В роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливого питання комплексної оцінки здоров’я населення, його впливу на економічне зростання та розроблено рекомендації щодо вдосконалення заходів соціально-економічної політики для його покращення. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є: 1. Існує значна зацікавленість наукової спільноти у вивченні суті, можливостей та особливостей дослідження здоров’я населення як складової людського капіталу та одного із факторів економічного зростання. 2. Наявні методики оцінки здоров’я населення на макроекономічному рівні дозволяють проаналізувати лише окремі його аспекти. Запропонований автором комплексний показник здоров’я населення дозволяє конвертувати численні, розрізнені показники, що характеризують стан здоров’я населення, в один узагальнюючий індекс. Такий підхід є важливим не лише для аналізу тенденцій стану здоров’я населення та порівняння серед різних країн, але і для оцінки здоров’я населення в моделях економічного зростання. 3. Кількісне представлення комплексного показника здоров’я населення дозволяє ранжувати країни Європейського регіону за станом здоров’я та в часовому розрізі. Виявлено, що за комплексною оцінкою здоров’я населення найвищі позиції рейтингу посідають Швейцарія, Ісландія, Франція, Ізраїль та Норвегія. Найнижчі показники здоров’я серед країн Європейського регіону спостерігаються переважно серед країн колишнього соціалістичного табору, зокрема в Киргизстані, Казахстані, Росії, Молдові та Україні. 4. За допомогою кривих Престона було проведено якісний аналіз взаємозв’язку між станом здоров’я та доходом на душу населення. Отримані результати свідчать про існування залежності між доходом та компонентою смертності і очікуваної тривалості життя та комплексним індексом здоров’я. Тобто в країнах з вищим рівнем доходів показники здоров’я вищі, а в країнах низьким рівнем доходів є відповідно нижчими. Між компонентою репродуктивного здоров’я та доходом залежність не простежується. 5. Проведений теоретичний аналіз та результати емпіричного дослідження доводять позитивний вплив здоров’я на економічне зростання на макрорівні. Застосування методу стохастичного кордону при оцінці виробничої функції дозволило спростувати базове припущення класичних моделей економічного зростання про оптимальність використання наявних ресурсів. Отримані результати емпіричних розрахунків підтверджують статистичну значимість фактора здоров’я при оцінці технічної ефективності виробничої функції. 7. Кількісне представлення індексу здоров’я та запропонована методика розрахунку грошового еквіваленту складових людського капіталу дозволила порівняти комплексні показники здоров’я населення та освіти на макроекономічному рівні для різних країн Європейського регіону. Виявилось, що для країн колишнього соціалістичного табору показник освіти є більш значимим порівняно із комплексним індексом здоров’я. 8. Порівняльний аналіз існуючих в Україні та в країнах Європейського союзу програм щодо покращення різних аспектів здоров’я населення виявив, що більшість діючих в Україні програм обмежуються системою охорони здоров’я і не враховують впливу інших галузей на формування здоров’я населення, тоді як в країнах Європейського союзу значного поширення набув підхід інтегрування здоров’я як пріоритету до всіх провідних сфер політичного впливу. 9. Для розробки необхідних рекомендацій соціально-економічної політики щодо пріоритетності здоров’я населення в різних секторах було розраховано прогнозні значення для кожної із компонент та комплексного індексу здоров’я. Отримані сценарії дозволили розробити прогноз валового продукту України на 2008-2014 рр. із врахуванням впливу фактору здоров’я. 10. Теоретичні та емпіричні результати дослідження обумовлюють необхідність орієнтації різних сфер господарства на визнання пріоритетності здоров’я населення як складової людського капіталу та важливого фактору виробництва, що відповідає запропонованому ВООЗ підходу «Здоров’я в усіх сферах соціальної політики». В результаті дії такого підходу суттєву економічну віддачу отримають як держава, так і окремі громадяни. Отримані автором результати відкривають простір для подальших наукових досліджень у сфері комплексної оцінки різних складових людського капіталу та моделювання їх впливу на економічне зростання країн. |