Анотація до роботи:

Огурцова Г.М. Комплексне лікування хворих на вугрову хворобу з урахуванням гормонального фону та мікробіоценозу шкіри. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню особливостей гормонального, імунного, ліпідного обміну, мікробіоценозу шкіри, факторів патогенності виділеної мікрофлори та визначенню патогенетичних кореляційних зв’язків між виявленими порушеннями та ступенем тяжкості акне. Запропоновано шкалу уніфікованих критеріїв та математичну модель оцінки ступеня тяжкості різних форми акне, що дозволило розподілити хворих на клініко-терапевтичні групи і запропонувати рекомендації щодо диференційованої терапії вугрової хвороби.

Вдосконалено терапію вугрової хвороби, яка перебігає на тлі дисбалансу гормонального фону та мікробіоценозу шкіри шляхом застосування комплексних методів лікування акне різної тяжкості з використанням нових вітчизняних препаратів для зовнішньої терапії на модифікованій гіперосмолярній гельовій основі з антимікробною і себомодулюючою дією.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на ВХ різного ступеня тяжкості шляхом розробки комплексних методів лікування залежно від провідних патогенетичних ланок із застосуванням системних препаратів і нових оригінальних зовнішніх засобів.

1. Розроблено шкалу уніфікованих клініко-лабораторних критеріїв та спосіб обчислення коефіцієнту ступеня тяжкості ВХ, згідно з якою хворих було поділено на клініко-терапевтичні групи і запропоновано найоптимальніший метод терапії для кожної з груп.

2. У 80,2 % хворих на ВХ виявлений гормональний дисбаланс у вигляді згладжування у сироватці крові фізіологічних піків секреції статевих гормонів протягом менструального циклу, відносну недостатність гонадотропних гормонів в обох фазах, гіпопролактинемію (до 199,1 ± 52,9 мОД/л при контролі 311,0 ± 29,8 мОД/л), гіпопрогестеронемію (до 6,9 ± 1,8 нмоль/л при контролі 15,6 ± 3,8 нмоль/л) і гіпертестостеронемію (до 2,78 ± 0,08 нмоль/л при контролі до 0,9 ± 0,05 нмоль/л) переважно в II фазу, гіпоестрадіолемію (до 0,19 ± 0,03 нмоль/л при контролі 0,3 ± 0,05 нмоль/л) – у I фазу циклу. Виявлений гормональний дисбаланс розцінений як гіпофункція яєчників і недостатність жовтого тіла (II фази менструального циклу), що має метаболічний характер.

3. У 87,4% хворих на ВХ виявлені ознаки ліпідного дисбалансу, що характеризувалися загальною гіперліпідемією, відносною гіперхолестеринемією і гіпо--ліпопротеїдемією.

4. У хворих на ВХ виявлено ознаки пригнічення клітинної ланки на тлі гіперреактивності гуморальної ланки імунітету, у вигляді зниження у 89,5% хворих питомої ваги CD3⁺ і CD4⁺ лімфоцитів, ІРІ, зростання частки CD8⁺- і CD20⁺- лімфоцитів; у 96,5% – недостатності фагоцитарної активності нейтрофілів, тобто незавершеного фагоцитозу, у 75,8% – підвищення рівня ЦІК, Ig M і Ig G. У хворих виявлено підвищення титрів антитіл до антигенів Staph. aureus і Staph. epidermidis з більш вираженим підйомом титрів антитіл до Staph. еpidermidis (63,7%) при легкій ВХ та антитілоутворення до Staph. аureus (88,2%) – при тяжких формах ВХ.

5. У хворих на ВХ виявлені достовірні, порівняно за контроль (2,18 ± 1,1 10² КУО/мл / 4,18 ± 2,45 10² КУО/см²), порушення мікробіоценозу шкіри у вигляді обмеження якісного складу та збільшення обсіменіння як ураженої (від 2,5±4,010⁴ при легкій до 8,4±1,910⁷ КУО/мл при тяжкій ВХ), так і неураженої шкіри (від 4,5 ± 3,010⁴ при легкій до 6,9 ± 2,3 10⁶ КУО/см² при тяжкій ВХ). У мікробіоценозі ураженої шкіри з обтяженням ВХ встановлено збільшення питомої ваги монокультур мікробів з перевагою етіологічно значущих видів анаеробних ліпофільних бактерій (P. acnes, Corinebacterium min.) та золотистого стафілокока на тлі зменшення сапрофітів, зокрема Staph. epidermidis. Доведено збільшення частки бактерій, резистентних до антибіотиків, що корелювало зі ступенем тяжкості дерматозу. У мікробів, виділених з ураженої шкіри, виявлено імуносупресивні чинники патогенності у вигляді високої АЛА і АКА, що корелювала зі ступенем тяжкості ВХ.

6. У хворих на ВХ між виявленими порушеннями знайдено 89 кореляційних зв'язків різного ступеня, найбільш істотними (р < 0,05) з котрих були: зв’язок показника Т із Q (r=0,68), КФЧ (r=-0,57); ІБН (r=-0,52), ІРІ (r = –0,55), CD3+ (r = –0,60); Е₂ (r₁ = –0,67; r₃ = –0,86); b-ліпопротеїдами (r =–0,90), ЦІК (r = 0,47), Ig G (r = 0,58), загальних ліпідів (r =0,46); показника Е₂ із ІРІ (r = 0,67); ІБН (r = 0,48), з антитілами до Staph. epidermidis (r = –0,52), Ig G (r = –0,60), b-ліпопротеїдами (r = 0,65), холестерином (r = –0,56) та ін. Таким чином, на тлі недостатності Е₂ у хворих зменшувалися лінійно залежні від нього показники, але й підсилювалися ефекти Т, що підкреслює антагоністичні взаємовідносини цих гормонів.

7. Розроблено комплексний метод терапії, що передбачає застосування системних препаратів залежно від провідних етіопатогенетичних факторів і нового зовнішнього препарату на модифікованій гіперосмолярній гідрофільній основі „Кліндаміцин-Дарниця”. Диференційоване призначення комбінованої терапії з урахуванням гормонального статусу мікробіоценозу шкіри забезпечує клінічну ремісію в 90,9 % випадках, успішно коригує виявлені порушення в організмі пацієнток. Порівняно з антибактеріальною терапією цей метод підвищує ефективність лікування на 19,4 %, запобігання рецидивуванню дерматозу на 16,4%, скорочує ризик виникнення побічних ефектів на 5,2 %.

Публікації автора:

1. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Багмет А.Н., Шаповалова О.В. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. – 2003. – №1(8). – С. 43–47.

2. Багмет А.Н., Шаповалова О.В. Коррекция нарушений микробиоценоза кожи при легких формах угревой болезни // Дерматологія та венерологія. – 2003. – №1(19). – С. 44–46.

3. Огурцова А.Н. Критерии оценки степени тяжести в выборе тактики лечения угревой болезни // Дерматологія та венерологія. – 2004. – №1(23). – С. 45–49.

4. Огурцова Г.М. Лікування вугрової хвороби, ускладненої інвазією антропофільного кліща роду Demodex // Дерматологія та венерологія. – 2004. – №4(26). – С. 58–61.

5. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Багмет А.Н. Комбинированная терапия угревой болезни с учетом микробиоценоза пораженной кожи // Новости дерматологии и венерологии. Центральноазиатский научн.-практ. журн. – 2002. – №2. – С. 46–47.

6. Багмет А.Н. “Гель левомицетин-Дарница” в лечении больных угревой болезнью // Сучасні проблеми дермато-венерології і косметології. – Полтава, 2003. – С. 22–24.

7. Огурцова А.Н. Дифференцированный подход к лечению угревой болезни // Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии. Сб. работ. – Одесса, 2003. – С. 83–85.

8. Кутасевич Я.Ф., Огурцова А.Н., Маштакова И.А. Лечение акне с учетом разработанных критериев оценки степени тяжести // Первый Российский конгресс дерматовенерологов. Тез. научн. работ. – СПб. – 2003. – Т. 1. – С. 64.

9. Огурцова Г.М. Порушення гормонального статусу у хворих на акне // Матеріали наук.-практ. конф. мол. Вчених “Внесок молодих вчених в медичну науку”. – Харків, 2003. – С. 46.

10. Kutasevych Ya.F., Mashtakova I.A., Ogurtsova A.N. Skin microbiocenosis features in acne patients // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. – 2003. – Vol. 17, Suppl. 3. – P. 167.

11. Корреляционные связи метаболических показателей у больных угревой болезнью / Я.Ф. Кутасевич, А.Н. Огурцова, Н.А. Шляхов, И.А. Маштакова // Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров’я. Збірник наукових праць. – Харків, 2004. – Вип. 3. – С. 288–289.

12. Огурцова А.Н., Митряева Н.А., Маштакова И.А. Влияние гормонального фона на иммунологическую реактивность организма у больных акне // Матеріали наук.-практ. конф. “Вік та шкіра”. – К., 2004. – С. 69 – 70.

13. Огурцова А.Н., Маштакова И.А. Терапия тяжелых форм акне, осложненных демодекозом // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. – 2004. – №1–2. – С. 133.

14. Патент 68079 А UA, МПК 7 А61В10/00. Спосіб оцінки ступеня тяжкості вугрової хвороби / Кутасевич Я.Ф., Огурцова Г.М., Маштакова І.О. – №2003098776; заявл. 26.09.2003; опубл. 15.07.2004. Бюл. №7.

15. Патент 70140 А UA, МПК 7 А61К31/00-А61К47/00. Спосіб лікування вугрової хвороби, ускладненої запаленням шкіри / Кутасевич Я.Ф., Маштакова І.О., Огурцова Г.М., Ляпунов М.А., Шаповалова О.В. – №20031212649; заявл. 26.12.2003; опубл. 15.09.2004. Бюл. №9.

16. Кутасевич Я.Ф., Огурцова Г.М., Маштакова І.О. Оцінка ступеню тяжкості вугрової хвороби: Інформаційний лист. – Харків, 2004. – 3 с.