Анотація до роботи:

Ткаченко О.Я. „Комплексна терапія бронхіальної астми у дітей в періоді ремісії з використанням імуномодулюючих препаратів і специфічних алерговакцин”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена удосконаленню методів діагностики бронхіальної астми у дітей, на підставі визначення факторів ризику розвитку захворювання, особливостей клінічного перебігу та змін функціонального стану імунної системи, а також підвищенню ефективності лікування шляхом застосування специфічних алерговакцин та імуномодулюючих препаратів. Визначено, що у дітей з бронхіальною астмою в періоді ремісії зберігається стійкість не тільки рівня сенсибілізації до певних алергенів, але й дисфункція імунної системи у вигляді цитокінового дисбалансу. Патогенетично обґрунтовано доцільність САВ у комплексі з індукторами синтезу ендогенного гамма-інтерферону.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розв’язання наукової задачі, яка полягає у визначенні факторів ризику розвитку бронхіальної астми та патогенетичному обґрунтуванні лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму за рахунок комплексного застосування специфічної алерговакцинації та індукторів синтезу ендогенного гамма-інтерферону.

1. Основними спадковими та постнатальними факторами ризику розвитку бронхіальної астми є: обтяжена алергійна спадковість (69%), зокрема наявність алергійних захворювань у осіб жіночої статі – матері, бабусі, родичів 2 лінії (66%), обтяжена алергійна спадковість по респіраторній алергії (54%), погрішності у вигодовуванні на першому році життя (77%), алергійна конституція (51%), паління членів сім’ї (46%).

2. Виявлені вікові закономірності формування бронхіальної астми: так у 59% обстежених перші прояви захворювання виникали впродовж перших семи років життя, серед них у 35% - у віці від 3 до 6 років; другий пік дебюту спостерігався між 8-9 роками (23%) і був пов’язаний з формуванням побутової сенсибілізації.

3. У дітей з атопічною бронхіальною астмою навіть у періоді ремісії зберігаються імунні зміни, що характеризуються гіпофункцією Т-хелперів першого типу (зниження вмісту INF-), пригнічення синтезу Ig A та Ig G, а також стимуляцією функціональної здатності Т-хелперів другого типу (підвищення рівня IL-4) та гіперпродукцією Ig E.

4. Застосування прискореної парентеральної специфічної гіпосенсибілізації дітям з атопічною бронхіальною астмою забезпечує значний позитивний клінічний ефект (оцінка ефективності склала 1,89 балів), що підтверджується підвищенням загальної кількості Т-клітин (р<0,05), зокрема Т-хелперів (р<0,01), а також нормалізацію рівня Ig G.

5. Одночасне використання комплексу специфічної алерговакцинації та циклоферону, дозволило отримати відмінний клінічний результат (оцінка ефективності склала 2,71 балів) та помірне зниження вмісту IL-4 (р<0,01).

6. Застосування комплексу специфічної алерговакцинації та протефлазіду дозволило значно зменшити частоту і важкість нападів (оцінка ефективності – 2,44 балів), що супроводжувалося звуженням спектру сенсибілізації та позитивною динамікою імунних показників у вигляді переорієнтації цитокінового профілю шляхом зниження вмісту IL-4 (р<0,001) та підвищення INF- (р<0,001), зменшення експресії CD23+ (р<0,003) та продукції Ig E (р<0,001) за рахунок стимуляції синтезу Ig G (р<0,01).

Публікації автора:

1. Вивчення факторів ризику виникнення атопічної бронхіальної астми у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№1.-С.

2. Клінічна ефективність специфічної гіпосенсибілізації у дітей з бронхіальною астмою // Актуальні проблеми сучасної медицини.-2002.-Т.2, №1.-С. 71-73. (співавт. Крючко Т.О., Приходько В.О.) – організація роботи, клінічне і лабораторне обстеження, підготовка до друку.

3. Досвід комплексного застосування специфічної алерговакцинації та індуктору синтезу ендогенного інтерферону у лікуванні дітей, хворих атопічною бронхіальною астмою // Перинатологія та педиатрія.-2004.-№4.-С. 45-48. (співавт. Крючко Т.О.) – збір матеріалу, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку.

4. Актуальні питання сучасної терапії бронхіальної астми у дітей в періоді ремісії // Український медичний альманах.-2004.-Т.7, №6. Додаток 6.-С. 26-28. (співавт. Крючко Т.О., Гладка Г.М.) – підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, статистична обробка отриманих результатів.

5. Якість життя – предмет наукових досліджень у дитячій алергології // Буковинський медичний вісник.-2003.-Т.7, № 1.-С. 224 - 226.

6. Профілактика маніфестації дермато-респіраторного синдрому у дітей з атопією шляхом раціонального використання гіпоалергенних сумішей // Матеріали науково-практичної конференції „Харчова алергія у дітей: профілактика та лікувальне харчування”. - Київ, 2005.-С. 26-29. (співавт. Крючко Т.О., Гладка Г.М.) – визначення методів дослідження, статистична обробка отриманих даних.

7. Патент України на винахід № 68250 А МПК 7 А61К9/08 “Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей” № 20031110800 (співавт. Крючко Т.О.) – збір матеріалу, виконання дослідження.

8. Ефективність специфічної алерговакцинації у дітей хворих бронхіальною астмою в залежності від рівня сенсибілізації // Матеріали наукових праць з’їзду алергологів України. - Київ, 2002.-С. 84. (співавт. Крючко Т.О., Приходько В.О.) – проведення дослідження, набір матеріалу, статистична обробка.

9. Алергенспецифічна імунотерапія атопічної бронхіальної астми у дітей // Проблеми екології та медицини.-2002.-Т6, №3-4.-С. 34. (співавт. Кінаш Н.В., Гатіатуліна Л.І.) – організація роботи, виконання дослідження.

10. Т-клеточный дисбаланс у детей больных бронхиальной астмой // Перинатологія та педиатрія.-2002.-№3.-С. 117-118. (співавт. Крючко Т.О., Приходько В.О.) – клінічне і лабораторне обстеження, підготовка до друку.

11. Моніторинг пікової швидкості видиху на фоні проведення специфічної алерговакцинації дітям з бронхіальною астмою // Тези доповідей науково-практичної конференції “Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань”. - Вінниця, 2003.-С. 42-43.

12. Особливості імунної відповіді у дітей з бронхіальною астмою в динаміці лікування // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини». - Київ, 2003.-С. 111.

13. Імуноглобулін Е як маркер атопії у дітей // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з неонатології «Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія».- Полтава, 2003.-С. 55-56.

14. Застосування індукторів синтезу ендогенного інтерферону у комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму дітей // Тези матеріалів науково-практичної конференції „Особливості бронхіальної астми у дітей раннього віку”. - Чернівці, 2004.-С.40-41. (співавт. Крючко Т.О., Матієнко Н.В.) – клініко-імунологічне обстеження хворих, впровадження методу лікування та оцінка його ефективності.

15. Профілактика інвалідизації дітей, які страждають на бронхіальну астму // Тези матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини”. - Полтава, 2004.-С.8-9. (співавт. Гатіатуліна Л.І., Рудяга Л.М.) – збір матеріалу та аналіз отриманих результатів.

16. Оцінка ефективності специфічної алерговакцинації дітей з атопічною бронхіальною астмою // Матеріали наукових праць ХІ з’їзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2004.-С. 210.

17. Сучасні підходи до лікування дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму, з використанням індукторів синтезу ендогенного гамма-інтерферону та специфічних алерговакцин // Матеріали наукових праць ХІ з’їзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2004.-С. 211. (співавт. Крючко Т.О., Матієнко Н.В.) – клініко-лабораторне обстеження хворих, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів.