуру реактора після пошкодження цілісності твела. |