1. Лімітативність розглянуто як функціонально-семантичну, лексико-граматичну категорію, одне з функціонально-семантичних полів у межах загального поля аспектуальності, що охоплює різні типи відношення дії до її межі (границі). Спектр лімітативних відношень зводиться до протиставлення граничності/неграничності дії як вияву семантики дієслівної форми, внутрішньодієслівної семантики або поєднання дієслова з контекстними елементами – як дієслівними, так і недієслівними. Вплив дієслова на реалізацію граничності/неграничності дії залежить не лише від його лімітативної (граничної/неграничної) потенції, а й слабкого/сильного типу. 2. У поєднанні дієслова з контекстними елементами утворюється поле аспектуальної гравітації дієслова та придієслівного елемента (маркера мікрополя), у якому реалізується граничність або неграничність дії та певні характеристики дії, залежно від семантики аспектуально активного елемента й аспектуального типу дієслова. Взаємодію у контексті „дієслово плюс більш ніж один контекстний елемент” розглянуто як накладання двох або більше мікрополів лімітативності з центром у дієслові. 3. Локальне, квалітативне, квантитативне та темпоральні поля поділено на різні мікрополя, кожне з яких характеризується певним набором семних параметрів, що задають відповідні аспектуальні характеристики дії, типової для мікрополя. Кожне мікрополе синтаксично перебуває в межах одного речення, проте часто піддається впливу інших елементів – за межами мікрополя, але в межах речення, або ж за його межами. Рух у мікрополях локальності розглянуто в широкому значенні. Граничність дії у локальних мікрополях безпосередньо залежить від типу об’єкта. У мікрополях руху виявлено додаткові елементи, які називаємо підсилювачами граничності: directly, up, out і т. ін. 4. Для квантитативного мікрополя неповноти дії (з маркерами almost, scarcely) властивим є недосягнення (або неповнота реалізації) дії, проте в ньому реалізується граничність дії. Для мікрополів мінімального ступеня прояву дії та великої насиченості дії характерною є неграничність дії зі ступенем дії, близьким до нуля, та частим тривалим повтором відповідно. 5. Темпоральні мікрополя характеризуються великою кількістю різних за семантичною структурою маркерів. Через це темпоральні мікрополя мають варіанти, для кожного з яких характерне домінування певної семи чи сем або контексту. В окремих варіантах позиція маркера є релевантною до його аспектуального впливу. Поле контактності з мікрополями швидкої зміни та відносно тривалого періоду має здатність до вираження граничності. Тип границі залежить від дієслова. У мікрополі миттєвої тривалості дії ця тривалість зменшується або збільшується за наявності підсилювача just або long, що створює проміжний варіант мікрополів миттєвої та відносно довгої обмеженої тривалості. В останньому одним зі способів вираження неграничності є повтор дієслова (виражений не лише тією ж формою дієслова, а й синонімічною формою) у поєднанні з „описовим” контекстом. Найсильніший варіант мікрополя необмеженої тривалості – варіант цьогочасної тривалості (маркер still). Це мікрополе має здатність виражати безперервну тривалість (НГ-дієслово) або нескінченну повторюваність дії (Г-дієслово). У мікрополі поступової граничності виявлено реалізацію одиничності дії з особливим типом границі – поступова граничність. Мікрополя послідовності та поступового наростання ознаки мають здатність до вираження неграничності дії, відповідно зі значеннями множинності та тривалості (з повторюваними елементами). 6. Досліджено результати поєднання різних мікрополів лімітативності, виявлено та розмежовано неоднозначні контекстуальні елементи. Аналіз результатів поєднання різних мікрополів виявив низку факторів, що спричиняють труднощі: велика кількість варіантів і маркерів та їх неоднакова комунікативна надійність; зміна положення маркера мікрополя; неоднорідна морфологічна та функціональна характеристики маркерів; вплив аспектуальної тенденції дієслова; вплив різнотипних суб’єктів та об’єктів; здатність окремих елементів до вираження різних дій у темпоральному та локальному планах; аспектуальна омонімія контекстних елементів. Омоніми можуть розрізнятися за типом іменного показника, функцією в реченні та позицією в контексті. Паралелізм локального та темпорального плану виявляється неоднаково у різних типах контекстів. Основним результатом накладання двох однополюсних мікрополів є посилення комунікативної надійності контексту (щодо Г/НГ дії) з можливою модифікацією способу дії. При накладанні граничних мікрополів руху від та до об’єкта (маркери from, to) виявлено також протилежний результат (неграничність дії). Унаслідок поєднання двох неграничних мікрополів – тривалості та повтору – спостерігається реалізація значення повторюваності дії, що свідчить про вищу комунікативну надійність останнього. При накладанні різнополюсних мікрополів відбувається нейтралізація граничності/ неграничності аспектуально слабшого мікрополя. При цьому окремі семи аспектуально слабшого мікрополя зберігаються, надаючи додаткової характеристики дії. Нейтралізація граничності в досліджуваних мікрополях спричинена домінуванням сми тривалості або повторюваності; при цьому остання є активнішою в аспектуальному плані й через це має, відповідно, вищий ступінь комунікативної надійності. Мікрополя локальності нейтралізуються частіше, ніж темпоральні. У сфері темпоральності мікрополя контактності та одноразовості мають здатність до нейтралізації. Нейтралізаторами виступають неграничні мікрополя різноспрямованого руху, тривалості та повтору. Проте ці ж мікрополя втрачають свою неграничну тенденцію в контексті спряженості дій у послідовності, у результаті їх поєднання з мікрополями одноразовості, контактності та руху від чи до об’єкта в їхній сильній формі (рух усередину та ізсередини), а також із підсилювачами граничності. Серед неграничних локальних мікрополів найслабшим виявлено мікрополе руху вздовж об’єкта. Накладання в контексті трьох і більше мікрополів приводить до аналогічних результатів, де мікрополя з вищою комунікативною надійністю домінують, а однополюсні – підсилюють комунікативну надійність граничної або неграничної дії. Комунікативна надійність мікрополя залежить від аспектологічної активності його маркерів. Проведено градацію мікрополів щодо їх поєднуваності та комунікативної надійності. 7. Запропоновано формальний запис семних параметрів мікрополів, а також аспектуальної семантики дії в результаті їх поєднання, що включає математичні оператори, символи математичної логіки, авторські спецзнаки тощо. Уніфікованість формального запису граничних/неграничних характеристик дії сприяє систематизованій інтерпретації лімітативних відношень, а також розвитку програмування мовленнєвих аспектуальних ситуацій (у широкому розумінні). Аналіз мікрополів лімітативності та їх моделювання спростить процедуру формального представлення аспектуальних відношень. Розробка низки положень, що стосуються виявлення розподілу лімітативних відношень дії в різних типах мікрополів лімітативності, а також диференціація зовні подібних елементів аспектологічного контексту, сприятимуть комплексній систематизації різноманітних засобів аспектологічного контексту, стануть основою для створення алгоритмів для дизамбігуації. | 