Анотація до роботи:

Костанецький П.П. Комплекс технологічних елементів і прийомів вирощування дині в степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. – Харьковськовський національний аграрний університет імені В.В. Докучаева, Харків, 2005.

У дисертації наведені результати досліджень з комплексу технологічних елементів і прийомів вирощування дині в степу України. Проведено господарсько – біологічну оцінку рослин і плодів дині різних сортів на продовольчі цілі. Із районованих сортів виділені найбільш урожайні (Самарська, Голянка) і за фізико-механічними властивостями рослин і плодів придатні до механізованого збирання на насіннєві цілі (Голянка, Інея). Встановлено параметри сортів дині для механізованого збирання. Визначено оптимальні схеми розміщення і густота рослин дині для сортів Голянка 140х105 см (6,8 тис. шт. на 1 га) і Самарська 180х50 см (10,2 тис. шт. на 1 га). Виконано порівняння біоенергетичної оцінки і економічної ефективності виробництва дині в залежності від сорту та схем розміщення рослин. Основні результати досліджень впроваджені у виробництво.

На підставі проведених досліджень з придатності сортів дині при вирощуванні на продовольчі і насіннєві цілі при механізованому збиранні, а також визначення оптимальних схем розміщення і густоти рослин слід зробити наступні висновки:

1. Найбільш висока урожайність товарних плодів на продовольчі цілі одержана по сортах Самарська (20,9 т/га), Голянка (19,8 т/га). За хімічним складом вони відповідали показникам: суха речовина – 7,9 – 11,6 %, сума цукрів – 10,8 – 13,6 %, каротину – 0,34 – 0,36 мг/100 г; нітрати та важкі метали не перевищували ГДК.

2. Сорти Голянка, Інея за морфологічними ознаками найбільш придатні для механізованого збирання, оскільки мають коротке стебло (65 – 107 см), незначну кількість пагонів (8 – 13 шт.), невелику вегетативну масу (26,7 – 41,2 т/га), короткий вегетаційний період (58 – 70 діб) та період плодоношення (17 – 28 діб), що забезпечує дружність дозрівання та віддачу врожаю.

3. Чиста продуктивність фотосинтезу на початку плодоношення ранньостиглих сортів (Голянка, Криничанка) була дещо нижчою 4,9–5,6 г/м²добу в порівнянні з середньостиглими сортами (Інея, Лада, Самарська) – 5,1–6,7 г/м²добу в роки досліджень. Найбільша асиміляційна поверхня рослин була по сортах Голянка, Самарська 6,2–8,3 тис. м²/га. Індекс листової поверхні був найвищим по сорту Самарська 0,66–0,83, а коефіцієнт господарської ефективності високим був по сорту Голянка 0,37–0,92.

4. За фізико-механічними властивостями рослин і плодів придатні для механізованого збирання на насіннєві цілі сорти Голянка, Інея. Ці сорти мають такі показники: зусилля на прокол (2,3 – 4,3 Н/мм²); стійкість плоду до ударних дій (18,3 – 26,1 Н); міцність зв’язку плоду з плодоніжкою (26,2 – 46,2 Н); міцність зв’язку плодоніжки з стеблом (16,6 – 41,7 Н); зусилля на висмикування з ґрунту (30,9 – 41,7 Н); міцність стебла на розрив 52,7 – 88,8 Н наближається до оптимальних параметрів. Форма плоду сортів Голянка і Інея округла або куляста (індекс 1,0 – 1,1).

5. Кращі умови для росту і розвитку рослин дині сорту Голянка створюються за схемою розміщення 140х105 см (площа живлення 1,47 м²) та сорту Самарська 180х50 см (площа живлення 0,99 м²), що забезпечує їх густоту відповідно 6,8 і 10,2 тис. шт. на 1 га.

6. Найвища чиста продуктивність фотосинтезу (6,0–6,1 г/м²добу – по сорту Голянка і 6,0–6,7 г/м²добу – по сорту Самарська) була отримана при широкорядному способі сівби за схемами 140х180 см (густота 2,52 тис. шт. на 1 га) і 180х180 см (густота 3,24 тис. шт. на 1 га). При густоті рослин сорту Голянка 6,8–10,2 тис. шт. на 1 га чиста продуктивність фотосинтезу рослин знижується до 5,5–5,7 г/м²добу, а по сорту Самарська (густота 14,7–10,2 тис. шт. на 1 га) – до 5,1–6,3 г/м²добу. В міру збільшення площі живлення рослин продуктивність фотосинтезу збільшується.

7. При системі машин з колією трактора 140 см і шириною захвата агрегату 4,2 м оптимальна схема розміщення рослин дині сорту Голянка становить 140х105 см при площі живлення 1,47 м², що забезпечує густоту 6,8 тис. шт. на 1 га. Урожайність товарних плодів складає 15,2 – 19,1 т/га, що в 1,2 – 2,2 рази більше, ніж при інших схемах розміщення рослин. При наявності технічних заходів з колією 180 см і шириною захвату 5,4 м за схемою розміщення сорту Самарська 180х50 см і при площі живлення 0,99 м² ( густота 10,2 тис. шт. на 1 га) отримана урожайність 18,7 – 20,5 т/га, що на 1,6 – 7,3 т/га більше у порівнянні з іншими схемами.

8. Високий вміст накопиченої енергії (27300 – 33853 МДж/га) і коефіцієнт біоенергетичної ефективності (2,8 – 3,8) в урожаї відзначено по сорту Самарська. При схемах розміщення рослин сорту Голянка 140х105 см і сорту Самарська 180х50 см показники вмісту накопиченої енергії в урожаї та коефіцієнта біоенергетичної ефективності були найвищі: відповідно 21071 МДж/га і 2,3 та 24453 МДж/га і 2,6.

9. Найбільш висока економічна ефективність виробництва дині отримано по сортах Самарська, Голянка, Криничанка, Інея, на яких рівень рентабельності становить 123–138 %. Сівба дині сорту Голянка за схемою 140х105 см і сорту Самарська 180х50 см дозволяє отримувати максимальний прибуток і найбільший рівень рентабельності – відповідно 3681 грн/га (133 %) та 3567 грн/га (118 %).

Публікації автора:

1. Костанецький П.П. Схеми розміщення та густота рослин дині на сході степу України // Вісн. ХНАУ. – Х., 2002. – № 6. – С. 115-116.

2. Болотських О.С., Гольдшмідт О.В., Костанецький П.П. Придатність сортів дині для механізованого збирання на насіннєві цілі // Вісн. аграр. науки Причорномор’я/ МДАУ– Миколаїв, 2003. – С. 173-178. (Особистий внесок здобувача складає 50 %, досліджено і узагальнено результати).

3. Болотських О.С., Костанецький П.П. Механізоване збирання дині на насіннєві цілі //Актуальні проблеми сучасного землеробства/ ЛНАУ – Луганськ, 2003. – С. 67-72. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 80 %).

4. Болотських О.С., Костанецький П.П. Схеми розміщення дині в Степу // Вісн. аграр. науки. – 2003. – № 5. – С. 15-17. (80 % авторства, аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних).

5. Костанецкий П.П. Сорта и площади питания дыни в Степи Украины // Овочівництво і баштанництво/ ІОБ – Х., 2003. – № 43. – С. 164-169.

6. Болотских О.С., Костанецкий П.П. Технологический процесс механизированной уборки плодов тыквы и дыни на семенные цели в восточной степи Украины // Селекция, семеноводство и биотехнология овощных и бахчевых культур. – М.: ВНИИО, 2003. – С. 89-91. (Особистий внесок здобувача складає 50 %, отримання експериментальних даних, їх аналіз, узагальнення, написання статті).

7. Костанецький П.П., Тихий О.М. Сорти дині для екологічно адаптованої технології вирощування //Вісн. ХІСП. – Х., 2003. – № 3 (5). – С. 16-19. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 90 %, проведення польових і лабораторних досліджень, написання статті).

8. Костанецький П.П. Придатність сортів дині для механізованого збирання //Матеріали наук.- практ. конф. молодих вчених „Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології 2003”, Чабани. – К.: ЕКМО, 2003. – С. 115-116.

9. Костанецький П.П. Оптимальна густота рослин дині в умовах Степу України //Матеріали II Міжнар. нар. наук. практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2003” (Сільське господарство). – Том 12. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – С. 53-54.