Анотація до роботи:

Тресницька В.А. Комплексні методи діагностики та заходи профілактики післяродових ускладнень у корів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2007.

Дисертація присвячена аналізу основних показників відтворення стада корів, дослідженню сезонної і вікової динаміки післяродових ускладнень матки, післяродової патології, та вивченню характеру морфо-біохімічних, імунобіологічних та гормональних показників крові корів для вивчення характеристики основних діагностично-прогностичних тестів при фізіологічному і ускладненому перебігу післяродового періоду.

В роботі доведено, що основними причинами післяродової патології у корів і телиць є післяродові ускладнення (субінволюція) матки (11%), післяродовий ендометрит (10,2%), вагініти, вестибуліти та цервіцити (8,6%).

Ускладнення пуерперального періоду характеризуються змінами морфо-біохімічних показників, гормонального стану та імунограми, що є основою для застосування засобів імуномодуляції. За змінами вищевказаних показників, а також даними клінічної оцінки загального стану та стану органів статевої системи корів встановлено параметри основних діагностично-прогностичних тестів при фізіологічному і ускладненому перебізі післяродового періоду у корів, що надає змогу використовувати їх для ранньої діагностики патології у післяродовому періоді та застосуванню ефективних заходів її профілактики.

Встановлено, що застосування з профілактичною метою ПДЕ та естрофану призводять до покращення показників імунобіологічної резистентності та зниженню частоти виникнення післяродових ускладнень.

1. Функціональні розлади органів статевої системи тварин, які спостерігаються під час вагітності, родів і в перші дні післяродового періоду можуть сприяти розвиткові післяродової патології, що обумовлює тривалу неплідність корів та зниження їх продуктивності. Застосування з профілактичною метою за 10 діб до родів тканинного препарату ПДЕ дозволяє не тільки підвищити стан імунобіологічної активності, попередити розвиток післяродових ускладнень, але й отримати високу молочну продуктивність корів.

2. Вибраковка корів у базових господарствах Луганської області у 2003-2006 роках складала 11%, домінуючими причинами яких була патологія родів та післяродова патологія (3,2-8,8%). Низькі показники відтворення корів з ускладненнями у післяродовий період характеризуються збільшенням сервіс-періоду в середньому до 84,93±6,73 діб, зниженням заплідненості і зменшенням кількості отриманих телят.

3. Серед основних причин неплідності телиць слід зазначити штучну та аліментарну неплідність, відсоток яких коливався від 3,4 до 45,6, а у корів – симптоматичну неплідність відмічали у 8,7-16,2%. У віковому аспекті серед післяродової патології домінуючим були післяродові ускладнення (субінволюція) матки (11%), післяродовий ендометрит (10,2%), вагініти, вестибуліти, цервіцити (8,6%) у корів після 3 і 4 отелів.

4. У корів з ознаками післяродових ускладнень було встановлено збільшення термінів проявлення передвісників родів на 9,77 годин (Р<0,001); набряку молочної залози на 40,9 годин (Р<0,001); витікання цервікального слизу на 14,86 годин (Р<0,001); та зменшення на 6,28 годин (Р<0,001) розкриття шийки матки. Кількість лохіальних виділень після родів у корів була різною, що залежало від тривалості родового процесу. У той же час у всіх вікових групах строки виділення лохій достовірно (Р<0,001) подовжувались на 6,66 діб і в середньому становили 20,08 днів.

5. Під час вагітності у нетелів і корів відбувається ряд складних адаптаційних процесів, спрямованих на підтримку гомеостазу, які обумовлюють виражені зміни клітинних і гуморальних захисних реакцій (олігохромемія, еозинопенія та диспротеінемія на фоні набутого імунодефіциту). Так, у корів, у яких було встановлено післяродові ускладнення, за 10 діб до родів відмічали зменшення кількості еритроцитів на 17% (Р<0,001), лейкоцитів - на 21,2% (Р<0,001), еозинофілів - на 58,1%, сегментоядерних нейтрофілів – на 25,5% (Р<0,001), моноцитів – на 44,3% (Р<0,001) та збільшення юних нейтрофілів (Р<0,001).

6. При післяродових ускладненнях у корів відмічається зменшення загального білка - на 14,5%, альбуміну – на 14%, б₁-глобулінів – на 68,5%, б₂-глобулінів – на 64,7% та в-глобулінів – на 32,1%, в порівнянні з тваринами з фізіологічним перебігом пуерперального періоду. За 10 днів до родів вміст естрадіолу становив 0,39 нмоль/л, тоді як у корів з післяродовими ускладненнями він був на 28% нижчим (Р<0,001), а концентрація прогестерону була 10,88 нмоль/л та 32,26 нмоль/л відповідно.

7. Перебіг післяродового періоду характеризується зниженням рівня В-лімфоцитів і Т-клітин на 16%, концентрації імуноглобулінів - на 5%, вмісту імунних комплексів - на 1,6-4,2%. За кількістю В-лімфоцитів здорові корови перевершують корів з післяродовими ускладненнями на 37,8% (Р<0,001), Т-лімфоцитів – на 35,8% (Р<0,001), Т-активних – на 37,5% (Р<0,001), Т-хелперів – на 52,1% (Р<0,001), Т-супресорів - на 52,6% (Р<0,001), великомолекулярних імунних комплексів у 3 рази (Р<0,001), середньомолекулярних – в 1,7 рази (Р<0,001), а також зниження дрібномолекулярних – у 2,1 рази (Р<0,001). Зміни кількісних показників імунного гомеостазу корелюють з встановленими в процесі дослідження доказами імунодепресії, що є основою для застосування засобів імуномодуляції.

8. Комплексне раннє прогнозування післяродових ускладнень у корів в господарствах різної форми власності, дасть змогу своєчасно застосувати ефективні заходи їх профілактики та лікування. До показників щодо прогнозування розвитку післяродових ускладнень у корів слід віднести достовірні зміни морфо-біохімічних, гормональних, імунологічних показників крові та характер цитологічного складу вагінальних мазків-відбитків.

9. Дворазове застосування тканинного препарату ПДЕ посилює метаболічні процеси в організмі корів, про що свідчить достовірне підвищення кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, моноцитів та загального білка, достовірне (Р<0,05 - Р<0,001) зростання загальної кількості лімфоцитів за рахунок Т-загальних лімфоцитів, особливо хелперів і Т-активних на фоні збільшення рівня імунних комплексів та імуноглобулінів.

10. Дворазове застосування ПДЕ та естрофану дозволило 73,3% корів повноцінно проявити стадію збудження статевого циклу, що на 40% більше, ніж при одноразовому введенні ПДЕ та на 13,3% більше, ніж при ін’єкціях ПДЕ та естрофану і на 53,3% більше, ніж у тварин, яким препарати не застосовували. Введення ПДЕ дозволило скоротити загальний строк тривалості родів на 93,27 - 119,07 хвилин, виділення лохій - на 2,03 - 2,27 доби та попередити виникнення патологічних родів у 26,6% тварин, затримання посліду – у 6,67-26,67%, а післяродових ускладнень – у 13,3-26,7% корів, у порівнянні з тваринами, яким препарати не застосовували.

11. Економічний ефект на гривню витрат після застосування препаратів тваринам, яким вводили лише ПДЕ склав 16,01-19,29 грн., у тварин після ін’єкцій ПДЕ та естрофану – 9,17-9,57 грн., а в групі корів після дворазового введення ПДЕ та естрофану – 6,56-7,01 грн..

Публікації автора:

1. Тресницький С.М., Знагован С.Ю., Шпилева Л.О., Бондаренко О.В., Петрущенко А.І, Тресницька В.А. Вивчення антибіотикорезистентності мікроорганізмів, ізольованих із статевих органів корів, хворих на ендометрит // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2005. - №50/73. - С. 274-277.

(Здобувач приймала участь у проведенні експериментальних досліджень та статистичній обробці даних, самостійно провела узагальнення результатів та написання статті).

2. Тресницька В.А., Шпилева Л.О., Ігуменцева О.І. Показники запліднюваності корів і телиць в базових господарствах Луганської області // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2006. - №63/86. - С. 197-201.

(Здобувач вивчила показники відтворення корів, провела аналіз отриманих результатів та підготувала статтю до друку).

3. Тресницька В.А. Показники природної резистентності у корів сухостійного і післяродового періодів // Збірник наукових праць Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2006. - С. 137-141.

4. Тресницька В.А. Результати акушерської і гінекологічної диспансеризації корів у базових господарствах Луганської області // Збірник наукових праць Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2006. - №1-2 (15-16). - С.186-188.

5. Тресницька В.А., Харенко М.І. Динаміка поширеності акушерської та гінекологічної патології первісток та корів в господарствах Луганської області // Збірник наукових праць Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2006. - №41. - С. 223-229.

(Здобувач вивчила показники акушерської та гінекологічної патології корів в динаміці, провела аналіз отриманих результатів та підготувала статтю до друку).

6. Тресницька В.А., Акулова Т.А., Харенко М.І.. Вплив ПДЕ на природну резистентність та перебіг пуерперального періоду // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 2006. -Т. 8, №3 (30). - Ч.1. - С. 167-171.

(Здобувач приймала участь у введенні біологічно активних речовин та вивченні показників плодючості, у дослідженні імунологічних показників крові корів, самостійно провела статистичну обробку отриманих даних).

7. В.А. Тресницька. Вплив біологічно активних препаратів на морфо-біохімічні показники крові та перебіг післяродового періоду // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 2006. -Т. 8, №3 (30). - Ч.2. - С.150-153.

8. Застосування біологічно активних речовин та кремній неорганічних сорбентів для профілактики та лікування післяродових ускладнень у корів: Методичні рекомендації / М.І.Харенко, М.М. Ігнатов, В.А. Тресницька, В.С. Кот, К.С. Бордюгов, П.А. Руденко, С.М. Тресницький, Т.А. Акулова, О.В. Кот. - Луганськ, 2006. - 31 с.

(Здобувач самостійно провела експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та узагальнення результатів).