Ткачик Тимофій Едуардович. Комплексне використання різних класів генетичних маркерів у процесі створення нових популяцій курей : Дис... канд. наук: 03.00.15 - 2008.
Анотація до роботи:
Ткачик Т.Е. Комплексне використання різних класів генетичних маркерів в процесі створення нових популяцій курей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.15 – генетика (біологічні науки). – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2008.
В роботі вперше при створенні нової популяції курей використано п’ять класів генетичних маркерів у трьох окремих напрямках: для моніторингу динаміки генетичної структури птиці (поліморфні білки, групи крові, ембріональні аномалії та дискретні морфологічні ознаки), пошуку зв’язків сигнальних генів з господарсько-корисними ознаками (поліморфні білки яєць, гени-маркери статі) та створення аутосексних гібридних комбінацій (гени-маркери статі).
Встановлено оптимальний рівень гетерозиготності дослідної птиці за біохімічними маркерами (19,90 %). Не виявлено негативного впливу алеля *K, а також генотипів за локусами G(3) та G(2) на господарсько-корисні ознаки бірківських м’ясо-яєчних курей. Досягнуто високої ефективності аутосексингу добових курчат та виявлено подібність спектрів ембріональних аномалій розвитку у різних видів сухопутної та водоплавної птиці.
Розроблено генетичний паспорт кожної із субпопуляцій бірківських м’ясо-яєчних курей та популяції в цілому, який комплексно та всебічно відображає генетичну структуру сьомого покоління дослідної птиці.
У дисертаційній роботі запропоновано та апробовано систему комплексного моніторингу мікроеволюційних процесів у структурованій популяції курей у процесі породоутворення. Доведено доцільність одночасного використання п’яти класів генетичних маркерів (поліморфні білки, групи крові, моногенні морфологічні ознаки, забарвлення оперення, спадкові ембріональні аномалії) для більш повної, комплементарної характеристики генетичної структури окремих субпопуляцій м’ясо-яєчних курей та популяції в цілому.
Установлено, що на сьомому поколінні вільного спарювання дослідні субпопуляції м’ясо-яєчних курей за біохімічними маркерами (локуси OV,G(3), G(2), TF) прийшли до стану генетичної рівноваги згідно із законом Харді-Вайнберга. Рівень гетерозиготності субпопуляцій за поліморфними системами білків яєць в різних поколіннях коливався від 14,58 до 24,29 % і в цілому за популяцією в F6 та F7 стабілізувався на мікроеволюційному оптимумі – 19,90 %.
Динаміка частот генів овопротеїнових локусів із покоління в покоління в більшості дослідних груп птиці була незначною й носила пилкоподібний характер. Генетичні відстані (DN) між дослідними групами курей за біохімічними маркерами були незначними і знаходились на рівні 0,0001–0,0252, тоді як за частотою прояву еритроцитарних антигенів цей показник (DS) коливався в межах 0,080–0,235 і за період моніторингу поступово збільшувався.
Досягнуто майже повної гомозиготності дослідних груп птиці за цільовими генотипами забарвлення (7 локусів) та швидкості росту (1 локус) оперення. Це дозволило отримати високу ефективність визначення статі гібридних добових пташенят за типами опереності крила (точність федерсексингу – 98,5–98,9 % при швидкості 30–31 гол./хв.) та забарвленням пуху за системою генів *B-*N (точність колорсексингу – 97,0–100,0 % при швидкості 70–75 гол./хв.), у порівнянні з традиційним вентсексингом (93,2 % та 15–16 гол./хв., відповідно).
Не виявлено впливу алеля пізньої опереності *K, а також генотипів поліморфних овопротеїнових локусів G(3) та G(2) на господарсько-корисні ознаки бірківських м’ясо-яєчних курей.
Визначено спектр та частоту прояву спадкових аномалій у субпопуляціях бірківських м’ясо-яєчних курей. Найпоширенішими виявились такі аномалії розвитку, як екзенцефалія, дональд дак, перехрещений дзьоб, вкорочений наддзьобок. Сумарний генетичний тягар у деяких субпопуляціях (Г-3, Г-4) перевищував максимально допустиме видове значення (8,0 %), що потребує в подальшому проведення спеціальних селекційно-генетичних заходів щодо зниження частоти летальних генів.
Виявлено подібність спектрів спадково обумовлених ембріональних аномалій розвитку у різних видів сухопутної (кури, індики, перепела) та водоплавної (гуси, качки) птиці, що погоджується із законом Н.І. Вавілова про гомологічні ряди у спадковій мінливості.
Розроблено генетичний паспорт кожної із субпопуляцій бірківських м’ясо-яєчних курей та популяції в цілому, який відображає генетичну структуру сьомого покоління дослідної птиці та дає можливість ефективно планувати подальшу селекційно-племінну роботу.
Публікації автора:
1. Бондаренко Ю.В., Рожковський О.В., Ткачик Т.Э. Изучение оперяемости суточного молодняка у разных пород кур и индеек // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (за матеріалами V Української конференції з міжнародною участю) / ІП УААН. – Борки, 2004. – Вип. 55. – С. 37–43. (Дисертантом проведено експериментальну роботу в повному обсязі, аналіз результатів дослідження та підготовлено до друку).
2. Бондаренко Ю.В., Ткачик Т.Э., Кутнюк П.И. Генетический груз в популяциях сухопутной сельскохозяйственной птицы // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (за матеріалами VI Української конференції з міжнародною участю) / ІП УААН. – Борки, 2005. – Вип. 57. – С. 94–98. (Дисертантом проведено експериментальну роботу в повному обсязі, аналіз результатів дослідження та підготовлено до друку).
3. Ткачик Т.Е. Імуногенетичний контроль при створенні нової популяції бірківських м’ясо-яєчних курей // Науковий вісник ЛНАВМ імені Гжицького. – 2006. – Том 8, № 2, (29), ч. 3. – С. 210–216.
4. Ткачик Т.Е., Бондаренко Ю.В. Генетичний моніторинг популяції бірківських м’ясо-яєчних курей за поліморфними локусами білків яєць // Науковий вісник ЛНАВМ імені Гжицького. – 2006. – Том 8, № 3, (30), ч. 3. – С. 112–119. (Дисертантом проведено експериментальну роботу в повному обсязі, аналіз результатів дослідження та підготовлено до друку).
5. Бондаренко Ю.В., Захарченко О.П., Ткачик Т.Э., Лунина Л.А. Особенности вентсексинга суточных цыплят борковской мясо-яичной популяции // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (за матеріалами VII Української конференції з міжнародною участю) / ІП УААН. – Борки, 2006. – Вип. 58. – С. 31–41. (Дисертантом проведено частину експериментальної роботи, добір і аналіз літератури та підготовлено до друку).
6. Бондаренко Ю.В., Ткачик Т.Е., Захарченко О.П. Генетика формы гребня домашних кур // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. – Борки, 2007. – Вип. 59. – С. 12–28. (Дисертантом проведено частину експериментальної роботи, аналіз результатів дослідження та підготовлено до друку).
7. Ткачик Т.Е. Дослідження впливу зчепленого зі статтю гена пізньої опереності К на господарсько-корисні ознаки свійських курей (Gallus domesticus) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Серія: біологія. – 2007. – Вип. 5, № 768. – С. 82–87.
8. Ткачик Т.Е. Спадкова консолідація батьківських форм та аутосексних генотипів бірківських м’ясо-яєчних курей // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Серія: біологія. – 2007. – Вип. 6, № 788. – С. 56–62.