У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання наукового завдання щодо розробки теоретико-методологічних засад політики держави у сфері концентрації капіталу, методів та механізмів її практичної реалізації в умовах трансформаційної економіки. Результати проведеного дослідження дозволяють обґрунтувати такі теоретико-методологічні та науково-практичні висновки: 1. Концентрація капіталу являє собою об'єднання капіталів різних господарських структур з подальшим їх зосередженням під контролем обмеженого кола суб’єктів господарювання. При цьому розмежовано поняття «концентрація капіталу» та «концентрація виробництва». Здійснено класифікацію основних форм концентрації капіталу у відповідності до двох класифікаційних ознак: механізму та напрямку концентрації капіталу. Відповідно до першої ознаки виділено дві форми концентрації: інкорпоровану, що відбувається шляхом злиттів, поглинань чи формування спільних підприємств, та партнерську, що передбачає формування консорціумів або ФПГ. Відповідно до другої – виділено три форми концентрації капіталу: горизонтальну, вертикальну та конгломератну. Кожна з них передбачає об'єднання і подальше зосередження під єдиним контролем капіталів суб'єктів господарювання, що працюють відповідно на одному товарному ринку, на суміжних ринках та у непов’язаних між собою жодним чином сферах господарювання. 2. Історична еволюція процесу концентрації капіталу у розвинених країнах світу та Україні, має циклічний характер. Вона відбувається шляхом хвиль концентрацій та на основі інтегрованої зміни двох етапів еволюції – національного та глобального. При цьому другий етап розвитку процесу концентрації капіталу являє собою діалектичне повторення першого етапу на більш високому глобальному рівні. Характерною є як спільність траєкторії розвитку процесу концентрації капіталу у різних економічних системах, так і його неоднорідність, обумовлена різним ступенем жорсткості державного регулювання концентрації. Це, в свою чергу, означає, що держава, маючи достатні важелі впливу на розвиток процесу концентрації капіталу, може модифікувати його таким чином, щоб максимізувати корисний вплив концентрації капіталу на економіку та суспільний добробут. 3. Аналіз теоретичних підходів щодо мотивів концентрації капіталу виявив дуалізм рушійних сил розвитку процесу концентрації. З одного боку, процес концентрації капіталу являє собою об’єктивний економічний процес самозростання капіталу; з іншого боку, концентрація капіталу є засобом реалізації цілого спектру різних інтересів економічних суб'єктів. Така діалектика взаємозв’язку мотивів концентрації пояснює циклічний характер його еволюції, встановлений раніше, з точки зору внутрішньої логіки розвитку концентрації капіталу, підтверджує його та дозволяє з більшою точністю прогнозувати його розвиток у майбутньому. Крім того розуміння мотивів концентрації капіталу дозволяє оцінити ймовірні наслідки його реалізації в суспільстві та шляхом кваліфікованого регулювання цього процесу забезпечити реалізацію його позитивних ефектів при мінімальних суспільних втратах. 4. Важливою є роль концентрації капіталу у підвищенні національної конкурентоспроможності, формуванні та утриманні конкурентних переваг на міжнародних ринках, реформуванні структури національної економіки, збалансованості регіонального розвитку економіки. Суспільно значуща концентрація капіталу призводить до підвищення рівня зайнятості в економіці, зростання доходів населення на противагу негативним ефектам, зумовленим монополізацією. Встановлено залежність між змінами активності концентраційних процесів у економіці та проходженням нею окремих фаз економічного циклу. Все це є аргументом на користь системного підходу до регулювання концентрації капіталу в трансформаційній економіці. Натомість сучасне регулювання концентрації виконує лише дві функції: захист економічної конкуренції та національної безпеки. Вплив процесу концентрації капіталу на решту вищезазначених сфер соціально-економічного життя суспільства наразі не підлягає регулюванню. Таким чином, існує нагальна потреба формування системної політики держави у сфері концентрації капіталу як засобу оптимізації ролі концентрації у розвитку економіки України. 5. За економічною сутністю політика держави у сфері концентрації капіталу являє собою цілісну систему заходів щодо аналізу, оцінки та регулювання концентрації з метою урівноваження позитивних та негативних наслідків її дії, максимізації корисного впливу цього процесу на соціально-економічний розвиток. У системі державного регулювання концентрації капіталу виділяється два основні механізми аналізу та оцінки допустимості концентрації: антимонопольний механізм та механізм підтримки суспільно значущої концентрації капіталу. 6. Наявність різних підходів до реалізації антимонопольного регулювання концентрації капіталу, обумовлена різним теоретичним розумінням сутності монополії. У цьому зв’язку закономірно виділяються дві групи засобів антимонопольного регулювання. До першої відноситься рамкове регулювання процесів концентрації, спрямоване на підвищення прозорості та ефективності концентраційних угод. До другої – система нотифікації концентрації щодо отримання дозволу на її реалізацію, яка заснована на аналізі релевантного ринку. 7. Сучасний стан концентрації національного капіталу в Україні характеризується двома тенденціями: тенденцією до зниження рівня концентрації окремих товарних ринків та тенденцією до підвищення рівня концентрації капіталу в розрізі всієї економіки. Це свідчить про незбалансованість системи антимонопольного регулювання в Україні та потребу її вдосконалення. Обґрунтовано цілий ряд засобів усунення цього недоліку, підвищення ефективності системи антимонопольного регулювання концентрації капіталу. До них відносяться: вдосконалення нормативно-правової бази захисту українського підприємництва від зловживань монопольною владою у вигляді використання неринкових засобів встановлення контролю над підприємством; адвокатування корпоративного захисту; переорієнтація системи аналізу та регулювання концентрації капіталу, перенесення в ній акцентів із ретроспективного підходу на прогноз можливих варіантів розвитку релевантного ринку, суміжних сфер господарювання, та економіки в цілому після здійснення концентрації; підвищення рівня порогових показників нотифікації до середнього рівня по країнам Східної Європи; врахування при розрахунку показників ринкової концентрації інтеграційного потенціалу концентраційної угоди як міри взаємозалежності учасників концентрації; удосконалення методик дослідження меж релевантного ринку та виміру рівня ринкової концентрації тощо. 8. Зростання частки олігопольних ринків у структурі економіки України, посилена зміною ступеня їх дисперсності, вимагає від Антимонопольного комітету України перегляду та удосконалення системи антимонопольного регулювання концентрації капіталу з урахуванням специфіки олігопольних ринків (взаємозалежності їх учасників). Процес концентрації капіталу спроможний підвищити координаційну здатність олігопольного ринку як передумову його колективної монополізації. Для поліпшення оцінки впливу концентрації капіталу на координаційну здатність ринку повинен здійснюватися аналіз зміни ряду показників – ступеня жорсткості олігополії, дисперсності олігопольного ядра ринку, ступеня ринкової влади покупця, міри достатності величини вільних потужностей в галузі для підтримання паралельної поведінки, що відбувається внаслідок концентрації капіталу. 9. Запропоноване теоретико-методологічне та методичне забезпечення порівняльного аналізу позитивних та негативних наслідків концентрації капіталу дає змогу сформувати необхідні передумови для більш дієвого регулювання процесу концентрації. Конструкція системного аналізу процесу концентрації капіталу включає в себе два етапи: перший етап – кількісний порівняльний аналіз позитивних та негативних наслідків концентрації, що здійснюється на мікроекономічному рівні, у розрізі окремого релевантного ринку; другий етап – якісний порівняльний аналіз макроекономічних ефектів концентрації капіталу. Роль концентрації капіталу у формуванні та посиленні конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченні сталого економічного зростання буде підвищуватись. |