Анотація до роботи:

Матковська Н.Р. Комплексне лікування виразкової хвороби із застосуванням гастро-норму, езомепразолу та тривіту-Se-КВ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ, 2006.

Об’єкт – 150 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК); мета – підвищення ефективності лікування хворих із застосуванням гастро-норму, езомепразолу і тривіту-Se-КВ на основі вивчення клініки і патогенезу з врахуванням пероксидації ліпідів-антиоксидантного захисту (ПОЛ-АОЗ), цитокінового профілю крові і синдрому метаболічної інтоксикації; методи – клінічні, інструментальні, біохімічні, імуноферментні; встановлено залежність клінічного перебігу, ендоскопічних та гістологічних змін слизової оболонки ДПК від рівнів ТНФб і ІЛ-10, інфікування Helicobacter pylori, ацидності, змін у системі ПОЛ-АОЗ і розвитку ендогенної інтоксикації; встановлено особливості ВХ ДПК від віку хворих; розроблені схеми лікування ВХ ДПК зі застосуванням гастро-норму, езомепразолу і тривіту-Se-КВ, що підвищує ефективність терапії; впроваджено в навчальний процес і практичну медицину; галузь – медицина.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі оцінки перебігу ВХ ДПК та механізмів розвитку в залежності від віку хворих. Доведено, що патогенетичними чинниками несприятливого перебігу ВХ ДПК є взаємозв’язок між ступенем хелікобактеріозу, ацидністю шлункового вмісту, порушеннями в системі ПОЛ-АОЗ, цитокінового профілю крові та розвитком метаболічної інтоксикації. Запропоновані диференційовані підходи до лікування хворих ВХ ДПК зі включенням до комплексної терапії гастро-норму, езомепразолу і тривіту-Se-КВ.

1. Для хворих на ВХ ДПК молодого і зрілого віку характерним є виражена клінічна картина захворювання з переважанням больового синдрому, високим ступенем хелікобактеріозу, вираженою і помірною гіперацидністю шлункового вмісту, активними запальними змінами слизової оболонки навколо виразкового дефекту в більшості пацієнтів. Для хворих на ВХ ДПК похилого віку характерним є латентний перебіг захворювання з переважанням диспепсичного і астено-вегетативного синдромів, помірним ступенем хелікобактеріозу, нормоацидністю шлункового вмісту, наявністю поряд із виразковим дефектом атрофічних, фіброзних і помірних запальних змін слизової оболонки ДПК.

2. Встановлено, що висока колонізація Нр супроводжується активним клінічним перебігом захворювання, вираженою гіперацидністю шлункового вмісту, звиразкуванням великих розмірів із гіперемією і набряком слизової оболонки ДПК, порушеннями в системі ПОЛ-АОЗ, які характеризуються активацією ПОЛ і дисбалансом системи АОЗ, розвитком метаболічної інтоксикації, що несприятливо впливає на перебіг захворювання. Із віком відзначається зниження активності ПОЛ і наростання негативної динаміки резервів АОЗ. Метаболічна інтоксикація є вираженою у хворих різних вікових груп і сприяє прогресуючому перебігу захворювання.

3. У хворих на ВХ ДПК розвивається дисбаланс цитокінового профілю крові, який характеризується збільшенням вмісту ТНФб і зменшенням вмісту ІЛ-10 у крові, що є взаємопов’язаним зі ступенем хелікобактеріозу, з вираженістю ендоскопічних та гістологічних змін слизової оболонки ДПК, порушеннями процесів ПОЛ-АОЗ і розвитком метаболічної інтоксикації.

4. Базова терапія в більшості хворих на ВХ ДПК не ліквідовує клінічних проявів захворювання (83,3%) і хелікобактеріозу (30,0%), не приводить до повного заживлення виразки (16,7%) і зняття запальних змін слизової оболонки ДПК (33,3%) зі збереженням порушень у системі ПОЛ-АОЗ, цитокінового профілю крові і метаболічної інтоксикації.

5. Включення до комплексної терапії гастро-норму підвищує клінічну ефективність базової терапії на 27,7%, сприяє зменшенню клінічних проявів захворювання на 2 дні раніше, посилює репаративні процеси зі збільшенням повного заживлення виразки (93,3%) і ліквідації хелікобактеріозу (80,0%), супроводжується помірною позитивною динамікою показників ПОЛ-АОЗ, цитокінового профілю крові і метаболічної інтоксикації.

6. Комплексна терапія з заміною антисекреторного засобу омепразолу на езомепразол підвищує клінічну ефективність базової терапії на 20,0%, сприяє зменшенню клінічних проявів захворювання на 3 дні раніше, ліквідації хелікобактеріозу у всіх хворих, вираженому зменшенню ацидності шлункового вмісту, що супроводжується заживленням виразок у всіх хворих і зменшенням ознак запального процесу слизової оболонки ДПК, помірною позитивною динамікою показників ПОЛ-АОЗ, цитокінового профілю крові і метаболічної інтоксикації.

7. Залучення до комплексної терапії тривіту-Se-КВ сприяє зменшенню клінічних проявів захворювання на 1 день раніше, порівняно з базовою терапією, заживленню виразкового дефекту (86,7%), найбільш виражено зменшує прояви анемії та поліпшує показники АОЗ, що супроводжується помірною позитивною динамікою показників ПОЛ-АОЗ, цитокінового профілю крові і метаболічної інтоксикації.

8. Комбінована терапії гастро-нормом, езомепразолом і тривітом-Se-КВ сприяє найбільш вираженій динаміці клінічних і ендоскопічних проявів ВХ ДПК з ліквідацією основних синдромів захворювання на 4-5 днів раніше, порівняно з базовою терапією, повному заживленню виразкового дефекту і ліквідації хелікобактеріозу у всіх хворих, ефективному зменшенню ацидності шлункового вмісту, вираженій позитивній динаміці показників ПОЛ-АОЗ та цитокінового профілю крові, зменшенню проявів метаболічної інтоксикації, що обгрунтовує доцільність використання запропонованої схеми з метою підвищення ефективності лікування захворювання.

9. Розроблені диференційовані підходи до лікування хворих на ВХ ДПК, які полягають у включенні в комплексну терапію гастро-норму за наявності глибокого виразкового дефекту середніх чи малих розмірів із помірним ступенем хелікобактеріозу і з помірною ацидністю шлункового вмісту; езомепразолу за наявності високого ступеня хелікобактеріозу і вираженої ацидності шлункового вмісту; тривіту-Se-КВ за латентного перебігу захворювання з наявністю виразок невеликих розмірів, проте з проявами анемії та значним порушенням у системі АОЗ, особливо у хворих похилого віку; комбінованому застосуванні гастро-норму, езомепразолу, тривіту-Se-КВ за наявності великого виразкового дефекту, рецидивуючого активного перебігу захворювання з вираженими запальними змінами, значними порушеннями в системі ПОЛ-АОЗ, цитокінового профілю крові і розвитком метаболічної інтоксикації.

Публікації автора:

1. Матковська Н.Р. Особливості клініки та патогенезу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Архів клінічної медицини. – 2004. – № 2 (6). – С.58-62.

2. Матковська Н.Р., Шевчук І.М. Застосування ¹³С-уреазного дихального тесту для індикації хелікобактеріозу у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та шлунку // Архів клінічної медицини. – 2004. – № 2 (6). – С.62-64. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Доц. Шевчук І.М. надана допомога у зборі матеріалу).

3. ^{Матковська Н.Р. Вплив селену на функції основних систем організму людини при різних патологічних станах // Галицький лікарський вісник. - 2004. - № 2. - С.149-153.}

4. Матковська Н.Р. Вплив тривіт-Se-КВ на процеси перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантного захисту організму при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки // Матеріали з’їзду терапевтів України. – Київ, 2004. – С.66.

5. Нейко Є.М., Матковська Н.Р. Вплив туморнекротизуючого фактору альфа на перебіг виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. // Матеріали VІІІ з’їзду ВУЛТ. – Київ, 2005. – С.135 (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Академіком АМН України Є. М. Нейком відредаговані висновки).

6. Нейко Є.М., Матковська Н.Р. До питання етіології і патогенезу виразкової хвороби на сучасному етапі // Галицький лікарський вісник. – 2006. – Т.13, № 1. – С. 122-128. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Науковим керівником, академіком АМН України Є. М. Нейком відредаговані висновки).

7. Матковська Н.Р. Роль туморнекротизуючого фактору альфа та інтерлейкіну-10 в патогенезі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Архів клінічної медицини. – 2006. – № 1(9). – С.43-45.

8. Нейко Є.М., Матковська Н.Р. Ефективність комплексного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки із застосуванням гастро-норму, езомепразолу і тривіту-Se-КВ // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2006. – Вип. 28. – С.1-5. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Академіком АМН України Є. М. Нейком відредаговані висновки).

9. Матковська Н.Р. Особливості гістологічних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки у хворих на виразкову хвороб у дванадцятипалої кишки // Матеріали 75-ої міжвузівської наукової конференції молодих вчених, студентів. – Івано-Франківськ, 2006. – С.29.

10. Клінічна ефективність езомепразолу у лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Є.М. Нейко, Н.Р. Матковська, О.І. Бабенко, В.Я. Камінський, Соломчак М.Ю. // Тези науково-практичної конференції. - м. Запоріжжя, 2006. - С.74. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення матеріалів до друку. Академіком АМН України Є. М. Нейком відредаговані висновки. Ас. Бабенком О.І, доц. Камінським В.Я., Соломчак М.Ю. надана допомога у зборі матеріалу).

11. Нейко Є.М., Нейко В.Є., Вірстюк Н.Г., Дзвонковська В.В., Дзвонковська Т.Т., Матковська Н.Р. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в практиці лікаря загальної практики/сімейної медицини // Методичні рекомендації. – Івано-Франківськ, 2006. – 22с. (Здобувачем у розділі "Методи дослідження" описані, рН-метрія та уреазний дихальний тест, у розділ "Сучасні принципи лікування" внесені рекомендації щодо застосування гастро-норму, езомепразолу та тривіту-Se-КВ. Академіком АМН України Є. М. Нейком відредаговані методичні рекомендації. Проф. Нейком В.Є, проф. Вірстюк Н.Г., проф. Дзвонковською В.В., ас. Дзвонковською Т.Т. написані інші розділи).

12. Деклараційний патент 45560 А. Україна, МПК 51 А61В 5/145 Спосіб прогнозування перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки за вмістом у крові туморнекротизуючого фактора альфа / Нейко Є.М., Матковська Н.Р. ^{– №200502284; Заявл.} 14.03.2005^{; Опубл.} 15.05.2006.^{– Бюл.} №5 (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Академіком АМН України Є. М. Нейком відредаговані висновки).