Анотація до роботи:

Главацька В.І. Комплексна гігієнічна оцінка регіональних особливостей забруднення об’єктів навколишнього середовища свинцем і його впливу на показники здоров’я дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена питанням вивчення регіональних особливостей розповсюдження свинцю у навколишньому середовищі та встановлення його комплексного впливу на донозологічні показники стану здоров’я дошкільників. У роботі досліджується залежність між змінами у стані здоров’я дітей екологічно несприятливого регіону і вмістом свинцю, міді та цинку в навколишньому середовищі й організмі. Встановлено, що, незважаючи на відповідність вмісту свинцю його ГДК в об’єктах довкілля, в організмі дітей цей абіотичний метал визначається у підвищених концентраціях і негативно впливає на імунологічні, біохімічні, психофізіологічні показники та мікроелементний статус дошкільників. Обґрунтовано необхідність проведення індивідуальної біопрофілактики у дітей, які зазнають вплив свинцю. Отримано дані оцінки ефективності вживання пектинових харчових добавок як засобу зміцнення здоров’я дітей.

1. В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання у встановленні просторово-часових закономірностей розповсюдження глобального техногенного забруднювача – свинцю у життєзабезпечуючих середовищах індустріального міста та в організмі дітей, детермінуючих у них порушення біохімічних, психофізіологічних, мікроелементних, імунологічних показників здоров’я, запропонована і впроваджена система оцінки, прогнозу та індивідуальної біопрофілактики розвитку екозалежних станів.

2. Аналіз динаміки даних гігієнічного моніторингу впродовж 1999-2004 рр. свідчить про поступове зниження вмісту свинцю в атмосферному повітрі у 7 разів при суттєвому його підвищенні у питній воді та продуктах харчування у 1,3-2,5 раза.

3. Встановлено, що, незважаючи на відповідний регламентованому вміст свинцю у місцевих продуктах харчування, розраховане добове надходження його з раціонами харчування в 1,25 раза перевищує допустиме, а фактичне – у 7-10 разів. За тиждень організм дошкільника, що мешкає у промислових районах, отримує з добовим харчовим раціоном до 4 мг свинцю, у контрольному – до 2,9 мг, при цьому кількість міді досягає, а цинку – у 5 разів нижче біологічної потреби.

4. Фактичне харчування дошкільників промислових районів характеризується його кількісною та якісною неповноцінністю, а саме: дефіцитом білків тваринного походження – м’яса та риби – на 50%, молочних продуктів – на 25-85%, овочів та фруктів – на 71% при надлишковому споживанні круп, макаронів, цукру та солодощів, що веде до зменшення в раціоні вмісту вітамінів, мікроелементів та харчових волокон.

5. В супереч низькому рівню зовнішньої експозиції свинцем населення промислових районів, біомоніторингові дослідження свідчать про значне внутрішнє забруднення дітей цим токсикантом, середні величини якого коливаються від 15,6 мкг/дл до 45,9 мкг/дл у крові, від 0,16 мкг/мл до 0,32 мкг/мл у сечі, від 5 мкг/г до 23,23 мкг/г у молочних зубах, що у 5-

7 разів вище існуючих нормативів і встановлено у 50-100% обстежених дітей. Вміст свинцю у біосубстратах дітей промислових районів статистично достовірно перевищує відповідний у дітей контрольного, що доводить техногенність його походження.

6. Підвищений вміст свинцю у біосубстратах дітей промислових районів супроводжується напруженням біохімічного показника – д-АЛК у 1,2-

1,9 раза, який спостерігається у 51-89% дітей, дисбалансом обміну мікроелементів міді та цинку у 78% випадків, а його накопичення в організмі негативно впливає на функціональний стан центральної нервової системи у 34-45% дошкільників, що виявляється у погіршенні їх розумової працездатності, здатності до навчання та викликає збільшення концентрації ферментів неспецифічного імунітету і свідчить про тенденцію до зниження адаптаційно-захисних механізмів у дітей.

7. Встановлено наявність кількісного зв’язку між концентрацією свинцю в об’єктах довкілля та біосубстратах дітей. Розраховано, що свинець у повітрі на рівні 0,012-0,023 мкг/м³, його сумарне добове надходження – 0,02-0,03 мг/добу, вміст у добовому харчовому раціоні – 0,02-0,04 мг/раціон впливає на концентрацію його у біосубстратах із перевищенням нормативних значень. Доведено, що свинець у повітрі у концентрації понад 0,06-0,17 мкг/м³ може впливати на стан психофізіологічних показників дошкільнят, сумарне добове надходження свинцю до організму на рівні вище 0,12-0,18 мг/добу здатне спричиняти порушення зорової пам’яті, сприйняття і розумового розвитку дітей дошкільного віку.

8.Визначена ефективність індивідуальної профілактики з використанням пектинвмісних харчових добавок як засобу, застосування якого на 68% зменшує всмоктування токсичного свинцю, на 23% посилює його ренальну елімінацію на тлі покращення порфіринового і мікроелементного обміну в організмі дітей.

9. Результати проведених досліджень дозволили науково обґрунтувати і впровадити пектинопрофілактику у санітарно-епідеміологічні, лікувально-профілактичні установи, а також рекомендувати її систематичне проведення у дітей промислово забруднених територій для підвищення адаптаційно-компенсаторних резервів організму, прискорення реабілітації та зміцнення здоров’я дитячого населення.

Публікації автора:

1. Белицкая Э.Н., Антонова Е.В., Главацкая В.И. Реальная суммарная нагрузка организма человека тяжелыми металлами в условиях промышленного региона // Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцію женщин / А.М. Сердюк,

Э.Н. Белицкая, Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков. - Д.: АРТ-ПРЕСС, 2004. – Гл. 2. – С. 23-28.

Авторкою викладено гігієнічну оцінку вмісту свинцю, міді та цинку в об’єктах навколишнього середовища промислових районів м. Дніпропетровська.

2. Екологічно обумовлені зміни стану здоров’я дітей та пошук шляхів їх корекції / Е.М. Білецька, О.В. Антонова, Т.А. Головкова, П.І. Демченко, В.І. Главацька, Л.Є. Чуб, Т.Д.Землякова, С.Ф. Плачков // Гігієна населених місць. – К., 2004. – Вип. 44. – С. 540-546.

Авторкою проведено дослідження, гігієнічна оцінка даних ефективності використання пектинів, як засобу індивідуальної профілактики.

3. Главацька В.І. Вміст свинцю у молочних зубах дітей промислового міста // Довкілля та здоров’я. – 2005. – № 2. – С. 54-56.

4. Білецька Е.М., Главацька В.І., Антонова О.В. Вплив пектинопрофілактики на донозологічні показники та психофізіологічний стан дошкільнят промислового міста // Медичні перспективи. – 2005. – Т. Х, № 1. – С. 102-107.

Авторкою викладено дані стану донозологічних показників здоров’я у дітей дошкільного віку до та після використання пектинопрофілактики.

5. Главацька В.І. Оцінка впливу свинцю на донозологічні показники здоров’я дошкільників // Медичні перспективи. – 2005. – Т. Х, № 3. – С. 115-121.

6. Досвід біокорекції екопатології у дітей промислових територій / Е.М. Білецька, О.В. Антонова, В.І. Главацька, Т.А. Головкова, П.В. Переярченко, К.П. Видиш, К.І.Селезньова // Гігієна населених місць. – К., 2005. – Вип. 45. – С. 401-404.

Авторкою проведено дослідження та гігієнічна оцінка даних ефективності пектинопрофілактики у дітей дошкільного віку.

7. Оцінка фактичного харчування дітей в несприятливих екологічних умовах / Е.М. Білецька, О.В. Антонова, В.І. Главацька, Т.Д. Землякова, Л.Є. Чуб, Т.А. Головкова // «Динаміка наукових досліджень 2003»: Матеріали II Міжнародної наук.-практ. конф. (20-27 жовтня 2003 р.). – Д.: Наука і освіта, 2003. – Т. 15 (Медицина). – С. 44-45.

8. Эффективность пектинопрофилактики у детей промышленного города / Э.Н. Белицкая, Е.В. Антонова, В.И. Главацкая, П.В. Переярченко, Т.Д. Землякова, Л.Е. Чуб, В.И. Колесник // Актуальные вопросы нутрициологии. Роль биологически активних пищевых добавок в обеспечении здоровья населения: Сб. ст. науч.-практ. конф. с междунар. участием (6-7 ноября 2003 г.). – Д., 2003. – С. 14-16.

9. Вміст важких металів у волоссі дитячого населення інтенсивної промислової території як індикатор внутрішнього забруднення організму / Е.М. Білецька, В.І. Главацька, Т.Д. Землякова, Л.Є. Чуб,

П.В. Переярченко // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України (19-21 травня 2004 р.). – Д., 2004. – Т. ІІ. – С. 196-198.

10. Белицкая Э.Н., Антонова Е.В., Главацкая В.И. Гигиеническое обоснование пектинопрофилактики для повышения адаптации и реабилитации экологозависимых состояний у детей // International Journal on Immunorehabilitation. – 2004. – Т. 6, № 1. – С. 100.

11. Особливості надходження свинцю у дитячий організм промислових районів м. Дніпропетровська / М. Білецька, О.В. Антонова, В.І. Главацька, Л.А. Михайлова, І.Д. Шокол // «Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни»: Зб. тез наук.-практ. конф. (18-19 листопада 2004 р.). – Л., 2004. – С. 158-159.

12. Важкі метали у довкіллі як пріоритетний ризик-фактор для здоров’я населення індустріальних міст: стан та шляхи вирішення проблеми / Е.М. Білецька, О.В. Антонова, Т.А. Головкова, В.І. Главацька // «Встановлення пріоритетів розвитку та впровадження перспективних науково-технічних досліджень у сфері охорони довкілля в України»: Зб. тез робочого семінару (11-13 вересня 2005 р.). – К., Д., 2005. – С. 47-48.

13. Особливості психофізіологічного стану дітей у зв’язку з забрудненням навколишнього середовища важкими металами / Е.М. Білецька, О.В. Антонова, Г.С. Канюка, В.І. Главацька, Т.А. Головкова., Л.Є. Чуб., Т.Д. Землякова, Н.М. Зубик // «Профілактична медицина: проблеми, перспективи»: Матеріали наук.-практ. конф. – К., 2005. – С. 222-225.

14. Якість довкілля і стан здоров’я дітей / Е.М. Білецька, Т.Д. Землякова, О.В. Антонова, В.І. Главацька, Т.А. Головкова, Л.Є. Чуб, Н.М. Зубик // «Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів»: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. – Д., 2005. – С. 67-68.

15. Застосування пектинового драже для профілактики у дітей екологозалежних патологій, обумовлених впливом важких металів: Інформаційний лист / Е.М. Білецька, С.А. Риженко, В.І. Главацька, О.В. Антонова. – К.: Укрмедпатентінформ, 2005. – №169-2005. – 3 с.