Отримані в процесі дослідження результати є підставою для таких загальних висновків: 1. Під впливом науково-технічного прогресу відбувається переорієнтація ролі і місця людини у системі суспільного виробництва. Складність сучасної виробничої техніки, швидкість технологічних процесів все далі відсувають людину від безпосередньої участі та спостереження за перебігом видозмін з об’єктами праці. Проміжне місце в управлінській діяльності людини на виробництві все більше займають прилади та панелі керування, в процесі спостереження за якими людина приймає управлінське рішення. Така ситуація актуалізує проблему розумової діяльності людини та її підготовку до неї. Це означає, що важливим показником професійної підготовки для більшої кількості сучасних професій має бути не тільки сума сформованих знань та вмінь, а й всебічно розвинуте образне мислення. Тому цілком закономірно, що основи інтелектуальної діяльності мають бути сформовані у кожної людини ще на етапі навчання в загальноосвітній школі. 2. Як засвідчує досвід, традиційно всі шкільні предмети з точки зору можливостей інтелектуального розвитку учнів умовно поділяють на такі, що мають для цього можливості, і такі, що не пов’язують з інтелектуальним розвитком школярів. До першої групи головним чином належать такі класичні предмети, як: математика, фізика, мова, література, які вчать учнів міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо. Мабуть, через недостатнє знання та упереджене ставлення до можливостей інших предметів їх не пов’язують з інтелектуальним розвитком. До таких предметів відносять і трудове навчання, навчальні завдання якого головним чином пов’язують з формуванням в учнів умінь та навичок, необхідних для виконання певної сукупності трудових дій. 3. Проведене дослідження переконливо засвідчує, що шкільний курс трудового навчання має широкі можливості для інтелектуального розвитку школярів. Техніко-технологічну діяльність учнів на уроках трудового навчання варто розглядати як процес поєднання практичних та розумових дій. Виходячи з того, що в конструктивно-технологічній задачі зосереджується потреба в практичному застосуванні знань і на їх основі формуються відповідні вміння, тому їх було обрано головним засобом розвитку операцій мислення в учнів на уроках трудового навчання. Організаційно-методичною основою забезпечення цього стала обґрунтована нами чітка система конструктивно-технологічних задач. Критерієм вибору цих задач виступила їх можливість активного включення школярів в інтелектуальну діяльність. Тобто, було відібрано саме ті задачі, процес розв’язування яких ґрунтується на операціях мислення. 4. Для оцінювання досягнутих результатів експерименту було визначено рівні інтелектуального розвитку школярів, в основу яких покладено відмінності в уміннях учнів здійснювати операції мислення. Встановлено наявність суттєвих відмінностей у здатності учнів здійснювати операції мислення в процесі технічної діяльності. Виявлені відмінності дали підстави виділити три рівні розумової діяльності учнів на уроках трудового навчання: низький, середній і високий. Показниками кожного з рівнів було обрано види та результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, які ґрунтуються на конкретних інтелектуальних операціях. Це дало підстави в ході дослідно-експериментальної роботи оцінювати ступінь розвитку в школярів не окремих операцій мислення, а результати їх навчальної діяльності, які містять і згадані операції. Завдяки цьому не виникала потреба вносити кардинальні зміни в організацію навчального процесу в експериментальних класах й існувала можливість оцінювати досягнуті результати інтелектуального розвитку школярів. Кількісні показники результатів експериментальної роботи показали, що визначені дидактичні умови варто розглядати як комплексний засіб, що забезпечує інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання. Підтверджено суттєвий вплив рівня розвитку в учнів операцій мислення на результати навчально-пізнавальної діяльності. Розвинута в учнів здатність до інтелектуальних операцій сприяла кращому засвоєнню ними навчального матеріалу на уроках трудового навчання, в них простежувалось закономірне зростання показників успішності, завдяки досягненню вищого рівня інтелектуального розвитку. 5. У дослідженні обґрунтовано дидактичні умови, що забезпечують інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання. Вони передбачають: необхідність усвідомлення вчителем потреби здійснювати інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання; забезпечення належного рівня підготовленості вчителя до здійснення інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання; досягнення систематичності в організації розумової діяльності школярів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі технологічних задач; відсутність у процесі розв’язування конструктивно-технологічних задач елементів, пов’язаних з непродуктивною діяльністю учнів. У процесі дослідження обґрунтовано, що результативність інтелектуального розвитку школярів значною мірою залежить від систематичного залучення їх до здійснення операцій мислення. Тому важливо, щоб ця діяльність відбувалась послідовно і систематично на кожному з уроків трудового навчання. Системотвірним засобом для реалізації цієї умови має стати навчальний посібник у вигляді робочого зошита. Обґрунтовано дидактичні функції цього навчального посібника: забезпечення належних умов для міцного засвоєння учнями основних теоретичних положень курсу трудового навчання; формування в учнів умінь і навичок розв’язувати типові технологічні задачі; активізація інтелектуальної діяльності учнів у процесі виконання технологічних завдань; уникнення непродуктивної технічної діяльності учнів, пов’язаної з переписуванням умови задачі; створення умов для вдосконалення методики трудового навчання.
Доведено, що робочий зошит забезпечує систематичне залучення учнів до розумової діяльності, передбаченими в ньому спеціально відібраними типами технологічних задач. Усебічний аналіз літературних джерел з психологічних умов технологічної діяльності показав, що головне місце в ній дослідники відводять формуванню процесів уяви та просторового мислення. Незважаючи на глибоку насиченість технічних дій, інколи явно виражену, операціями мислення, дослідженню та висвітленню їх механізмів приділялось недостатньо уваги. Тому, мабуть, саме з цієї причини і не пов’язувались можливості курсу трудового навчання з розумовим розвитком школярів. Запобігти надалі такій ситуації мала би відповідна підготовка майбутніх учителів трудового навчання. Проведене дослідження не вичерпує поставлені та розв’язані в процесі роботи завдання усіх проблем інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання. Надалі варто розробити класифікацію конструктивно-технологічних задач на основі їх відповідності рівням інтелектуальної діяльності учнів, створити систему засобів навчання, спрямованих на активізацію інтелектуальної діяльності учнів, що може стати основою багатьох наступних наукових досліджень. |
