Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Зоологія


Ковалишина Світлана Петрівна. Комплекси Acaroidea антропогенних та напівприродних біотопів Правобережного Центрального Лісостепу України : Дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2006. — 149арк. : фотоіл., рис., табл. — Бібліогр.: арк. 117-133.



Анотація до роботи:

Ковалишина С.П. Комплекси Acaroidea антропогенних та напівприродних біотопів Правобережного Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук із спеціальності 03.00.08. – зоологія, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2006р.

Проведено збір матеріалу і визначено видовий склад кліщів надродини Acaroidea з антропогенних біотопів – млини, комори, овочесховища, підстилка тваринницьких господарств, сіно та з напівприродних біотопів – гнізда мишевидних гризунів і птахів на території сховищ та у лісосмугах, підстилка лісосмуг.

На території Правобережного Центрального Лісостепу зареєстровано 23 види кліщів з надродини Acaroidea, також проведено синонімію цих видів. Доведено, що кількісний і якісний склад комплексу кліщів залежить від умов оточуючого середовища, а у сховищах і млинах і від матеріалу забудови.

Визначено основні шляхи формування комплексів кліщів при зберіганні сільськогосподарської продукції, виділено місця існування акароїдей у стаціях – резервантах постійного та тимчасового використання.

1. На території Центрального (Правобережного) Лісостепу України в антропогенних та напівприродних біотопах виявлено 23 види акароїдних кліщів, які належать до 14 родів, 4 підродин, 2 родин, 1 надродини Acaroidea. Список акарид на території дослідження доповнився 11 видами. Вперше на території сховищ України і гніздової фауни ссавців Центрального Правобережного Лісостепу України зафіксовано вид Acarotalpa sp.

2. Види акарокомплексу за частотністю, чисельністю і шкодочинністю згруповано для кожного обстеженого біотопу як:

– ядро (зустрічаються протягом всіх сезонів року і мають високу чисельність і частотність);

– оточення (характеризуються середньою чисельністю і частотністю, присутність залежить від певного фактора);

– шлейф (мають низьку чисельність і частотність та можливо є випадковими або тимчасовими одиницями комплексу).

3. За екологічними преферендумами виділено:

– неспеціалізовану групу (еврибіонтів), що зустрічаються у всіх обстежуваних місцях і є найпоширеніші, без певної спеціалізації (Acarus farris, Acarus siro, Aleuroglyphus ovatus, Mycetoglyphus fungivorus, Tyrophagus longior, Tyrophagus perniciosus, Tyrophagus putrescentiae, Tyrophagus similis, Tyrophagus mixtus, Tyrophagus silvester, Neoacotyledon rhizoglyphoides, Neoacotyledon sokolovi, Sancassania berlesei, Sancassania sphaerogaster, Rhizoglyphus echinopus);

– специфічну групу (олігобіонтів), що зустрічаються в одному або двох обстежуваних біотопах і присутність їх, можливо, є випадковою або обумовлена специфічними умовами існування (Suidasia nesbitti, Cosmoglyphus redikorzevi, Tyreophagus entomophagus);

– спеціалізовану групу (стенобіонтів), що утворюють кліщі, присутність яких обумовлена наявністю тільки спеціалізованих умов (Tyrolichus casei, Rhizoglyphus callae, Schwiebea novа, Histiogaster carpio, Acarotalpa sp.).

4. З’ясовано сезонні зміни структури ядра акарокомплексу, що підтверджується результатами аналізу коливання чисельності його представників. Між кількістю видів в акарокомплексі та їх частотою вияву існує позитивний зв’язок, що свідчить про взаємовигідність існування більшості представників кліщів та пов’язано із сукцесією видів протягом року, а саме – види, які становили ядро в одному сезоні переходять в оточення в іншому і навпаки.

5. Виявлено можливі шляхи та резервації (постійні та тимчасові) поповнення комплексів акароїдних кліщів у сховищах, коморах в умовах Центрального Правобережного Лісостепу України. Основні шляхи:

– симфорія (без мутуалізму) – постійне існування акарид у просипах зерна, борошна та інших органічних рештках у щілинах підлоги, кутках сховищ;

– анемохорія – розселення повітряними шляхами.

– пасивний шлях розселення разом із сільськогосподарською продукцією з полів;

– форезія – тимчасове розселення акарид із затриманням його онтогенезу і живлення на тілі іншого організму, при цьому кліщ, що розселяється активно, більш чи менш цілеспрямовано відшуковує „господаря”, прикріплюється до нього, а коли потрапляє в оптимальні умови – відокремлюється;

– основним джерелом поповнення акарокомплексу у сховищах є гнізда гризунів, що знаходяться в межах сховищ та на прилеглій території.

6. Розроблені практичні рекомендації щодо виявлення шкідливих акарид у сховищах, за видовим складом яких знайдено оптимальні заходи ліквідації цих шкідників та знищенні резервацій їх існування.

Публікації автора:

  1. Ковалишина С.П. Формування природних і синантропних угрупувань акароїдних кліщів у Центральному (Правобережному) Лісостепу України // Вісник зоології. – Київ, 2003. – Т. 37, № 3. – С.79-83.

  2. Ковалишина С.П. Акарофауна (Acari: Acariformes) мышевидных грызунов как путь формирования комплекса акарид хранилищ // Известия Харьковского энтомологического общества. – Харьков, 2003. – Т.Х, Вып.1-2. – С. 145-147.

3.Ковалишина С.П. Комплекси Acaroidea антропогенних біотопів Правобережного Центрального Лісостепу України // Вісник зоології. – Київ, 2006. – Т.40, № 2. – С.165-170.

4.Ковалишина С.П. Акарокомплекси бджолиних сімей Центрального Лісостепу України // Вісник Черкаського університету. – Черкаси. – 2000. – Вип.22. – С. 79-84.

5.Ковалишина С.П., Миколайко В.П. Деякі особливості фауністичного розподілу акароїдних кліщів в умовах Центрального Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (спец. випуск – Біологічні науки і проблеми рослинництва). – Умань: Уманський державний аграрний університет, 2003. – С.868-869.

У цій статті 60% результатів отримано дисертантом, який зібрав та визначив види акароїдних кліщів з регіону дослідження.

6.Ковалишина С.П. Роль акароїдних кліщів в ґрунтоутворенні Центрального Лісостепу України // Тези І міжнародної наукової конференції «Структура та функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах». – Дніпропетровськ, 2001. – С.70-71.

7.Ковалишина С.П. Матеріали до акарофауни сіна Центрального Лісостепу України // Матеріали виступів учасників міжнародної конференції та Всеукраїнського екологічного ярмарку «Екологічні проблеми: шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України». – Черкаси, 2001. – С.164-168.

8.Ковалишина С.П. Формування комплексів акароїдних кліщів (Acariformes: Acaroidea) природних і синантропних стацій в умовах Центрального (Правобережного) Лісостепу України // VІ з’їзд Українського ентомологічного товариства. Тези доповідей. – Біла Церква. – 2003. – С.48-49.

9.Ковалишина С.П. Матеріали до фауни кліщів ґрунту Центрального Лісостепу України // Матеріали всеукраїнської наукової конференції «Екологічна наука і освіта в педагогічних Вузах України». – Київ, «Науковий світ». – 2000. – С.89-91.

10.Ковалишина С.П. Акарокомплекси бджолиних сімей Черкаської області // Науковий вісник Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. – Київ, 2000. – С.41-46.

11. Ковалишина С.П., Дерев’яга В.В. Шляхи формування і сезонна зміна акарокомплексів млинів в умовах Центрального Лісостепу України // Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ. – Київ. – 2003. – Вип.6. – С.38-45

У цій статті 70% результатів отримано дисертантом, який зібрав та визначив види акароїдних кліщів з регіону дослідження

12. Ковалишина С.П., Снігур І.В. Екологічні особливості та розподіл комірних Acaroidea в природних та синантропних місцях Черкащини // Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ. – Київ: «Науковий світ». – 2004. – Вип.7. – С.23-26.

У цій статті 50% результатів отримано дисертантом, який зібрав та визначив види акароїдних кліщів з регіону дослідження