У дисертаційній роботі представлені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – комплексного лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва з урахуванням порушень мікроциркуляції методом розробки диференційованого підходу до лікування із застосуванням препаратів, що поліпшують стан мікроциркуляції та впливають на судинну стінку. 1. Враховуючи широку розповсюдженість алергодерматозів, значну різноманітність клінічних форм, відсутність чіткого уявлення щодо етіології, механізмів формування та патогенезу дерматозів, негативний вплив промислових та професійних шкідливих факторів, недостатню ефективність методів терапії при відсутності диференційованих показань, неминучість рецидивів, вивчення даної проблеми є надзвичайно актуальним для сучасної наукової та практичної дерматології. 2. Аналіз захворюваності шкірною патологією серед оглянутих робітниць швейного виробництва показав її широке розповсюдження, зокрема, дерматозів алергічного генезу: а саме дерматитів – 10% (контактний дерматит – 4%, алергічний дерматит – 4,7% та екзематизований дерматит як ускладнений варіант перебігу вищевказаних дерматитів – 1,3%) і екзем – 19,3% (дисгідротична екзема – 4,3%, справжня екзема – 15%). 3. Виявлено достовірні гемомікроциркуляторні зміни у вигляді судинних (77,7%), позасудинних порушень (43,1%) і внутрішньосудинних змін капілярного кровотоку (42,3%), зниження пульсового артеріального кровонаповнення у верхніх кінцівках, підвищення тонусу магістральних артерій (56,2%). Також установлено, що у хворих з основної групи величина периферичної температури відрізняється від контрольних цифр у 66,2% жінок. Визначено, що порушення мікроциркуляції при всіх інструментальних методах обстежень виявлені в контрольній групі у 35,7% жінок і в основній групі – у 62,5% хворих. Навіть при відсутності клінічних ознак шкірних захворювань у 16,9% жінок встановлено зміни показників мікроциркуляції, що вказує на необхідність профілактичного обстеження всіх робітниць швейного виробництва під час диспансеризації та при профвідборі з метою попередження виникнення захворювань шкіри і розладів мікроциркуляції. 4. Визначено зміни в імунній системі у хворих на алергодерматози у вигляді підвищення рівня міжклітинної молекули адгезії ICAM-1, а саме СD54 лімфоцитів, що перевищує показники норми в 2,9 рази (р<0,01) і показника СD54 гранулоцитів, який збільшений в 10,2 рази (р<0,05). 5. Розроблено комплексний метод патогенетичної терапії хворих алергодерматозами жінок, що працюють на швейному виробництві, з диференційованим застосуванням на фоні комплексної терапії препаратів вазотропної дії з урахуванням ступеня важкості перебігу захворювання і характеру порушень мікроциркуляції. При легкому перебігу захворювання з незначними змінами показників мікроциркуляції призначається пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 3 рази на добу протягом 2 тижнів. При середній важкості перебігу для корекції порушень периферичної мікроциркуляції, поліпшення функції ендотелію судин, призначається пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 4 рази в день у сполученні із прийомом Кораргіну (L-аргінін, інозин) по 1 таблетці 3 рази в день протягом 14 днів, Кетотифен по 0,001 г 2 рази на добу. При тяжких формах призначається пентоксифілін (Трентал) парентерально протягом 3-5 днів, у вигляді інфузії по 200-300 мг 2 рази на добу, потім усередину в дозі 400 мг на добу, Кораргін по 1 таблетці 3 рази в день протягом 10-14 днів, Кетотифен 0,001 г 2 рази на добу. 6. Аналіз результатів лікування хворих алергодерматозами через місяць показав, що клінічне одужання наступило у 58,6% жінок, значне поліпшення процесу відзначалось у 20,7% жінок (р<0,05). Віддалені результати (через 1 рік) після закінчення лікування показали, що жодного рецидиву захворювання не було у більшості пацієнтів – 58,6% (р<0,01). Використання розробленої методики лікування із застосуванням препаратів, що впливають на систему мікроциркуляції, дозволило скоротити в 1,4 рази тривалість лікування хворих алергодерматозами та продовжити тривалість ремісії на 2 місяці. |
