Анотація до роботи:

Палій О.А. Комплексне використання технічних засобів навчання для формування німецькомовної граматичної компетенції студентів (на базі англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. – теорія та методика навчання: германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розробці методики комплексного використання відео, комп'ютера та лінгафонного обладнання для формування у студентів іншомовної граматичної компетенції. Проведено класифікацію сучасних технічних засобів навчання (ТЗН) з точки зору їх функціонального призначення, розглянуто дидактико-методичні принципи їх використання, а також можливості раціонального об'єднання технічних засобів у комплекси, проведено психолого-педагогічне обґрунтування комплексного застосування ТЗН. Обґрунтовано доцільність комплексного використання сучасних ТЗН на кожному з чотирьох виділених етапів формування граматичної компетенції. В опорі на запропоновану схему проведено аналіз чинних комп'ютерних програм і відеокурсів з німецької мови з метою виявлення їх позитивних/негативних сторін та можливостей використання в навчальному процесі. На основі аналізу сформульовано рекомендації розробникам програм з іноземних мов. Ефективність запропонованої методики підтверджено в процесі експериментального навчання.

На основі узагальнення теоретичних положень та практичного досвіду комплексного використання технічних засобів у процесі навчання іноземних мов, а також отриманих результатів експериментального навчання зроблено такі висновки.

1. З розвитком та вдосконаленням ТЗН, розширенням їх дидактико-педагогічних можливостей з’являються нові варіанти раціонального поєднання їх у комплекси для досягнення вищої ефективності процесу навчання іноземних мов. За останні роки це питання стало особливо актуальним у зв’язку з появою таких найновіших на сьогоднішній день технічних засобів як комп'ютер, відео, а також електронно-акустичного лінгафонного обладнання. Зростає матеріально-технічна база вищих закладів освіти, що дозволяє розробляти і впроваджувати методики навчання іноземних мов з використанням найновіших ТЗН.

2. Для формування у студентів граматичної компетенції на основі комплексного використання технічних засобів необхідно, з одного боку, визначити техніко-дидактичні можливості кожного окремо взятого ТЗН, з другого, – визначити етапи навчального процесу, на яких певний технічний засіб та його дидактичне забезпечення уможливлює максимальну ефективність процесу навчання іноземних мов.

3. При опрацюванні мовного, зокрема граматичного, матеріалу застосування відеофонограми є ефективним на етапі введення для презентації навчального матеріалу та моделювання навчальних ситуацій, які стануть основою комунікативної діяльності студентів. Відеофрагмент відтворює мовне середовище, ілюструє, як носії мови поводяться в певній ситуації, демонструє мову в супроводі жестів і міміки (паралінгвістичних засобів), що притаманно “живому” мовленню та не може бути проілюстровано в чинних підручниках (друкованих навчальних матеріалах).

4. Комплексне використання відео, комп'ютера та лінгафонного обладнання в процесі навчання іноземних мов створює особливе комунікативне середовище, в якому забезпечуються набуття міцних знань та формування іншомовної граматичної компетенції шляхом підвищення можливостей сприйняття та опрацювання інформації студентами. Це досягається завдяки сприйманню навчальної інформації одночасно органами зору та слуху, підключенню до опрацювання інформації механізмів образного сприйняття, позитивному впливові на емоційну сферу особистості студента, залученню довільної та мимовільної уваги. Комплексне використання відео, комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ у поєднанні з аудиторними видами роботи забезпечує сприятливі умови для індивідуальної, парної та групової навчальної діяльності студентів.

5. Комплексне використання ТЗН забезпечує як поточний контроль (наявність зворотного зв’язку, миттєва реакція комп'ютера на допущену помилку), так і підсумковий контроль, виділений окремим етапом (комп'ютерні тестові завдання, перевірка сформованості продуктивного усного та писемного мовлення з використанням лінгафонного обладнання).

6. Використання комп'ютера в комплексі з лабораторією ТЕЛЕКОМ дозволяє здійснити контроль набутих іншомовних знань та сформованих мовленнєвих навичок і вмінь на якісно новому рівні.

7. Формування у студентів граматичної компетенції при комплексному застосуванні відео, комп'ютера та лінгафонного обладнання

доцільно проводити за чотирма основними етапами:

1. робота з відеофонограмою для демонстрації функціонування граматичного явища в “живому” мовленні;

2. формування граматичних навичок шляхом виконання вправ на комп’ютері;

3. перехід до “живого” мовлення під час аудиторних занять з використанням відеофонограми для моделювання комунікативних ситуацій;

4. контроль рівня сформованості граматичної компетенції студентів із використанням комп’ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ.

5. На основі інформаційно-методичного аналізу чинних комп'ютерних програм ми дійшли висновку, що для досягнення максимальної ефективності їх використання в процесі навчання іноземних мов при розробці комп'ютерних програм необхідно враховувати такі чинники:

6. дотримання методичних вимог;

7. дотримання ергономічних та психо-гігієнічних рекомендацій;

8. максимальне використання техніко-дидактичних можливостей комп'ютера;

9. мінімізація можливостей збою комп'ютера.

10. При розробці комп'ютерних вправ, призначених для формування граматичної компетенції, необхідно використовувати особливість мовлення – наявність комунікативного завдання для мовця, що уможливлює психологічну схожість навчальних вправ на реальний процес комунікації.

11. Використання комп'ютерних вправ, розроблених у текстовому редакторі, є доцільним при проведенні контролю, а також на етапі тренування для формування вмінь вживання граматичних структур німецької мови, оскільки завдяки їх використанню в процесі формування у студентів граматичної компетенції вдалося досягти достатнього рівня володіння граматичним матеріалом німецької мови. Приріст коефіцієнта навченості склав 0,8 бала при середньому показнику 4,2 бала. При цьому для розробки комп'ютерних вправ не потрібні послуги програміста.

12. При розробці комп'ютерних вправ необхідно раціонально підібрати мову програмування, оскільки при цьому максимально використовуються техніко-дидактичні можливості комп'ютера. Завдяки застосуванню програмованих навчальних матеріалів вдалося досягти вищого рівня володіння граматичним матеріалом, зокрема граматичною структурою Perfekt (приріст коефіцієнта навченості склав 1 бал при середньому показнику 4,3 бала), та рівня сформованості граматичної компетенції в цілому порівняно з використанням у процесі навчання лише текстового редактора.

13. Створена автором комп'ютерна програма “Perfekt? Kein Problem” має інтегрований характер (її можна включити до комп'ютерного варіанта підручника з граматики німецької мови) і складається з інформаційно-довідкового та тренувального блоків, блоків додаткових тренувальних і тестових завдань. При роботі з програмою студенти здійснюють навчально-тренувальну, інформативну та комунікативну діяльність.

14. Перехід до “живого” мовлення здійснюється після виконання тренувальних комп'ютерних вправ на основі матеріалу усних тем та спеціально підібраного фрагмента відеофільму, який використовується для моделювання комунікативних ситуацій.

15. Результати експериментального навчання підтверджують розроблену гіпотезу щодо доцільності комплексного використання відео, комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ для забезпечення програмного рівня сформованості граматичної компетенції, підвищення рівня мотивації студентів, забезпечення переходу до “живого” мовлення, подолання психологічних труднощів, які стають на заваді успішному спілкуванню, проведення контролю на якісно новому рівні. Про це свідчить досягнутий за відносно короткий термін експериментального навчання (два тижні – 8 навчальних годин аудиторної та 2 години позааудиторної роботи) рівень сформованості граматичної компетенції в усній та письмовій мовленнєвій діяльності студентів. За результатами контрольних після-експериментальних зрізів коефіцієнт навченості в середньому по ЕГ 1 становить 81% (0,8 за В.П.Безпальком) у письмовому мовленні та 83% (0,8) в усному мовленні; відповідно 82,2% (0,8) у письмовому та 86,7% (0,9) в усному мовленні в ЕГ 2, що перевищує задовільний рівень навченості за В.П.Безпальком.

16. Подальшим напрямом роботи є створення та використання сучасних комп'ютерних програм у процесі формування у студентів факультету іноземних мов граматичної компетенції та ширшого залучення до навчального процесу сучасних технічних засобів та новітніх технологій. Доцільним буде створення на основі запропонованої методики та моделі формування у студентів граматичної компетенції комп'ютерного варіанта підручника з граматики німецької мови, де основна увага буде приділятися складним для засвоєння граматичним темам та явищам.

Публікації автора:

1. Експериментальна перевірка ефективності формування граматичної компетенції студентів на основі комплексного використання технічних засобів // Теоретичні питання освіти та виховання. – Вип. 15. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С.81–85.

2. Методичний аналіз сучасних відеокурсів з німецької мови // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Педагогіка та психологія”. – Вип. 3. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С.144-147.

3. Методичний огляд мультимедійних комп'ютерних курсів з німецької мови // Іноземні мови. – 2001. – № 1. – С.62–64.

4. Про можливості використання комп'ютерних технологій у навчанні граматики німецької мови // Сучасні педагогічні технології у вищих педагогічних закладах освіти: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001. – Ч. 2. – С.116-118.

5. Информационные технологии в формировании грамматической компетенции студентов // Высокие технологии в педагогическом процессе: Тезисы докладов II международной научно-методической конференции преподавателей вузов, ученых и специалистов. – Н.Новгород: ВГИПИ, 2001. – С.168.

6. Комплексное применение современных технических средств в обучении иностранным языкам // Высокие технологии в педагогическом процессе: Тезисы докладов III международной научно-методической конференции преподавателей вузов, ученых и специалистов. – Н.Новгород: ВГИПА, 2002. – Ч. 2. – С.78-79.