У висновках підведено підсумки дослідження, сформульовано авторське бачення подальшого вивчення мовної картини світу соціуму й особистості:
1. Доведено, що порівняння є найважливішою операцією в процесі пізнання й номінування предметів і явищ довкілля; саме тому в мові вироблено різноманітні компаративні моделі для закріплення процедури порівняння; аргументовано вибір термінів на позначення компонентів порівняльної моделі: предмет, прототип, основа й висновок.
У роботі показано, що порівняння становить модальну категорію з градуальною опозицією членів, яка є семантичним стержнем функціонально-семантичного поля компаративності.
2. У результаті обговорення когнітивної природи метафори, застосування пресуппозиційних операторів знання та уявлення до семантичної інтерпретації порівнянь і метафори, а також широкої фіксації прийомів актуалізації порівняльного модусу метафори солідарним експліцитним порівнянням у творчості І.Бабеля вдалось об’єднати в полі компаративності порівняння й метафору.
3. Структуровано функціонально-семантичне поле компаративності в російській мові, в якому на основі висновку із порівняння виділено два субполя: відмінності й уподібнення; за ступенем експлікації модуса порівняння встановлено два рівні: рівень порівняльних конструкцій – з експлікацією порівняльного модусу сполучником как та сполучниками-частками как будто, словно, точно та рівень метафори – з імпліцитним модусом порівняння, а також периферійні явища.
4. Описано структурно-семантичні типи компаративних тропів у творах І.Бабеля. З’ясовано, що компаративна модель світу автора орієнтована на уподібнення. У структурі компаративного поля домінують порівняльні звороти з сполучником как та дієслівні метафори. Показовим є також розподіл компаративних тропів у залежності від характеру оповіді. Вживання компаративних тропів зумовлено передовсім позицією автора щодо оповідної ситуації: у позиціях героя, свідка фіксуємо вищу частотність у зіставленні з позицією відстороненого оповідача. Автор віддає перевагу складним за структурою компаративним тропам.
5. Шляхом аналізу концептосфер реципієнтних і донорських сфер компаративної моделі світу встановлено її виразну антропоцентричність і помірну антропоморфність. Приблизно однаковий набір концептосфер у позиції предмета і прототипа свідчить про зворотність компаративної моделі в І.Бабеля.
6. Показано, що вибір компаративних тропів, їх зміст та аксіологічна орієнтація зумовлені низкою чинників, серед яких найбільш значущі естетичні, соціальні, етнічні. З’ясовано, що співвідношення індивідуально-авторського та загальномовного залежить від структури компаративного тропа: у колі порівняльних конструкцій домінують індивідуально-авторські тропи, у колі метафор – загальномовні.
7. У результаті дослідження мовної картини світу стало очевидним, що звернення саме до компаративних тропів – метафор і порівнянь – сприяє найбільш повному й адекватному розумінню світосприйняття письменника, оскільки ці мовні засоби відбивають авторську мовну рефлексію. Особливо плідним є аналіз концептуального наповнення компаративних тропів: одержувані в його результаті дані виявляються релевантними для відповіді на питання про характер відображення в творчій манері письменника мовних і екстралінгвістичних чинників, що змістовно формують його мовну картину світу.
|