Анотація до роботи:

Мілаш В. С. Комерційний договір у господарському праві: теоретичні проблеми становлення та розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право; господарсько-процесуальне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2008.

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено й запропоновано нове розв’язання наукової проблеми, що полягає у визначенні напрямків розвитку господарського договірного права в сучасних умовах, а також проблем законодавчого забезпечення господарсько-договірних відносин комерційного характеру.

Проаналізовано сутність господарського договору за допомогою актової теорії. Обґрунтовано потребу систематизації господарських договорів як окремого напрямку загального процесу модернізації господарського права та запропоновано авторські визначення типу, виду та різновиду господарського договору. Визначено й досліджено основні системотвірні чинники, що зумовлюють становлення та розвиток комерційного договору як одного з найпоширеніших видів господарського, що належить до договірного типу виробничих договорів.

За результатами проведеного дослідження визначено функціональне призначення комерційного договору, його місце в системі господарських договорів і значення в механізмі господарсько-правового регулювання ринкових відносин. Розроблено нові, удосконалено існуючі господарсько-правові поняття (конструкції), в числі яких «товароздатність», «господарська операція», «господарська правосуб’єктність», «порядок укладення господарського договору»; запропоновано авторський погляд на проблему співвідношення понять «дійсний» та «чинний» господарський договір.

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми формування концептуальних засад господарського договору в сучасних ринкових умовах, визначення місця та значення в загальній системі господарських договорів комерційного договору та вирішення, пов’язаних з цим питань законодавчого забезпечення господарсько-договірних відносин комерційного характеру.

За результатами проведеного дослідження викладено найбільш важливі наукові положення, зокрема визначено:

– теорію, яка дає змогу обґрунтувати сутність господарського, зокрема комерційного, договору;

– напрямки модернізації господарського договірного права;

– критерії побудови внутрішньої систематики господарських договорів;

– місце комерційного договору в системі господарських договорів;

– чинники, що впливають на процес становлення й розвитку комерційного договору;

– функціональне призначення комерційного договору тощо.

У межах загального процесу модернізації господарського законодавства в цілому і в частині регулювання господарсько-договірних відносин зокрема запропоновано здійснення таких кроків:

І. Розширити досить стислий нормативний перелік принципів господарсько-правового регулювання господарських відносин (у ст. 6 ГК України ці принципи названо загальними принципами господарювання, проте їх дія поширюється як на етап правовстановлення, так і на етап правореалізації); деінституціоналізувати принцип «обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з потребою забезпечення соціальної спрямованості економіки».

ІІ. Чітко окреслити предмет (сферу відносин) господарсько-правового впливу, якими в контексті ст. 3 ГК України слід визнати господарсько-виробничі, господарсько-споживчі, організаційно-господарські, господарські організаційно-управлінські, а також внутрішньогосподарські відносини, що спричинить потребу коригування змісту означеної статті таким чином:

„Господарсько-виробничими є майнові відносини, що виникають між суб’єктами господарювання під час безпосереднього здійснення господарської діяльності.

Господарсько-споживчими є відносини, які виникають з приводу реалізації суб’єктами господарювання результатів їх виробничої діяльності споживачам.

Організаційно-господарськими є відносини, які виникають з приводу заснування господарських організацій (об’єднань), а також у зв’язку зі встановленням інших організаційних зв’язків у сфері господарювання.

Господарськими організаційно-управлінськими є відносини, які виникають між учасниками відносин у сфері господарювання та органами державної влади, органами місцевого самоврядування у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, а також відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами”.

ІІI. Визнати державну реєстрацію юридичних осіб як факт набуття ними відповідного загального господарсько-правового статусу (суб’єкта підприємницької діяльності, суб’єкта некомерційного господарювання, негосподарюючого суб’єкта).

IV. Визнати регулювальний вплив несанкціонованих звичаїв, узвичаєнь, заведеного порядку, «формулярного права» та перейменувати ст. 7 ГК України «Нормативно-правове регулювання господарської діяльності» на «Регулювання господарської діяльності»); закріпити в означеній статті, по-перше, норми-дефініції, які розкривають зміст понять «звичай», «узвичаєння», «заведений порядок», «формулярне право», по-друге, умови їх застосування в господарській практиці.

V. Заповнити прогалини в господарсько-законодавчому понятійному апараті шляхом нормативного закріплення визначень таких категорій: «суб’єкт некомерційного господарювання», «негосподарюючий суб’єкт», «споживач», «об’єкти господарських прав», «об’єкти господарських правовідносин», «господарсько-договірна правосуб’єктність»; «об’єкт» і «предмет» договору (шляхом визначення складників предметів договорів, що належать до певного договірного виду, різновиду); «оборотоздатність» і «товароздатність» об’єктів господарських прав; «чинність» і «дійсність» господарського договору тощо.

VI. Розвивати далі главу 20 ГК України «Господарські договори», яка має відбивати основи правового регулювання господарсько-договірних відносин і яку у зв’язку із цим пропонуємо перейменувати на «Загальні положення про господарські договори». У межах цієї глави пропонуємо:

1) класифікувати господарські договори за допомогою «поетапного» методу, що передбачає виокремлення договірних типів (якими запропоновано визнати виробничий і невиробничий договори), а також договірних видів у межах кожного договірного типу (у межах виробничого – комерційний договір, господарський некомерційний договір; господарсько-виробничий договір за участю підприємця, зокрема господарсько-споживчий договір, державний контракт тощо; у межах невиробничого – господарський організаційний договір, господарський організаційно-управлінський договір, інвестиційний невиробничий договір) та різновидів договорів (за ринковими секторами й економіко-правовими результатами договорів); а також забезпечити нормативне закріплення визначень усіх видів господарських договорів;

2) на нормативному рівні визначити зміст поняття «господарська правосуб’єктність» та передумови її набуття для участі у господарських виробничих договорах; визнати істотною умовою комерційних договорів «застереження про господарсько-договірну правосуб’єктність»;

3) лимітувати участь: а) негосподарюючих суб’єктів у господарських операціях комерційного характеру на боці сторони, що надає рішуче виконання, шляхом закріплення переліку господарських операцій, які вправі здійснювати конкретний негосподарюючий суб’єкт, ураховуючи цільову спрямованість предмета його діяльності, в окремій статті («джерела фінансування») Закону, яким визначено його правовий статус; б) суб’єктів некомерційного господарювання в господарських операціях комерційного характеру на боці сторони, що надає рішуче виконання, шляхом встановлення вимог та/або допустимих меж такої участі.

4) виокремити різновиди нечинного та недійсного господарських договорів; провести чітке розмежування нікчемних й оспорюваних господарських договорів за матеріальним (а не процесуальним) критерієм з обов’язковим виокремленням підстав нікчемності, оспорюваності та визнання неукладеними господарських договорів, а також наслідків цього;

5) вилучити з п. 2 ст. 207 ГК України положення, за якими недійсними (за наявності відповідних умов) у судовому порядку може бути визнано умови типових договорів (у такому випадку повинно йтися не про визнання недійсної окремої умови конкретного договору, укладеного на підставі типового, а про заміну самої «проформи» як певної конфігурації договірних умов, узяту за підставу типового договору;

6) узгодити окремі положення ГК України в частині регулювання договірних відносин між собою (подолання внутрішньогалузевих колізій) передусім шляхом: а) нормативного відбиття тільки однієї із правових іпостасей господарського договору, якою, вважаємо, має стати юридичний факт – акт згоди суб’єктів господарського права щодо встановлення, змінення або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у сфері господарювання для досягнення господарської мети (цілей); б) перейменування ст. 206 ГК України «Розірвання господарського зобов’язання» на «Розірвання господарського договору», ст. 207 ГК України «Недійсність господарського зобов’язання» на «Недійсність господарського договору» тощо.

VII. Забезпечити в кожному законодавчому акті, спрямованому на нормування господарсько-виробничих відносин у межах окремого ринкового сектора, наявність окремої статті «Особливості укладання та виконання договорів у межах …».

Публікації автора:

Монографії:

1. Мілаш В. С. Підприємницький (комерційний) договір: поняття та правові особливості. Полтава: АСМІ, 2004. 148 с. (рецензенти – В. М. Гайворонський, І. В. Жилінкова)

2. Мілаш В. С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності. Полтава: АСМІ, 2005. 450 с. (рецензент – Д. В. Задихайло)

3. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов. – Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 440 с. (рецензенти – В. К. Мамутов, В. С. Щербина)

Статті у фахових наукових виданнях з юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України:

1. Мілаш В. С. До питання про деякі особливості господарських договірних правовідносин // Проблеми законності. 2004. – № 67. С. 67 – 70.

2. Мілаш В. С. Теоретичні аспекти тлумачення господарського договору // Підприємництво, господарство і право. – 2004. № 5. – С. 31 – 35.

3. Мілаш В. С. Проблеми договірної правосуб’єктності при укладенні господарських договорів // Право України. – 2004. – № 10. – С. 101 – 106.

4. Мілаш В. С. Істотні умови договору і диспозитивність їх правового регулювання // Підприємництво, господарство і право. 2004 . № 7. С. 36 – 39.

5. Мілаш В. С. До питання про правосуб’єктність сторін господарсько договірних зобов’язань // Вісник господарського судочинства. 2004. – № 3. С. 257 – 263.

6. Мілаш В. С. Теоретичні аспекти питання про джерела регулювання підприємницьких (комерційних) договорів // Проблеми законності. 2004. № 70. С. 31 – 35.

7. Мілаш В. С. Договірна правосуб’єктність сторін зовнішньоекономічного договору // Право України. 2004. № 6. С. 39 – 42.

8. Мілаш В. С. Підприємницький комерційний договір в системі господарських договорів: постановка проблеми // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 73 – 76.

9. Мілаш В. С. До питання про характер співвідношення категорій «інвестиційний договір» та «підприємницький (комерційний) договір» // Підприємництво, господарство і право. 2005. № 1. С. 75 – 79.

10. Мілаш В. С. Принцип свободи підприємницького комерційного договору // Право України. 2005. № 2. С. 36 – 40.

11. Мілаш В. С. Проблема «об’єкт господарських прав» у контексті визначення предмета підприємницького комерційного договору // Проблеми законності. 2005. № 72. С. 35 – 43.

12. Мілаш В. С. Підприємницький комерційний договір – правова форма опосередкування ринкових відносин // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річча незалежності України. 2005. № 1. С. 109 – 121.

13. Мілаш В. С. Інтерес як системоутворюючий конструктивний елемент підприємницького комерційного договору // Підприємництво, господарство і право. 2005. № 6. С. 74 – 80.

14. Мілаш В. С. Конструктивні системоутворюючі елементи підприємницького комерційного договору: постановка питання // Вісник господарського судочинства, 2005. № 3. С. 203 – 213.

15. Мілаш В. С. Принцип свободи договору: необхідні межі при укладенні та реалізації підприємницького комерційного договору // Право України. 2005. № 6. С. 50 – 54.

16. Мілаш В. С. До питання про підприємницькі комерційні договори з посиленним публічним інтересом // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 45 – 54.

17. Мілаш В. С. Проблема визначення кола учасників підприємницьких комерційних договірних відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 7 – 13.

18. Мілаш В. С. Місце підприємницького комерційного договору в механізмі правового регулювання ринкових відносин // Проблеми законності. – 2006. – № 77. – С. 14 – 21.

19. Мілаш В. С. До питання про функції підприємницького комерційного договору // Право України. – 2006. – № 2. – С. 50–54.

20. Мілаш В. С. Проблема визначення предмета договорів про надання послуг, що опосередковують підприємницький оборот // Проблеми законності. – 2006. – № 78. – С. 58 – 66.

21. Мілаш В. С. Про співвідношення термінів „оборотоздатність” і „товароздатність” у контексті визначення об’єкта підприємницького комерційного договору // Проблеми законності. – 2006. – № 79. – С. 79 – 85.

22. Мілаш В. С. Питання співвідношення категорій „потреба”, „інтерес”, „мета” в контексті підприємницького комерційного договору // Проблеми законності. – 2006. – № 80. – С. 72 – 78.

23. Мілаш В. С. Про підстави недійсності підприємницького комерційного договору // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2. – С. 194 – 204.

24. Мілаш В. С. Інтелектуальна власність в сфері договірної діяльності господарюючих суб’єктів // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 3-9.

25. Мілаш В. С. Непрофесійний комерсант як сторона підприємницького комерційного договору // Право України. – 2006. – № 7. – С. 63 – 67.

26. Мілаш В. С. До питання про шляхи вдосконалення господарсько-правового регулювання відносин, що виникають у сфері ринкового обміну // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 73 – 77.

27. Мілаш В.С. Інформація як об’єкт підприємницького комерційного договору Проблеми законності. – 2006. – № 81. – С. 76-84.

28. Мілаш В.С. Про сутнісні елементи юридичної конструкції «договір» // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 4. – С. 146 – 156.

29. Мілаш В. С. Проблеми визначення галузевої природи комерційного договору // Право України. – 2007. – № 3. – С. 124 – 127.

30. Мілаш В. С. Про розвиток господарсько-правового регулювання договірних відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 36 – 40.

31. Мілаш В. С. Нові підходи до визначення договору в господарському праві // Право України. – 2007. – № 9. – С. 31 – 36.

Статті у інших виданнях з юридичних наук:

1. Мілаш В. С. Теоретичні аспекти співвідношення свободи підприємницького комерційного договору та обмежувальних чинників // Українське комерційне право. – 2005. – № 6. – С. 51 – 64.

2. Мілаш В. С. Теорія господарського договору // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2008. – № 1. – С. 18 – 29.

Тези наукових доповідей і повідомлень:

1. Мілаш В.С. Підприємницький (комерційний) договір та фізична особа як одна з його сторін // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 105-197.

2. Мілаш В.С. Договірна правосуб’єктність юридичних осіб при укладенні договорів, що опосередковують підприємницький обіг // Проблема юридичної особи у цивільному праві України: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора О.А. Пушкіна. – Харків: Нац. ун-т внутрішніх справ; Харківській економіко-правовий ун-т, 2004. – С. 63-65.

3. Мілаш В.С. Правова природа інтересу в межах юридичної конструкції підприємницького комерційного договору // Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С. 91-94.

4. Мілаш В.С. Теоретичні засади становлення поняття «підприємницький комерційний договір» // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст.. за матеріалами III Міжнар. наук.-практ. конф. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – Т. 1. – С. 296-300.

5. Мілаш В.С. Комерційний договір – правовий засіб реалізації правової політики у сфері господарювання // Конституційно-політичний процес в Україні: ідеї, досвід, проблеми: Збірник наукових статей (за матеріалами XVIII Харківських політологічних читань). – Харків: Право, 2006. – С. 84-86.

6. Мілаш В.С. До питання про принцип захисту слабкої сторони комерційного договору // Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Ч. II. Донецьк: Норд-пресс, 2006. – С. 19-22.

7. Мілаш В.С. Проблеми визначення змісту понять «нечинність» та «недійсність» підприємницького комерційного договору / Конституція України – основа побудови правової держави і громадського суспільства: тези доп. та наук. повідом. учасників всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. –С. 190-194.

8. Мілаш В.С. Підприємницький комерційний договір: проблема визначення змісту правової категорії (поняття) // Актуальні проблеми цивільного і господарського права: метеріали Всеук. Науково-практичної конференції. – Київ: МАУП, 2007. – С. 175- 180.

9. Мілаш В.С. Договірно-правове забезпечення обігу інноваційних продуктів // Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення: тези доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків: ІНЖЕК, 2007. – С. 421-425.

10. Мілаш В.С. Питання господарсько-правового регулювання договірних відносин у ринковій царині // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повідом. Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 87-90.

11. Мілаш В.С. До питання про систему господарських договорів // Запорізькі правові читання: матеріалі щорічної Міжнародної науково-практичної конференції. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – С. 363-366.