Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі найважливіші висновки, що характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення. 1. Визначення М.Д.Кондратьєва, що кон’юнктура кожного даного моменту є “ … напрямок і ступінь зміни сукупності елементів народногосподарського життя в порівнянні з попередніми моментами” приводить до логічного висновку, що під міжнародною економічною кон’юнктурою слід розуміти швидкість зміни дії науково-технічних та соціально-економічних факторів світового товарного ринку. 2. Економічна кон’юнктура має ієрархію, яка будується у двох площинах світового ринку: вертикальній та горизонтальній. По вертикалі кон’юнктура формується за напрямом: світове господарство – конкретний регіон – країна чи її частина. В горизонтальному напрямі ієрархія вибудовується як кон’юнктура економіки в цілому, кон’юнктура окремої галузі чи її підгалузі. Такий підхід дозволяє структурувати та диференціювати поле кон’юнктурних процесів. Так, в залежності від обраного масштабу по кожному напрямку, можна говорити про кон’юнктуру світового автомобільного ринку, світового ринку легкових автомобілів, економіки України в цілому, автомобільного ринку України, автомобільного ринку столичного регіону України тощо. 3. Введення поняття диференціальної кон’юнктури, як різниці між показниками кон’юнктури двох ринків в одному часовому періоді, забезпечує аналітичне порівняння кон’юнктур різних ринків з визначенням їх взаємозалежності за допомогою якої інвестори, які виходять на ринок, можуть не лише вирішити завдання оптимізації розподілу інвестиційних ресурсів за регіонами чи галузями (підгалузями), а й визначити кількісну характеристику динаміки кон’юнктури в горизонтальному та вертикальному напрямах. 4. Виявлення ієрархії факторів кон’юнктури ринку дає можливість виокремити найбільш чутливі його індикатори: демографічні зміни, рівень доходів та заощаджень населення, динаміку кредитних операцій, рівень інвестицій, обсяг виробництва, рівень прибутковості та рентабельності, тарифні й нетарифні обмеження, розмір прямого та прихованого субсидіювання виробництва та експорту, масштаби спеціальних урядових програм, динаміку валютного курсу, ціну на нафту, залізо тощо. 5. Аналіз існуючих підходів прогнозування кон’юнктури, а саме: методу нормативних розрахунків, у тому числі інтерполяції; методу аналогій (методу історичних аналогій, методу математичної аналогії); методу дерева цілей; методу екстраполяції; методу експертних оцінок; методу ієрархій; методу математичного моделювання (концепція “Гарвардський барометр”, метод провідних показників); методу групового урахування аргументів дозволив виокремити два перспективних методи для проведення прогнозування кон’юнктури ринку - метод провідних показників чи індикаторів (модифікації якого широко використовуються в багатьох установах, зокрема Національному бюро економічних досліджень у США, Мюнхенському інституті інформації та дослідження тощо), а також метод групового урахування аргументів. Саме вони є перспективними, бо дозволяють комплексно врахувати всі фактори та встановити аналітичну залежність між функцією стану ринку та факторами, що на нього впливають. 6. Потреба характеризувати кон’юнктуру не лише у статичних одномірних та двомірних величинах вимагає виходу за межі існуючих підходів кількісної оцінки кон’юнктури міжнародного товарного ринку та введення похідної за часом від функції стану ринку, що визначається як добуток обсягу продажів за певний період часу на середньоринкову ціну товару. Це дає можливість не лише якісно (зростання чи спадання), але й кількісно визначати динаміку і напрям зміни кон’юнктури. 7. Аналіз структури та обсягів продажів світового ринку легкових автомобілів дає можливість визначити його найбільші сегменти, а саме США, Європу, Південно-Східну Азію та ринки окремих країн (Росію, Україну), а також віднайти множину даних, що необхідні для визначення функції стану ринку легкових автомобілів. Такими, найбільш впливовими характеристиками є: країни регіону (або весь регіон у випадку США) з найбільшими обсягами продажів, модельні ряди та моделі, які мають найбільший збут, а також їх середньоринкові ціни. 8. Визначення кількісної оцінки тенденцій розвитку ринків легкових автомобілів як похідної за часом від функції стану ринку , де - ціна - ї моделі автомобіля в - му регіоні, - кількість продажів - ї моделі автомобіля в - му регіоні, - кількість моделей, - кількість регіонів, дозволяє давати об’єктивну характеристику динаміки змін кон’юнктур різних ринків та оцінювати їх значення у формуванні світового ринку. 9. Використання запропонованого теоретико-методологічного підходу (визначення похідних за часом від ємності ринків як величин, що визначають кон’юнктури ринків) та проведення розрахунків за статистичними даними конкретизує тенденції розвитку кон’юнктур головних сегментів світового ринку легкових автомобілів (США, Європа, Південно-Східна Азія), ринків окремих країн (Росія, Україна) та ступінь впливу цих сегментів на світовий ринок. 10. Проведене дослідження кон’юнктури автомобільного ринку України за запропонованою методикою у період 2001-2007 років показало існування тренду до динамічного підвищення кон’юнктури та наявності регулярних сезонних коливань: зимові місяці, особливо січень і грудень, вирізняються несприятливою кон’юнктурою, в той час як у березні і квітні – навпаки, проявляється сезонний максимум, що певною мірою переважає зимовий мінімум. 11. Аналіз кон’юнктуроутворюючих факторів показав, що вплив пов’язаних ринків (паливно-мастильних матеріалів, запчастин, технічного обслуговування) є суттєвим при дослідженні кон’юнктури в розрізі окремих моделей або дрібних сегментів ринку, але із збільшенням масштабу досліджуваного сегменту значення цього фактору нівелюється завдяки внутрішньому перерозподілу продажів. Тому при дослідженні ринку легкових, вантажних автомобілів або автомобільного ринку в цілому фактор пов’язаних ринків можна не враховувати. 12. Фактори, котрі пов’язані з державним регулюванням, можуть чинити суттєво різний вплив на кон’юнктуру автомобільного ринку для різних суб’єктів ринку. Дія такого роду факторів особливо помітна в Україні, де основні оператори ринку контролюються протилежними лобістськими силами. Це ускладнює визначення ефективності дії чинників, пов’язаних з державним регулюванням, при аналізі та прогнозуванні кон’юнктури автомобільного ринку. 13. Завдяки обробці статистичних даних та проведеному дослідженню методами кореляційного аналізу та методом групового урахування аргументів були визначені кон’юнктуроутворюючі фактори, що діють на автомобільних ринках України, Китаю та Індії. Визначальними серед них є ті, які можна вважати остаточно не сформованими, а саме - сукупні доходи, динаміка банківського кредитування тощо, тобто такі, що зумовлюють грошове забезпечення населення. Водночас, було виявлено, що для розвинутих ринків США, Японії, європейських країн поряд з вищезгаданими суттєву роль відіграють ВВП, валютний курс та інші чинники загальноекономічного характеру. 14. Прогноз кон’юнктури ринку легкових автомобілів України, здійснений за допомогою розробленого підходу, показав, що зростання темпів розвитку ринку у 2007 та 2008 роках мало скласти 16% та 32% відповідно. Проте, останнє прогнозне значення не підтвердилось через фінансову-економічну кризу, що почалась у 2008 році. |