Анотація до роботи:

Коновець С.П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук: спеціальність 10.02.05 - романські мови. Київський Національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2002.

В дисертації досліджується комунікативно-прагматичний аспект фразеологічних одиниць в мові іспанської періодичної преси, визначається інформаційно-комунікативний потенціал фразеологічних одиниць цих виданань, специфіка їх функціонування в різних публіцистичних структурах. Значна увага приділена вивченню національно-культурних аспектів фразеологізмів, їх ролі в масовій комунікації. Показано, що в газетному дискурсі конотативне значення фразеологічної одиниці включається у процес аргументації, націлене на формування культурно-семантичної моделі статті і на виконання комунікативних стратегій.

Запропоновано класифікацію найуживаніших в іспанських газетах фразеологізмів за їх функціонально-стилістичними характеристиками, визначено комунікативно-прагматичні властивості цих фразеологічних одиниць.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і констатується:

1. В ході вивчення світових тенденцій розвитку фразеології виявлено ряд напрямів і традицій, кожна з яких є певним відображенням концептуальної орієнтації різних фразеологічних шкіл. Показано, що з початку 80-х років формується нова парадигма досліджень ФО, для якої характерні когнітивно-інтерпретаційні моделювання процесу відбору фразеологізмів у різних висловлюваннях, комунікативно-прагматичний підхід до аналізу фразеологізмів у медіа-дискурсі, вивчення етнокультурних лексико-семантичних можливостей ФО. Проаналізовано сучасні класифікації усталених одиниць, де фразеологізми вирізняються з позицій висловлювання та усталеності у нормі, системі та мовленні.

2. В основі створення фразеологічного образу лежить когнітивний процес, який втілюється у культурних кодах, що зберігаються у колективній свідомості соціуму. Образні ФО мають соціально усвідомлену конотацію, що передбачає єдність раціонально-понятійного та емоційно-експресивного і слугує важливим засобом побудови газетного тексту.

3. В ході аналізу інформаційно-комунікативних властивостей фразеологізмів виявлено фразеологічну інформацію, яка містить в собі усю сукупність притаманних фразеологізму значень, що актуалізуються у певній комунікативній ситуації, і при утворенні якої конотативне значення зумовлює інформативну цінність досліджуваних одиниць.

4. ФО в контексті висловлювання виражають сукупність емоційно-оцінного, комунікативного і прагматичного аспектів змісту. Вони виступають важливими комунікативними елементами газетно-публіцистичного дискурсу, який тісно пов’язаний як з логіко-понятійним, так і з емоційно-образним сприйняттям тексту й актуалізуються на когнітивному і культурному рівнях фразеологічної інформації. Особлива роль належить фразеологізмам ідіоматичного характеру, зокрема у творенні символів, що конструюють фрейм (концептуальна структура відомостей, яка втілює стереотипну ситуацію).

5. У процесі комунікації фразеологізм виступає джерелом двоканальної інформації (по лінії буквального та конотативного значення), яка активізує образне, асоціативне мислення учасників комунікативного акту. За допомогою образних фразеологізмів створюється культурно-семантична модель дискурсу (зокрема у статтях аналітичного характеру). У статтях інформаційного жанру спостерігається процес дефразеологізації.

6. Виявлено різні пласти фразеологізмів з національно-культурним компонентом, встановлено звязок системи образів, закріплених у фразеологічному фонді мови, зі змістом національно-культурної інформації. Безеквівалентні фразеологічні одиниці виступають джерелом фонової національно-культурної інформації, що є визначальною у процесі комунікації. У змісті образних ФО ідіоматичного характеру виділено особливий тип інформації – культурну конотацію, яка відповідає прагматиці газетно-публіцистичного дискурсу - впливати на суспільну думку, і відображає когнітивну структуру фразеологічної одиниці, а отже, культуру народу, його ментальність.

7. Запропоновано класифікацію фразеологічних одиниць у мові періодичної преси за їхньою функціонально-стилістичною характеристикою, в основу якої покладено умовний поділ фразеологізмів на функціональні та образні - відповідно до їх функцій у газетному дискурсі і виділено окремі їх групи: газетно-публіцистичні стандарти, міжстильові фразеологізми, ФО термінологічного походження і фразеологізми з національно-культурним компонентом.

8. У мові газети спостерігається явище фразеологізації термінологічних словосполучень і переходу термінів професійних мов до складу загального фразеологічного фонду мови. Процес фразеологізації у пресі сприяє інтернаціоналізації термінологічних словосполучень, а отже, розширює можливості міжкультурної комунікації.

9. Домінантною рисою фразеологізму в газетному дискурсі є поєднання експресії та стандарту. Виділено фразеологізми за функціями їх вживання (номінативно-експресивні та експресивно-номінативні) та диференційовано за жанрами. Експресивність та емоційність ФО включені у процес аргументації, переконання (чим вищий рівень експресивності і емоційності фразеологізму, тим сильніший його вплив на адресата комунікативного акту). Як свідчить аналіз іспанських видань, процесу аргументації підпорядковані усі семантико-функціональні характеристики фразеологізмів, вживання яких залежить від більшої чи меншої установки на переконання, від тематики рубрик та жанрів.

10. Виявлено типи авторських трансформацій фразеологізмів, де трансформація ФО є однією з форм їх функціонування у періодичній пресі. Дослідження фразеологічних одиниць, які були оказіонально модифіковані, дозволяє зробити висновок, що фразеологія є складовою частиною системи виражальних засобів газетно-публіцистичної мови взагалі, а оказіональна трансформація повинна розглядатися як особливий авторський стилістичний прийом, завдяки чому можна виявляти складні лінгвістичні процеси в іспанській періодиці.

Публікації автора:

1. Коновець С.П. Експресивні засоби використання фразеологічних одиниць в іспанській періодичній пресі (на матеріалах газети “El Pas”) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К., 2000. - Вип.28. -С.43-49.

2. Коновець С.П. Інформаційно-комунікативні властивості фразеологізмів (на прикладі іспанської мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. -К., 2000. - Вип.4.-С.302-311.

3. Коновець С.П. Компаративний аналіз фразеологізмів іспанської та української мов (етнокультурний аспект) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. -К., 2001. - Вип.5.-С.99-105.

4. Коновець С.П. Деякі національно-культурні особливості фразеології (на прикладі іспанської та української мов) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К., 2001. - Вип.31. -С.47-49.

5. Коновець С.П. Національні та інтернаціональні аспекти фразеології // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство. Збірник наукових праць. -К., 2000. -С.144-147.