Анотація до роботи:

Ломикін О.П. Комплексна профілактика і лікування післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київський медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи з метою зниження післяпологових ГСУ. На підставі гістоморфологічного дослідження встановлено, що морфологічні зміни в плацентах у жінок з цією патологією не є специфічними, найчастішими серед них є запальні. Використання препарату канефрон під час вагітності сприяє зменшенню цих змін у даного контингенту жінок в 2 рази. При впровадженні нового препарату йодобак встановлено, що профілактична санація цим препаратом після пологів сечового міхура й порожнини матки сприяє достовірному зниженню бактеріального засівання останніх, підвищенню темпів інволюції матки і зменшенню кількості ГСУ. Це дозволило обгрунтувати, розробити та впровадити новий метод профілактики та лікування післяпологових ГСУ у жінок із запальними захворюваннями сечовидільної системи. Застосування цієї методики дозволило знизити частоту післяпологових гнійно-септичних ускладнень у даного контингенту жінок в 3 рази.

В роботі вирішена актуальна задача сучасного акушерства – зниження частоти ГСУ у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи шляхом удосконалення лікувально-профілактичних заходів з урахуванням спектру сечостатевої інфекції та гістоморфологічного стану плацент.

1. У структурі запальної патології сечовидільної системи переважають гестаційний пієлонефрит (28,4%) і безсимптомна бактеріурія (27,9%). Найчастішими ускладненнями протягом вагітності при даних захворюваннях є анемія вагітних (50,7%), гестоз (41,6%) і ФПН (35,6%). У 25,2% випадків має місце загроза переривання вагітності, переважно у II триместрі. Перебіг пологів через природні статеві шляхи супроводжується передчасним та раннім відтіканням навколоплодових вод (25,1%), гіпоксією плода (18%), аномаліями пологової діяльності (8,7%) і кровотечею (12,1%).

2. Жінки із запальними захворюваннями сечовидільної системи складають групу високого ризику щодо виникнення післяпологових ГСУ. Гнійно-септичні захворювання ускладнюють перебіг післяпологового періоду у 14,7% породіль, в т. ч. у 4,1% розвивається ендометрит. У 24,3% породіль має місце субінволюція матки, яка вимагає медикаментозної корекції.

3. Персистенція інфекційно-запального процесу в організмі вагітної призводить до порушення компенсаторно-пристосовних механізмів і формує морфофункціональні зміни, характерні для плацентарної недостатності. У плацентах породіль з інфекційними захворюваннями сечовидільної системи (гестаційний пієлонефрит і безсимптомна бактеріурія) достовірно частіше відмічаються запальні, диспластичні, інволютивно-дистрофічні й циркуляторні порушення. Запальні ураження плаценти мають місце в 90,4% випадків.

4. Мікробний склад порожнини матки у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи на 1-шу добу післяпологового періоду характеризується високим рівнем виділення патогенної та умовнопатогенної флори (75,0%), що вдвічі більше, ніж у жінок контрольної групи (42,8%). Аероби було висіяно в 28,8% випадків, анаероби – в 9,6%, асоціації мікроорганізмів – в 36,5%; відповідно в контрольній групі – в 35,7%, 7,1% та 0%. Найчастіші збудники: епідермальні стафілококи, ентерококи і кишкові палички. Анаеробна флора порожнини матки представлена лактобактеріями.

5. Застосування рослинного препарату канефрон до комплексного методу профілактики післяпологових ГСУ у вагітних із запальними захворюваннями сечовидільної системи дозволило зменшити морфологічні зміни в плацентах запального характеру в 2 рази і знизити ріст мікрофлори порожнини матки з 75 до 70,7%, особливо асоціацій мікроорганізмів – з 36,5 до 31%.

6. Використання в комплексному методі профілактики та лікування післяпологових ГСУ одноразової санації сечового міхура й порожнини матки розчином йодобаку дозволило збільшити показник стерильних посівів сечі з 25,9 до 75,9% і метроаспірату – з 29,3 до 67,3% (р<0,05), знизити рівень засівання порожнини матки в 2 рази, а сечового міхура в 3 рази, добитися прискорення темпів інволюції матки за рахунок збільшення її контрактильної здатності і знизити частоту розвитку післяпологових ГСУ у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи в 3 рази.

7. Запропонований комплексний метод профілактики та лікування післяпологових ГСУ у жінок із запальними захворюваннями сечовидільної системи є високоефективним і скорочує час перебування породіль у стаціонарі на 2 ліжко-дні.

Публікації автора:

1. Ломикін О.П. Особливості перебігу вагітності і пологів у вагітних із захворюваннями нирок // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 379-381.

2. Ломикін О.П., Артамонов В.С., Сольський С.Я., Ворона Г.Ч. Комплексна профілактика післяпологових гнійно-септичних захворювань у жінок із гестаційним пієлонефритом // Ліки України. – 2002. – № 4. – С. 2-4 ( особисто автором проводилося клінічне та мікробіологічне обстеження, підготовка роботи до друку).

3. Ломикін О.П., Сольський С.Я. Використання канефрону і йодобаку в комплексній профілактиці післяпологових гнійно-септичних ускладнень при запальних захворюваннях сечовидільної системи // Матеріали наук.-практ. конф.. “Актуальні питання сучасного акушерства” // Вісник наукових досліджень. – Вип. 2 (26). – Тернопіль, 2002. – С. 257-258 (особисто автором проводилося клінічне спостереження, бактеріологічне обстеження, статистична обробка результатів).

4. Артамонов В.С., Ломикін О.П. Профілактика гнійно-септичних ускладнень у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи шляхом санації сечового міхура полівідон-йодом // Матеріали наук.-практ. конф. “Гнійно-септичні ускладнення в хірургії. Нові технології в хірургії XXI століття” // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9. – С. 13-14.

5. Артамонов В.С., Сольский С.Я., Ломыкин А.П. Профилактическое применение Йодобака у родильниц из группы риска по возникновению гнойно-септических заболеваний // Ліки України. – 2002. – № 7-8. – С. 21-22 (особисто автором проводився набір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку)

6. Артамонов В.С., Ломикін О.П. Патоморфологічні зміни в плацентах при використанні канефрона у вагітних з безсимптомною бактеріурією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. - № 4. – С. 88-90.

7. Артамонов В.С., Ломикін О.П. Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень у породіль // Патент України №48748 А, 2002, Бюл. промислової власності, 2002, № 8.

8. Червона М.С., Ломикін О.П., Змиївська О.С. Профілактичне застосування йодобаку у породіль з передумовами виникнення гнійно-запальних ускладнень // Тези доп. 57 наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. – 2002. – С. 15-16 ( особисто автором проводилося бактеріологічне обстеження та аналіз результатів).

9. Регуляк Ю.В., Ломикін О.П., Ткачук Т.Н. Післяпологовий період і гестаційний пієлонефрит, клініко-морфологічні паралелі // Тези доп. 57 наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. – 2002. – С. 12 (особисто автором проводився набір матеріалу, підготовка роботи до друку).