В дисертації дані теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової і практичної проблеми, яке полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на активні форми сифілісу шляхом розробки комплексного методу терапії із призначенням нового вітчизняного препарату флуренізиду та загальноприйнятої актибіотикотерапії для нормалізації цитохімічних змін в лейкоцитах периферичної крові, скорочення термінів негативації КСР, запобігання серорезистентності та рецидивів хвороби. 1. У хворих на активні форми сифілісу порушується імунологічний процес, що проявляється у зниженні загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3+-клітин) (в 1,3-1,5 рази) порівняно із здоровими особами. У хворих на активні форми сифілісу встановлено зменшення Т-лімфоцитів хелперів (CD4+-клітин) в 1,1-1,4 рази; кількість Т-лімфоцитів супресорів (CD8+-клітин) збільшується - в 1,04 рази при первинному сифілісі та в 1,06 рази при вторинному свіжому та в 1,12 рази при вторинному рецидивному сифілісі. Концентрація Ig А зростає в 1,1-1,5 рази, Ig М – в 1,1-1,5 рази, Ig G – в 1,7-2 рази; показники кількості В-лімфоцитів (CD19+-клітин) збільшуються в 1,1 рази. Зменшуються величини КАСК (в 1,1-1,2 рази) та зростає рівень ЦІК в 1,6-2,1 рази. 2. Реакція організму хворих на активні форми сифілісу проявляється активацією імунної системи, що відображається у перебудові обмінних процесів в імунокомпетентних клітинах – лейкоцитах. Встановлено зростання концентрація РНК в 1,1-1,3 рази: при первинному сифілісі на 16%, при вторинному свіжому сифілісі на 14% і при вторинному рецидивному сифілісі на 28% порівняно із показниками у здорових осіб; підвищення концентрації глікогену на 15% при всіх формах активного сифілісу; концентрація кислої фосфатази коливається в межах норми; вміст лужної фосфатази підвищується у хворих на первинний сифіліс на 22%, у хворих на вторинний свіжий сифіліс на 26% і у хворих на вторинний рецидивний сифіліс на 30%. 3. Виявлено корелятивний зв’язок між активністю нуклеїнового обміну (РНК), глікогеном та активністю фосфатаз на всіх етапах розвитку патологічного процесу. Найбільш виражений взаємозв’язок спостерігається при вторинному свіжому сифілісі (від +0,6 до +0,8) . Між РНК та показниками клітинного і гуморального імунітету є прямі взаємозв’язки (від +0,2 до +0,9). Глікоген корелює із гуморальними факторами імунітету. Кисла фосфатаза має прямий середньої сили корелятивний зв’язок із показниками гуморального імунітету. Лужна фосфатаза та показники клітинного і гуморального імунітету мають різнохарактерний тісний взаємозв’язок. 4. Встановлено, що новий вітчизняний препарат флуренізид впливає на обмін речовин (РНК, глікоген, кисла та лужна фосфатази) на субклітинному рівні в елементах імунної системи – лейкоцитах. При додатковому призначенні флуренізиду у формі таблеток по 0,15 г 4 рази на добу протягом курсу антибіотикотерапії у хворих на активні форми сифілісу нормалізувалися підвищені концентрації РНК, глікогену та лужної фосфатази. Концентрація кислої фосфатази збільшувалась в 1,1 рази. 5. Призначення флуренізиду в комплексному лікуванні хворих на активні форми сифілісу зменшує час регресу сифілідів приблизно на 2 дні порівняно із загальноприйнятим лікуванням 6. Місцеве застосування флумексиду (2% суспензія флуренізиду в 30% димексиді) у поєднанні з внутрішньом’язовим введенням антибіотиків та перорального вживання флуренізиду у формі таблеток по 0,15 г зменшує час епітелізації ерозивного твердого шанкру на 2-3 дні та рубцювання виразкового шанкру на 5 днів. 7. Додаткове застосування флуренізиду зменшує час негативації КСР при первинному сифілісі на 42,8 дні, при вторинному свіжому сифілісі - на 67,4 дні і при вторинному рецидивному сифілісі - на 130,7 днів. У І-й та П-й групах хворих при первинному свіжому сифілісі повна негативація КСР наступала протягом 3-ох місяців. При вторинному свіжому сифілісі негативація у 100% хворих була протягом 1-го року. При вторинному рецидивному сифілісі протягом 12-и місяців у І-й групі хворих негативація КСР була у 86,5% хворих та у П-й групі хворих – у 98,08% пацієнтів. 8. Запропонована нами нова схема поєднання антибіотиків із флуренізидом у формі таблеток по 0,15 г для застосування per os і місцево 2% суспензії флуренізиду в 30% димексиді створює парадигму загальної і місцевої терапії хворих на активні форми сифілісу; доказує ефективність і безпечність. |