У дисертаційній роботі була поставлена мета підвищення ефективності комп’ютерного геометричного моделювання за рахунок реалізації нової концепції покрокового супроводження побудов, які виконуються на комплексному кресленні, відповідними результатами у тривимірному представленні. Аналіз літературних джерел та практики конструювання показав, що: 1. Застосування в автоматизованому конструюванні і проектуванні сучасних графічних пакетів досягло критичного рівня, подальше підвищення якого неможливе без розробки і реалізації нових концепцій. 2. Графічні пакети, зокрема AutoCAD та Компас, поступаються арсеналу засобів безкомп’ютерного геометричного моделювання: - обмеженістю двовимірних та тривимірних примітивів, що приводить до звуженості сфери застосовності по чиннику класів об’єктів; - обмеженістю функцій над примітивами, що стримує можливості формоутворення; - відсутністю покрокового зв’язку між двовимірними та тривимірними моделями в процесі синтезу двовимірної моделі, що приводить до втрати наочності геометричного моделювання. В результаті досліджень отримано такі теоретичні і практичні результати: 1. З ціллю усунення перелічених обмеженостей в роботі запропоновано і реалізовано концепцію, в якій підвищується питома вага математичної, алгоритмічної та програмної інтерпретації елементарних дій проектувальника при геометричному моделюванні з використанням комплексного креслення. 2. Розроблені в дисертації аналітичні моделі, алгоритми, програми становлять надбудову середовища AutoCAD в одному варіанті та автономну систему в іншому, які суттєво розширюють можливості формоутворення і надають наочності процесу геометричного моделювання. 3. Нижчий у порівнянні з AutoCAD рівень автоматизації розробленого в дисертації автономного програмного забезпечення компенсується більшою наочністю представлення одночасно комплексного креслення та аксонометричного зображення. 4. Розвиток і вдосконалення автономної системи, доведення її до рівня сучасних графічних пакетів можливий за умови додаткових трудових і матеріальних витрат. 5. Застосування розробленого програмного забезпечення у реальному проектуванні на прикладі зрошувача вугільного комбайна та в навчальному процесі свідчить про перспективність поданої в роботі концепції розвитку засобів автоматизації проектних робіт. |