На основі варіаційних принципів і методів нелінійної механіки з використанням алгоритму попереднього виключення всіх кінематичних граничних умов розроблено коректну та ефективну нелінійну математичну модель для дослідження перехідних процесів нелінійної динаміки сумісного руху системи резервуар–рідина в умовах наявності слабких гравітаційно-капілярних ефектів. При цьому алгоритм попереднього виключення кінематичних граничних умов, розроблений О.С. Лимарченком, модифіковано таким чином, щоб можна було враховувати задану гравітаційно-капілярну рівноважну форму вільної поверхні рідини. Побудована модель реалізована у вигляді пакета прикладних програм, і для задач сумісного руху резервуара з рідиною з вільною поверхнею при різних типах кінематичного та динамічного збудження руху були визначені: точність виконання законів збереження (енергії, імпульсу, маси); амплітуди збудження всіх форм коливань; картини хвиль на вільній поверхні рідини; параметри поступального руху резервуару; поле тиску у рідині; головний вектор сил тиску рідини на стінки резервуара (силовий відгук рідини). Для оцінки коректності та вірогідності отриманої моделі в ході обчислювальних експериментів здійснювалася перевірка законів збереження і симетрії в динамічній системі. Відносна похибка обчислення повної енергії системи за 6 періодів не перевищує 0,89%, що вважається цілком задовільним результатом для дослідження перехідних процесів. Досліджено групу задач про динамічну поведінку резервуара з рідиною в умовах слабкого прояву гравітаційно-капілярних ефектів при кінематичному збуренні руху системи та імпульсному силовому збудженні руху в нелінійному діапазоні зміни параметрів. Досліджено основні закономірності хвилеутворення на вільній поверхні, вплив гравітаційно-капілярних ефектів на енергообмін між формами коливань в системі, вплив рідинного наповнення на рух системи, знайдено параметри силової взаємодії рідини з резервуаром. Встановлено, що наявність геометричної нелінійності – початкового викривлення вільної поверхні рідини – приводить до додаткової (лінійної та нелінійної) взаємодії між формами коливань. Результатом такої взаємодії є, насамперед, істотне збільшення амплітуд коливань форм з вищими частотами. Крім того, наявність капілярних сил сприяє швидшому виходу коливань рідини на усталений режим, що якісно підтверджується результатами експериментальних досліджень. Отримані результати узгоджуються на якісному рівні з результатами експериментальних досліджень, а в граничному випадку – при відсутності сил поверхневого натягу – співпадають з теоретичними результатами, зокрема, з результатами О.С. Лимарченка по дослідженню перехідних процесів нелінійної динаміки резервуар–рідина в наземних умовах, а по параметрах нелінійної моделі – з параметрами дискретної моделі І.О. Луковського, що застосовувалась для вивчення усталених резонансних режимів. |