Анотація до роботи:

Волювач О.В. Колоїдно-хімічні закономірності вилучення солей гексадецилпіридинію із водних розчинів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.11 – колоїдна хімія. – Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено встановленню колоїдно-хімічних закономірностей вилучення солей гексадецилпіридинію (СГДП) із водних розчинів методами осаджувальної флотації, екстракції, флотоекстракції.

Встановлено, що для ефективного проведення осаджувальної флотації у розчини СГДП слід додавати у стехіометрічній кількості неорганічні (гексаціаноферати (III, II) калію) або органічні (тридецилкарбоксилат калію, тетрадецилсульфат натрію) реагенти.

Водні розчини сумішей СГДП з алкілсульфатами натрію різного складу виявляють синергетичний ефект у процесах міцелоутворення, адсорбції на межі розділу фаз розчин – повітря, солюбілізації н-декану та піноутворення.

Екстракційне вилучення СГДП із розчинів при введенні аніонної ПАР у водну або н-пентадеканову фазу доцільно здійснювати у лужному середовищі. Використання флотоекстракції дозволяє найбільш повно вилучити СГДП за допомогою невеликих кількостей (3-10 мг/дм³) н-алканів, запобігти недоліків методів екстракції та флотації.

1. Встановлені в дисертаційній роботі наукові положення розкривають колоїдно-хімічну сутність процесу вилучення солей гексадецилпіридинію із водних розчинів методами осаджувальної флотації, екстракції, флотоекстракції і доповнюють наукові відомості про об’ємні та поверхневі властивості водних розчинів бінарних сумішей катіонних і аніонних ПАР різного складу.

2. З урахуванням вперше одержаних даних по розчинності гексаціанофератів (III, II) гексадецилпіридинію показано, що гексаціаноферати калію у стехіометричній кількості або дещо більшій кількості дозволяють вилучати солі гексадецилпіридинію на 91–94 % із розбавлених водних розчинів (до 200 мг/дм³) у режимі осаджувальної флотації.

3. Виявлено синергетичну дію в бінарних сумішах солей гексадецилпіридинію і алкілсульфатів різного складу в процесах міцелоутворення, адсорбції на межі розділу фаз розчин – повітря, солюбілізації н-декану та піноутворення. Встановлено взаємозв’язок між найбільшим відхиленням від ідеальної поведінки розчинів еквімолярних сумішей солей гексадецилпіридинію і алкілсульфатів у процесах міцелоутворення і піноутворення та ефективністю процесу вилучення (на 94–98 %) солей гексадецилпіридинію із водних розчинів методом осаджувальної флотації з використанням тетрадецилсульфату натрію і тридецилкарбоксилату калію.

4. Встановлені закономірності впливу концентрації ПАР і значення рН середовища на коефіцієнт розподілу солей гексадецилпіридинію між водною і органічною (н-пентадекановою) фазами показали, що процес екстракційного вилучення солей гексадецилпіридинію із водних розчинів найбільш ефективно проходить в доміцелярній лужній (рН 8–10) області у присутності еквімолярної кількості аніонних ПАР.

5. Доведено, що у режимі флотоекстракції ступінь вилучення солей гексадецилпіридинію із індивідуальних водних розчинів збільшується на 15 %, а з бінарних водних розчинів з аніонною ПАР (децил- або додецилсульфат натрію) – на 15–20 % у порівнянні з їхнім флотаційним вилученням; зменшуються витрати н-алкану відповідно до 3 і 10 мг/дм³ та скорочується час досягнення рівноваги від 40 до 10 хв у порівнянні з їхнім вилученням методом екстракції.

6. Встановлені оптимальні умови вилучення солей гексадецилпіридинію із розбавлених водних розчинів методами осаджувальної флотації, флотоекстракції враховані Науково-технічною радою СП “ІНТЕРХІМ“ при проектуванні флотаційних методів очищення стічних вод та Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області при очищенні водних розчинів олійножирового комбінату від йоногенних ПАР.