Анотація до роботи:

Коваль Г.Д. Комплексне обстеження та лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт з урахуванням стану показників імунного статусу та мікробіоценозу порожнини товстої кишки.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08.- імунологія та алергологія. – Міністерство охорони здоров’я МОЗ України, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Основні наукові положення дисертації містять результати дослідження змін неспецифічної резистентності, клітинної та гуморальної ланок системного імунітету, про- та протизапальних цитокінів, каспазного механізму апоптозу лімфоцитів та гемостазу, фібринолізу і протеолізу у хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) з різними ступенями дисбактеріозу кишечнику. Показано, що наявність супутнього дисбактеріозу кишечнику у хворих на хронічний обструктивний бронхіт призводить до змін з боку імунного статусу, цитокінової регуляції, каспазного механізму апоптозу лімфоцитів, гемостазу та протеолізу. Одним з патогенетичних механізмів формування змін у системі гемокоагуляції та фібринолізу є зміни ендотоксинового спектру крові внаслідок дисбактеріозу кишечнику. З метою усунення негативного впливу дисбактеріозу було проведено комплексне лікування хворих з використанням поряд зі стандартною терапією пробіотиків. БІФІ-ФОРМ та біоспорин за рахунок нормалізації мікрофлори кишечнику проявляють високу ефективність щодо покращення клінічного перебігу захворювання та показників імунного статусу, концентрації цитокінів та каспаз, гемостазу, фібринолізу та протеолізу.

У дисертації наведене наукове узагальнення результатів вивчення впливу біфі-форму і біоспорину на динаміку імунологічних, мікробіологічних і біохімічних змін у хворих на ХОБ з порушенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки та нове вирішення наукової задачі, що полягає в патогенетичному обгрунтуванні доцільності і визначенні ефективності використання пробіотиків для покращення імунного статусу і клінічного перебігу хронічного обструктивного бронхіту.

1.У хворих на ХОБ з дисбактеріозом кишечнику відмічається зниження фагоцитарної активності і фагоцитарного числа нейтрофілів, що поєднується зі зростанням НСТ-тесту, рівня лейкотрієну В₄ і ЦІК; зменшенням вмісту в крові b₂-мікроглобуліну, гіпофібронектинемією. При дисбактеріозі ІІІ ступеня спостерігається зниження кількості ТCD3⁺- i ТCD8⁺-клітин, а при порушенні мікробіоценозу IV ступеня зменшується рівень лімфоцитів фенотипів ТCD3⁺, ТCD4⁺, ТCD8⁺ та супроводжується пригніченням реакції бласттрансформації у відповідь на ФГА. Зниження вмісту в крові IgА досягає максимуму при дисбактеріозі IV ступеня.

2.Вміст ІЛ-1b, ФНПa та ТФР-b₁ досягає максимальних величин при дисбактеріозі ІІІ і IV ступенів. Активність каспази-8, каспази-3 і каспази-1 в лізаті лімфоцитів хворих на ХОБ зростає при дисбактеріозі ІІІ і IV ступенів, але не виявляє чіткої прямопропорційної залежності від ступеня порушень видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки.

3.Загострення ХОБ відбувається на фоні порушення видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки за рахунок дефіциту автохтонних облігатних бактерій (біфідобактерій, лактобактерій та ентерококів), зростання популяційного рівня автохтонних факультативних умовно патогенних (бактероїдів, превотел, пептокока, клостридій, протеїв, стафілококів та дріжджоподібних грибів роду Candida) мікроорганізмів, а також контамінації порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними і ентеропатогенними) ешерихіями та умовно патогенними ентеробактеріями (цитробактером, ентеробактером, гафніями та серраціями).

4.Особливістю змін гемостазу у хворих на ХОБ з порушенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки є скорочення періодів тромбіно- і фібриногенезу у пацієнтів з дисбактеріозом ІІ і ІІІ ступенів при нормальних параметрах хронометричної гемокоагуляції у пацієнтів з дисбактеріозом IV ступеня. При дисбактеріозі ІІІ-IV ступеня зниження протизгортаючої активності крові супроводжується зменшенням вмісту в крові фібриногену. У всіх хворих на ХОБ встановлена висока агрегаційна здатність тромбоцитів, яка у пацієнтів з дисбактеріозом ІІ, ІІІ і IV ступенів поєднується з підвищенням адгезивних властивостей тромбоцитів.

5.У хворих на ХОБ з дисбактеріозом кишечнику настають зміни фібринолітичної системи плазми крові за рахунок підвищення неферментативної фібринолітичної активності при зниженні інтенсивності ферментативного фібринолізу, що супроводжується накопиченням у крові розчинних комплексів фібрин-мономеру. При дисбактеріозі ІІІ-IV ступенів до цих змін приєднується збільшення активності антиплазмінів, зменшення потенційної активності плазміногену та інтенсивності Хагеман-залежного фібринолізу, зростання протеолітичної деструкції у плазмі крові низько- і високомолекулярних білків при зменшенні інтенсивності плазмового колагенолізу, що поєднується з підвищенням вмісту в крові молекул середньої маси.

6.Застосування біфі-форму в комплексному лікуванні хворих на ХОБ нормалізує фагоцитарний індекс нейтрофілів і вміст у крові фібронектину, відносну кількість Т-лімфоцитів (ТCD3) та їх субпопуляцій (TCD4 і TCD8); нормалізує реакцію бластної трансформації лімфоцитів у відповідь на ФГА і підвищує концентрацію у крові IgА до контрольних величин; сприяє зменшенню вмісту в крові ІЛ-1b і ТФРb₁, активності каспази-8 і каспази-3. Включення до комплексу лікувальних засобів біоспорину призводить до нормалізації параметрів функціональної активності нейтрофілів та вмісту в крові фібронектину і лейкотрієну В₄, що відбувається на фоні підвищення НСТ-тесту і плазмового рівня b₂-мікроглобуліну; виявляє ефективність щодо зниження вмісту ЦІК у плазмі крові; зменшує плазмовий рівень ІЛ-1b, нормалізує концентрацію ТФРb₁, активність каспази-8 і каспази-3 та знижує активність каспази-1.

7.Пробіотики біфі-форм та біоспорин, що використовуються у комплексному лікуванні хворих на ХОБ, призводять до деконтамінації патогенних (гемолітичних та ентеропатогенних) ешерихій, умовно патогенних ентеробактерій, превотел, пептострептококів та до зниження популяційного рівня у порожнині товстої кишки клостридіальних форм бактерій, пептокока, ентеробактерій та стафілококів. При цьому зростає популяційний рівень біфідобактерій, лактобактерій та ентерококів. Останніми мікроорганізмами заселяється порожнина товстої кишки. БІФІ-ФОРМ не деконтамінує та не впливає на популяційний рівень дріжджоподібних грибів роду Candida, проте біоспорин призводить до їх часткової деконтамінації із порожнини товстої кишки та зниження популяційного рівня.

8 Застосування в комплексному лікуванні біоспорину нормалізує тромбіно- і фібриногенез, активність антитромбіну ІІІ і адгезивно-агрегаційні властивості тромбоцитів; корегує порушення інтенсивності і структури сумарного плазмового фібринолізу у хворих на ХОБ з дисбактеріозом кишечнику IV ступеня; незалежно від ступеня дисбактеріозу проявляє найбільшу ефективність щодо корекції зсувів в антиплазміновій системі крові. У хворих на ХОБ з дисбактеріозом кишечнику ІІІ і IV ступенів включення до комплексної терапії біоспорину або Біфі-форму нормалізує показники потенційної активності плазміногену і Хагеман-залежного фібринолізу та знижує (особливо при використанні біоспорину) вміст у крові розчинних комплексів фібрин-мономеру. Біоспорин нормалізацує колагенолітичну активность крові і лізис високомолекулярних білків, що поєднується з суттєвим зменшенням інтенсивності розпаду азоальбуміну. Застосування біфі-форму в комплексному лікуванні хворих на ХОБ з дисбактеріозом кишечнику ІІІ-IV ступенів нормалізує інтенсивнсть плазмового колагенолізу. Обидва препарати виявляють високу ефективність щодо корекції вмісту в крові молекул середньої маси.